Кропивничани долучаються до святкування Дня вишиванки

19 мая 2021 10:08 505 0 Культура
Кропивничани долучаються до святкування Дня вишиванки
 
Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. Цього дня кожен охочий може долучитись, одягнувши вишиванку.
 
У Кропивницькому цього року Управління освіти запустило челендж до Дня вишиванки, пропонуючи створити відеоролик, фотоколаж у національному вбранні та опублікувати його у соціальній мережі Фейсбук із хештегом #УкраїнаВишивана_2021 
  
Історія
Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
 
Ідея свята
Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
 
У цей день вже традиційно організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном.
 
 
Недаремно говорять, що у ВИШИВАНЦІ запрограмований КОД НАЦІЇ, тому що система вірувань, світогляд, духовність українців, їхні прагнення і мрії вишивалась або "виписувалась" на рушниках і сорочках.   Розглянемо найпоширеніші знаки і символи, які присутні на національному вбранні українців: 
 
 
1. Хрест (зокрема різні його модифікації) – один із найпоширеніших знаків у світовій культурі загалом. Він багатогранний і невичерпний та, на відміну від кола і квадрата, символізує ідею центричності, а не розмежування простору. Цікаво, що прямий хрест – це символ Сонця, Творця, чоловічого начала. Косий хрест – уособлення жіночого начала, Місяця. Накладання цих двох фігур дає подвійний хрест, або 8-променеву зірку – символ об`єднання двох начал. 
Відомо, що ще у дохристиянські часи хрест служив оберегом від злих духів. Перехрещення двох ліній символізувало зустріч Земного з Небесним. Хрест означає також гармонію чотирьох стихій: вогню, води, землі і повітря. Хрест у колі – астрологічний символ Землі.
 
 
2. Свастика – це той самий хрест, але у русі. Символ сонячного культу, в магічну силу якого вірили усі древні народи. В давніх українців він асоціювався із силою домашнього вогнища, родинним щастям. Сварга може бути ліво- та правосторонньою. Лише остання означає рух за Сонцем. Сварга,  повернута  проти  годинникової  стрілки,  вважалася  символом  оберегового духовного  полум'я,  а  за  годинниковою стрілкою  –  символом  родинного  вогнища. Сварга – давній, енергетично дуже сильний знак.
На санскриті «су» означає сонячного птаха, а «астика» — видимий рух Сонця навколо Землі.
 
 Він зображує хрест у русі, символізує собою сам рух. Про давність цього знака говорить його назва, що походить від слова «свастя» на санскриті, яке можна перекласти як «вхід в Небеса». Можливо саме слово «свастя» у слов’ян стало звучати як «щастя». Сварга означає рух Сонця по небесному склепінню. Сварги бувають двох видів – спрямовані вправо або вліво. Напрямок сварги показує рух зимового або літнього, нічного або денного Сонця. Напрямок загнутих кінців визначає рух потоків енергії. Крім того, два різновиди сварги означають протилежні руху Духа: прогрес і регрес, еволюцію і інволюцію. 
 
 
Наші слов’янські предки дуже широко використовували цей символ у гаптованих орнаментах. У середині минулого століття фашисти скомпрометували свастику, але вона як символ не змінилася в своєму значенні. У вивченні семантики сварги слід спиратися на древні знання слов’ян та інших народів.
 
Знак сварги має сильну енергетику. Існує багато видів цього символу у вишивці, яким майстрині дали назви, відповідні їхнього зовнішньому вигляду. Цікавим є знак сварги з двома енергетичними виходами від кожного променя, влучно названий «грабельками». У цього знака подвоєна сила. При вимірюванні енергетичного потенціалу такої свастики, маятник гойдався з удвічі більшою амплітудою, ніж при дослідженні звичайної сварги.
 В західних регіонах його також знають як свастя, чи щастя. Мабуть для того, щоб українці не були щасливими, це «страшне» слово вже понад сто років вилучено з усіх словників української мови, включно з сучасними. 
 
