Всесвітній день Землі та екопроблеми Кропивницького

  • 21 бер. 2019 13:32
  • 1690
    • Новина Всесвітній день Землі та екопроблеми Кропивницького Ранкове місто. Кропивницький

    День Землі святкують у багатьох країнах у день весняного рівнодення, щоб відзначити момент, коли починається весна (у Північній півкулі) або осінь (у Південній). ООН відзначає День Землі зазвичай 20-21 березня.

     

    Цього дня в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, який закликає людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Щоб зберегти всю планету, для початку необхідно зберегти власне місто. Тож яка екологічна ситуація у Кропивницькому?

    Озеленення Кропивницького

    Ми поспілкувалися із місцевою еко-активісткою Надією Паливодою та доцентом кафедри географії та геоекології ЦДПУ ім. В.Винниченка Ольгою Гелеверою.

    — За попередніми даними, які ми отримували, у нас у місті шість метрів квадратних  зелених насаджень відкритого типу  на одну людину. Сюди можна віднести парки, сквери тощо. Дослідження проводилися ще у 2004 році. Зараз ці цифри вже інші. Хоча за цей час навряд чи у нас розширилися такі площі. Навпаки, дуже багато зелених насаджень вирубано заради магазинів та різних торгових точок. Хоча за нормою цей показник має складати 20 квадратних метрів. Уявіть собі! — розповідає Надія Паливода.

     

    Еко-активістка зазначає, що наша область займає найвищий рівень запилення в Україні. І якщо раніше на околицях міста саджали дерева, які затримували пил з полів, то зараз їх активно вирубують.

     

    Акція «Година Землі»

    Аби привернути увагу до екологічних проблем планети, Всесвітній фонд природи започаткував щорічну акцію «Година землі», яка закликає людей, організації та комерційні установи вимкнути необов›язкове світло та електричні пристрої на одну годину.У 2019 році цей захід відбудеться 30 березня із 20:30 до 21:30.

     

    — Мені дуже подобається проводити «Годину Землі». Не лише з практичної точки зору — зекономити електроенергію, а й з етичного боку. Ми звикли до соцмережі, ми там постійно сидимо. А година Землі — це можливість вимкнути все. І при свічці сидіти і розмовляти про що-небудь. У мене дитина любить ці години, бо можна розповісти якісь секрети, поділитися чимось, та й просто поговорити. Це надзвичайно, — додає Надія Паливода.

     

    Якщо з озелененням міста ситуація більш-менш зрозуміла, то про стан річок Кіровоградщини нам розповіла доцент кафедри географії та геоекології ЦДПУ ім. В.Винниченка Ольга Гелевера. У своїй статті вона називає декілька екопроблем річок Центральної України та пропонує шляхи їх вирішення.

    Щорічно влада виділяє  2-3 млн грн на розчистку русел та джерел

     

    Екопроблема 1:Замулення водотоків та водойм. Для її вирішення, наприклад, у місті Кропивницькому та області щорічно виділяється 2-3 млн грн на розчистку русел та джерел. Але існуючі ініціативи направлені на боротьбу з наслідками без усунення причин замулення. Пропонуємо її вирішити шляхом відновлення прибережних захисних смуг.

     

    Екопроблема 2: «Цвітіння води» та заболочування водойм.

     

    Тривале існування водосховищ і ставків призвело до утворення великих за площею мілководих зон, схильних до «цвітіння», надмірного заростання очеретяними угрупованнями й заболочування. Лише у Кіровоградській області існує 2794 ставки та 85 водосховища — таке значне зарегулювання стоку знизило самоочисні функції річок. Тому пропонується здійснити інвентаризацію усіх ставків і водосховищ з метою виведення з експлуатації тих, що не виконують своє цільове призначення.

     

    Екопроблема 3:Забруднення води неочищеними скидами. Найбільш забрудненою річкою Кіровоградської області є одна з найважливіших водних артерій — Інгул. Внаслідок скидання неочищених вод Інгульською шахтою до річки потрапляє значна кількість радіоактивних речовин (уран, радій). Щоб вирішити цю проблему, необхідно відновити прибережні захисні смуги, що дозволить зменшити надходження у води пестицидів і добрив та посилити контроль природоохоронних установ та громадськості для недопущення скидання каналізаційних вод та неочищених вод підприємств до річок.

     

    Ольга Гелевера наголошує, що дотримання цих рекомендацій дасть значну користь для громад. Зокрема, завдяки покращенню екостану річок та збільшенню лісистості прибережних захисних смуг їх можна буде використовувати як рекреаційні зони. А 2-3 млн грн, які щорічно виділяються у Кропивницькому та області на розчистку русел, можна буде використати в інших сферах. Осушені сотні гектарів заболочених ставків можна використати для сінокосів, пасовищ чи лісів, якими користуватиметься місцева громада. Усе це допоможе розвивати туризм (зокрема, сільський), що забезпечить населення робочими місцями, переконана Ольга Гелевера.

     

    Нагадаэмо, у Лісопарковій зоні відновилися будівельні роботи біля озера Котяче око.

     

    Аліна Кулик