
- Після повномасштабного вторгнення росії в Україну архітектурні рішення альбомом адаптовано до реалій воєнного часу. У ньому зібрані рекомендації, які враховують безпекові потреби. Адже безбар'єрність під час війни – це не лише питання комфортного простору, зручного для всіх, це й питання безпеки, створення умов для тих, хто тікає від війни, та реабілітації тих, хто повертається із зони бойових дій. Поранення, які отримують наші громадяни, можуть призвести до постійної чи тимчасової маломобільності. Вони всі заслуговують на повноцінне життя у своєму місті, яке має бути доступним та комфортним для них. Місто повинне приймати їх усіх, а не ставати перешкодами на їх шляху, - зазначила Ірина Мартинова. - Безбар’єрність - це філософія суспільства без обмежень, в якому забезпечуються рівні права та можливості для всіх людей у самореалізації, зайнятості, пересуванні, сервісах, здобутті освіти, спілкуванні, дозвіллі, розвитку. Кожна людина має право на фізичну доступність простору, безперешкодний доступ до інформації, прийняття та повагу суспільством та громадою, цифрову доступність, доступ до всіх рівнів освіти у всіх можливих форматах, економічну незалежність.
- Кропивницькі заклади охорони здоров’я облаштовано пандусами, кнопками виклику, ліфтами, тактильними табличками. 87 закладів освіти облаштовані пандусами та мають вільний доступ, в усіх закладах освіти є кнопки виклику. Влаштовуються з'їзди, пандуси, пониження бордюрного каменю в місцях перехрещення доріг із тротуарами, на пішохідних переходах для полегшення пересування людей з обмеженими фізичними можливостями по вулично-дорожній мережі міста. Встановлюються звукові світлофори та влаштовується на з’їздах переходів тактильна плитка. За кошти міського бюджету облаштовують пандуси в багатоквартирних будинках. Кропивничани з обмеженими фізичними можливостями можуть скористатися соціальним таксі, громадський транспорт обладнаний спеціальними підйомниками для візків. Утім, зрозуміло, що сьогодні цього замало, - повідомила Ірина Мартинова.
- Нам потрібно виявити таку точку відліку, з якої треба починати роботу, визначити позицію, з якої можна стартувати. Сьогодні в місті є багато пандусів ефективних і функціональних, але є й ті, що не відповідають нормам. Треба проаналізувати, що ми маємо, щоб адаптувати недолугі речі і в майбутньому не припускатися помилок, - зазначила Наталія Чередніченко.
- Безбар’єрність сьогодні - це нова суспільна норма та один із важливих принципів розвитку міста. Це філософія суспільства без обмежень, в якому забезпечуються рівні права та можливості для всіх людей у самореалізації, зайнятості, пересуванні, сервісах, здобутті освіти, спілкуванні, дозвіллі, розвитку, - наголосила Анна Зарічна.
- Усі архітектурні проєкти, які втілюються в місті, мають дотримуватися забезпечення безбар’єрності. Прислухатися до конструктивних пропозицій, які зауважили депутати, варто, але треба чути й людей, які користуються безбар’єрним середовищем. А тому на наступне засідання міського комітету забезпечення доступності осіб із інвалідністю та інших маломобільних груп треба запросити представників усіх сторін, - наголосив Олександр Мосін і запропонував оголосити конкурс архітектурних пропозицій на облаштування безбар’єрності на центральній вулиці міста.
- Перш за все нам потрібно активізувати роботу міського комітету доступності, зробити моніторинг об’єктів і врахувати заходи, визначені Національною стратегією безбар’єрності і ті напрацювання та корисні речі, викладені в Альбомі безбар’єрних рішень, які можна застосовувати в містобудуванні. Ми повинні в першу чергу орієнтуватися на потреби людей. Тому треба перевірити не тільки ті об’єкти, які не мають пандусів, а й ті, де вони є, на їхню зручність для маломобільних громадян, - зазначив Олег Колюка.
влажность:
давление:
ветер:
Оставить комментарий