 
3. Берегиня
Серед антропоморфних вишитих мотивів частіше можна зустріти жіночі зображення. Це пояснюється тим, що в давнину у наших предків панував матріархат. У слов’ян на території України існував культ Матері, вони шанували Мати-Природу, Мати Світу. До цих пір в Україні дотримуються традиції шанування Жінки-Матері, і жінки роблять значний вплив на життя суспільства і долю своєї родини. З давніх часів для українців покровителькою і захисницею сім’ї вважається Велика Богиня, яку називають Праматір’ю всього живого. На її честь здійснювали ритуали, молилися їй, вишивали її зображення на рушниках.
 
 
4. Дерево Життя, Дерево Роду. Особливо часто він зустрічається на рушниках. Цей знак втілює в собі весь Космос і його прояви. Виходячи корінням з глибин минулого, Дерево перетворюється в прямий і міцний стовбур, що втілює Всесвіт, і увінчаний високою пишною кроною, зверненою вгору, до Неба. У Дереві втілено уявлення людей про нескінченність Світу та Життя, що перебувають поза межами простору і не підкоряються плину часу. 
 
Дерево Життя об’єднує минуле з теперішнім та майбутнім. Тому цей ємкий образ умовно ділять на три основні частини, з коренів Дерева, що відображають підземний світ, його стовбура, що символізує всі земні явища, і крони – знака небесних сил. Древо уособлює нероздільну єдність протилежностей – Матерії і Духа. Під Матерією можна розуміти статичні частини Дерева, такі як корені, стовбур і основні гілки, які майже не змінюються з часом. До Духу відносяться листя на молодих гілочках, бруньки, квіти, плоди, тобто те, що динамічно розвивається.
 
 
5. Символи води зображували у формі букви S чи у вигляді ніби згорнутого вужа. 
 
 
6. Дуб в дохристиянські часи дуб був символом бога Перуна – покровителя сонячної енергії, Життя та розвитку.
Руси в часі походу на Царгород приносили під великим дубом в жертву птахів, хліб і м'ясо. Перуну приносили жертви та підтримували невгасимий вогонь із дуба. Його зіллям була папороть.
Символізує чоловічу енергію та силу. Дуб і калина - мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої.
 
Цей Бог залишив на слов'янських землях чимало географічних назв: Перунова рінь (на Дніпрі), села Перунове і Піорунове, урочище Перуни (на Черкащині). Лишилося навіть прізвище Перун. У Болгарії є чоловіче ім'я Перун, жіноче — Перуніка.
 
 
7. Ромби, квадрати представляють богиню Землі, яка сприяє родючості. Ці фігури, що мають по чотири кути і грані, є символами всього матеріального. Квадрат спирається на грань, тому він дуже стійкий. Такий знак символізує статичну матерію. Ромб же напроти – нестійкий, оскільки спирається на одну з вершин. Ромб має можливість вільно обертатися в обидві сторони, тому він уособлює динамічну Матерію. В українській символіці, як і в символіці багатьох народів, знаки ромба і квадрата означають Землю, тому вони допомагають людям знайти матеріальні блага, достаток, благополучне життя.
Предки українців були землеробами, залежали від врожаїв і родючості земель. Вони шанували Землю і прикрашали рушники, одяг та інші предмети свого побуту численними квадратами і ромбами – знаками Землі. Крапочка у ромбі – засіяне поле, родючість.
 
 
8. Павич, Пави, Жар-птиця – птахи дуже поважні, бо завжди розсідаються на весільних рушниках і здебільшого мають над собою Боже благословення – вінець чи вінок. Не забуваймо, що пава – це жар-птиця, що несе в собі сонячну енергію розвитку, тому вона птах сімейного щастя. Недаремно ж дівчата Полтавщини у весільний вінок вплітали пір’я павича.
 
 
9. Калина – символ роду
Калина – оберіг української родини. Це красиве деревце з цілющими квітами і плодами висаджувалось в кожному українському обійсті. Вважається, що її назва походить від старослов’янського слова «коло» – так називали слов’яни Сонце.
 
 
Тож духовні цінності прадавніх українців живуть поруч з нами на вишиванках, писанках та рушниках, у мові та піснях, наша задача - не втратити їх і не розгубити, а навпаки, примножувати, розвивати і поширювати. Наша нація гуртується навколо своєї культури, мови, фольклору, духовних цінностей та традицій, саме на цій основі ми, Українці, і створимо свою Національну Ідею - побудову сильної незалежної вкраїнської держави на засадах соціальної і національної справедливості. 
 
 
 
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий