
- Хороша, порядна людина, сім’янин, - розповідають про Євгена Цимбала його друзі. - Працював охоронником. Від початку повномасштабного вторгнення пішов до територіальної оборони, але на меті мав потрапити на передній край боротьби. У нього була відстрочка від призову за станом здоров’я, людина без жодного військового досвіду, навіть строкову не служив, але твердо вирішив іти захищати свою землю. Як його не відмовляли, зробив все, аби потрапити до ЗСУ.
- Олексій, мій молодший брат, народився і виріс у Кропивницькому. Був, як і всі хлопці, трохи бешкетним. Після школи вступив до юридичного інституту, отримав погони лейтенанта міліції, кілька років працював в органах внутрішніх справ, потім у компанії “Кернел”. Мобілізований з перших днів війни, бився на передовій. Під час наших нечастих телефонних розмов був небагатослівним, не хотів лякати, але я розуміла, що там коїться страшне. Я просто раділа його голосу, звістці, що він живий і здоровий. Він справжній Герой, - ділиться спогадами сестра Олексія Варави Світлана Фіалка.
влажность:
давление:
ветер:
Оставить комментарий