У Кропивницькому водили Колодія та закликали весну (ФОТО, ВІДЕО)
Сьогодні, 25 лютого, в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї пройшло фольклорне свято «Масниця або давньоукраїнський Колодій». Про це повідомляє «Утренний город».
Гостями музею стали учасники й учасниці народного аматорського колективу «Калина» Долинського культурно-дозвіллєвого центру (художній керівник – Володимир Яремчук, він же – автор етнографічних досліджень та публікацій, водночас і ведучий заходу).
Володимир Яремчук розповів про свято Масниці, його звичаї та зв'язок із язичницькою філософією наших пращурів.
Зазвичай свято Колодія відзначали в останній тиждень перед Великоднім постом. З нього у слов’янських народів розпочинався новий рік, який символізував відродження світу після зими й темряви.
Дійство супроводжували автентичні пісні, які мали свої відмінності в різних регіонах України та особливі ритуали.
Парубкам, котрі за рік не одружилися, чіпляли до руки чи до пояса справжню колодку, від якої можна було відкупитися лише подарунком або поставивши могорича, розповів дослідник. Дівчина ж повертала колодку хлопцеві, додавши до неї дві писанки. Іноді колодку прив’язували до ноги і батькам неодружених парубків, ніби караючи їх за те, що син не має пари.
Учасники фольклорного свята продемонстрували обрядові дії з відеорядом, зокрема ритуальне пригощання млинцями на знак поминання померлих та «запускання жайворонків».
– На свято Колодія жінки бешкетували. Це було жіноче хуліганство, веселий розгул. Українська Масниця відрізняється від російської Масляниці саме водінням Колодія, прив’язуванням колодок – дерев’яних полін. Це був своєрідний натяк та чоловічу сексуальність та символ продовження роду. Новонароджену Колодку хрестили, женили, ховали й оплакували, як людину. Також наші предки спалювали опудало Зими та закликали, щоб Сонце рухалося вгору, - розповів Володимир Яремчук.
Людмила Макей
Читайте також: Народна обрядовість у листопаді.
Читайте також: Чому українцям потрібно забути про святкові млинці?
