На Кіровоградщині відзначають 25-річчя космічного польоту Леоніда Каденюка

  • 19 груд. 2022 13:38
  • 441
    • Новина На Кіровоградщині відзначають 25-річчя космічного польоту Леоніда Каденюка Ранкове місто. Кропивницький
     
    У Піщанобрідському професійному аграрному ліцеї на Кіровоградщині згідно з планом заходів щодо відзначення 25-ї річниці польоту першого космонавта  України Леоніда Каденюка здобувачі освіти здійснили політ в історію українців, котрі внесли вагомий внесок в розвиток авіації й космонавтики. 
     
    Викладач фізики Соловей Г.М. презентувала учням інформацію про вчених України, зокрема акцентувала про першого і єдиного космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. На уроці учні ознайомились із життям і діяльністю Каденюка як українського вченого.
     
    Опрацювали інформацію щодо періодів навчання й тренування, дізнались про довгий шлях до першого і єдиного польоту в космос українського пілота незалежної України. Ліцеїсти переглянули відеозапис з інтерв'ю самого Леоніда Каденюка.
     
    Департамент освіти і науки Кіровоградської ОВА
     
     
    Довідково
     
    Леонід Костянтинович Каденюк (28 січня 1951, Клішківці, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР — 31 січня 2018[1], Київ, Україна) — український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, Генерал-майор Збройних Сил України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, радник та помічник Президента України з питань авіації і космонавтики. Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю. Федьковича. Удостоєний медалі "За космічний політ" (1997).
     
    Після розпаду Радянського Союзу Леонід Каденюк вирішив залишитися в Україні. У червні 1995 року відібраний до групи космонавтів Державного космічного агентства України. Тодішній президент України Леонід Кучма особисто говорив з чинним американським президентом Білом Клінтоном, домовляючись за політ українця. Згодом, після досягнення домовленостей між Україною і США про політ українського громадянина на американському космічному кораблі,  розпочав підготовку до польоту в Космічному центрі імені Ліндона Джонсонса, NASA. Підготовка тривала понад рік.
     
    Готуючись до польоту в космос, із квітня по жовтень 1996 року працював науковим співробітником відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України[5]. Також він пройшов підготовку в NASA як спеціаліст з корисного навантаження. За рік до виходу в космос Каденюк разом із родиною переїхав до Сполучених Штатів. Усі члени екіпажу мешкали поблизу Г’юстона.
     
    Каденюк з іншими астронавтами місії «STS-87» у Космічному центрі імені Ліндона Джонсона, NASA, вересень 1997 року
    Пройшов підготовку в NASA до космічного польоту на американському космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія» місії STS-87 як спеціаліст з корисного навантаження[6]. Дублером Каденюка став Ярослав Пустовий.
     
    Політ у космос
    У період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року разом з членами екіпажу(чотири американці та один японець) здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87. У кожного з космонавтів було своє завдання. Українець виконував роль науковця-біолога. Екіпаж проводив експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю та мохом. Космонавти мали з'ясувати, як стан невагомості впливає на їх ріст та розвиток. Згідно з програмою протягом польоту Леонід Каденюк виконав десять експериментів. Окрім цього виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики “Людина і стан невагомості”. Це був прорив для України, яка здобула право називатися космічною державою. «Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», згадував космонавт. Під час польоту в космосі три прапори України, тризуб, портрети Тараса Шевченка, Сергія Корольова, Юрія Кондратюка, Миколи Холодного та фото космонавта Леоніда Іванова - друга Каденюка, який загинув так і не побувавши в космосі . За свідченням дружини космонавта, після польоту до космосу змінився і сам Каденюк, бо до тої події він не був побожним, та вважав що людина одна у Всесвіті.
     
    Пізніше український космонавт пригадував, що найскладніше у Космосі було спати, адже у стані невагомості людина може заснути на стелі чи стіні. От українець спав на стіні – йому доводилось фіксувати свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями. На одне з найпопулярніших питань журналістів "чи не було страшно", Каденюк лаконічно відповідав "було страшно цікаво". "Крім позитивних вражень були й негативні від того, що я побачив – це надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який окутує Землю на фоні чорного Космосу. Мене аж жах якийсь пройняв: невже в такому тоненькому прошарку існує життя... Там розумієш наскільки неправильно живе суспільство. Маю на увазі створення ядерної, хімічної зброї – все це засмічує нашу біосферу", – пізніше розповів астронавт.
     
    Під час польоту й пізніше, а саме — від жовтня 1997 по червень 2000 року та в грудні 2010 року — Леонід Каденюк був старшим науковим співробітником Інституту космічних досліджень НАН та ДКА України[5].
     
    Про свої враження з польоту, Каденюк написав у власній книзі "Місія - Космос".