Кіровоградщина: Поети степового краю шукають мецената для друку збірки "Поезія без укриття"

  • 16 квіт. 2022 18:03
  • 808
    • Новина Кіровоградщина: Поети степового краю шукають мецената для друку збірки «Поезія без укриття» Ранкове місто. Кропивницький
     
    Друзі! Антологія "Поезія без укриття" вже на етапі додрукарської підготовки, пише у ФБ кропивницька поетеса Надія Гармазій. 
     
    Шукаємо сміливого видавця, готового втілити наш задум і стати видавцем першої в Україні поетичної хроніки нашої незламності. Шукаємо меценатів, охочих підтримати наш проєкт фінансово. Це не комерційний задум. Це соціокультурний проєкт, до якого долучилися письменники з усієї України. 
    Тим часом - пропонуємо колективну добірку віршів, дещиця з яких увійшла до майбутньої антології. Дякуємо чудовому Михайло Сидоржевський за постійну підтримку нашого проєкту, адже з перших днів повномасштабного вторгнення рф на сайті Українська літературна газета активно працює рубрика "Слово - Зброя". І це вже п'ята колективна публікація творів з майбутньої антології. 
     
    Другий місяць триває для нас 24 лютого. Від цієї дати для нас почався інший відлік часу. Поява п’ятої колективної добірки, в якій представлені здебільшого автори, чиї твори увійшли до антології «Поезія без укриття», свідчить, що слово – зброя, а музи не мовчать – голосять на весь світ про український біль і українську незламність. І чим сильніший біль – тим міцніша незламність. «Українська літературна газета» раніше вже публікувала добірки з майбутньої антології: «Вірші непрощеної неділі», «Зброя масового відродження», «Поезія без укриття: третя кулеметна черга», «Поезія без укриття: хроніки незламності»…
     
    Нині антологія «Поезія без укриття», ініційована Кіровоградською обласною організацією НСПУ й охоче підтримана митцями з усієї України, вже в процесі верстки, тим часом пропонуємо до читання ці рядки, що, мов прядиво маскувальної сітки, стрічка за стрічкою вплітають віру в нашу перемогу, захищаючи від зневіри. Слава Україні!
     
     
    Олександр Архангельський
     
    Матерям новітніх орків
     
    З мордора мародери,
     
    ґвалтівники, убивці –
     
    мертві уже чи в черзі,
     
    щоб їм дали по пиці, –
     
    все, що попало, тягнуть –
     
    персні, сережки, гроші.
     
    Ех би, стакан дерябнуть,
     
    щоб не лякали ноші,
     
    щоб не лякали танки,
     
    щоб на снаряд плювати!..
     
    Тлінні – в мішку – останки
     
    хай поховає мати.
     
    Хай порадіє злоту,
     
    що передав небіжчик.
     
    Оркові-обормоту
     
    все це уже навіщо?
     
    Виконав те, що треба,
     
    м’ясом гарматним ставши.
     
    Стане у стрій твій небіж –
     
    й згине, як син твій старший.