"Я - згублена в снігу осіння квітка..." У Музеї мистецтв поетеса Людмила Макей представила свою творчість

30 сент 2021 22:15 407 0 Культура
"Я - згублена в снігу осіння квітка..." У Музеї мистецтв поетеса Людмила Макей представила свою творчість
 
У Кропивницькому у Музеї мистецтв пройшов творчий вечір кропивницької журналістки, поетеси, художниці-аматорки Людмили Макей "Коли маестро грає блюз". На день її іменин завітали друзі, колеги та рідні пані Людмили. Саме осінь має особливе значення для мисткині: це час перемін в її житті, час переїздів, коли вступала до педагогічного інституту, час, коли переїхала з рідного міста до обласного центру, час, коли з’явилося нове захоплення, час позитивних змін у житті. Саме тому Людмила Анатоліївна присвятила осені вірші та пісні.
 
Людмила Макей. Композиція "Осінь"
 
 
 
Після навчання перспективна дівчина стала викладати фортепіано і історію музики у Олександрійському педагогічному училищі. Саме тут вона написала свою першу пісню. Пісня про сніжинку була була написана для старшої доньки Катерини, яка виступала з нею в обласній філармонії і навіть зайняла призове місце. А сама композиція увійшла до збірки "Пісенне перехрестя".
 
І як же ж без кохання? У пісенному доробку молодої поетеси з’явилась пісня "Вечір", яку вона і виконала на фортепіано. Але це не все - на творчий вечір пані Людмили завітав і дуєт "Мета". Олександр Грановський і Олена Донець виконують пісні різними мовами, та їхньою родзинкою являється новий незвичайний музичний інструмент ханг, який нагадує собою летальну тарілку і створює незвичну для слухачів музику.
 
Саме під звуки цього "НЛО" музиканти виконали пісню Людмили Макей "Вечір".
 
Пісню Людмили Макей "Вечір" виконує дует "Мета"
 
 
 
Гості творчого вечора мали змогу помилуватися і художніми роботами Людмили Анатоліївни, адже вона не лише пише музику і вірші, а і любить малювати. Кілька років тому Пані Людмила зацікавилася живописом, її квіти особливо виразні, а пухнасті тваринки дуже милі і "теплі".
Та не так давно - пару років тому - відвідавши майстер-клас з петриківки у Музеї мистецтв, художниця захопилася і цим напрямком живопису. Тепер Людмила малює петриківкою усюди: і на дощечках, і на чашках, і на ялинкових кульках, надихаючи своїм прикладом колег-журналістів.
 
 
Минулого року місцева поетеса Антоніна Корінь запропонувала колезі по перу видати книгу з її статтями, адже Людмила Макей працює журналісткою і зібрала за своє життя багато різних оповідей, статтей та інтерв’ю з цікавими людьми. До книги "З одного тіста" увійшли проза, поезія, публіцистика Людмили, вірші доньки Катерини та навіть мамині оповідки.
 
Навіщо я кохаю вас, навіщо?
Холодну осінь можна пережити
Весну хіба ж то можна розбудити,
Торкнувши струни трепетної тиші...
Навіщо?
 
Нізащо не признаюсь вам, нізащо
Яка печаль мої туманить очі, 
Коли світанок з росами шепоче
Про ніч, де все інакше, все інакше.
Нізащо...
 
Нізвідки не прийду до вас, нізвідки
Мій шлях до вас - це вічний шлях у вирій
Ви - паводок весняний, непокірний.
Я - згублена в снігу осіння квітка...
Нізвідки...
 
 
 
 
 
 
ФОТО Музею мистецтв
 
 
 
 
 
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий