Сільський, зелений, екстремальний, гастрономічний. Що чекає Кіровоградщину на туристичній стежині?

  • 9 вер. 2020 14:02
  • 1226
    • Новина Сільський, зелений, екстремальний, гастрономічний. Що чекає Кіровоградщину на туристичній стежині? Ранкове місто. Кропивницький
     
                                      
    У сучасному світі туризм – це багатогранне явище, тісно пов’язане з економікою, історією, гео-графією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками. Однак жодна з них не може повністю і вичерпно схарактеризувати його як об’єкт власних досліджень. Жоден з існуючих соціально-економічних інститутів не в змозі самостійно розв’язати комплекс його проблем.
     
     
    Існує багато поглядів на туризм як на галузь господарства, так і на міжгалузевий комплекс або ринок, д е туристичне підприємство з продукції різних галузей формує туристичний продукт. І про туризм на Кіровоградщині говоримо з людиною, яка займається його розвитком, а саме з начальницею управління інвестиційного розвитку і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації Наталією Лісняк.
     
    – Роботи не початий край, але і працювати немає з ким, – каже вона. – В районах структурні підрозділи, які можуть працювати в цьому напрямку, ліквідовані. Якщо раніше ціла гілка працювала, то наразі в на-явності можуть бути методисти з музейної справи. Коли приїздиш у район, часто чуєш, що у них туризму немає. Так вони вважають, бо у них відсутні фахівці. Разом з тим повноваження передаються на об’єднані територіальні громади (ОТГ), і я маю надію, що на місцях будуть гарні господарники і вони почнуть все це відновлювати.
     
    На Кіровоградщині переважає сільський та зелений туризм. Це, в основному традиційні зелені садиби. Якщо раніше популярним видом відпочинку була рибалка, то зараз з’являються сауни, кінна терапія, сплав на байдарках, сап-серфінг. Послуги зеленого туризму стають більш різноманітними. Я від цього настільки кайфую! З насолодою поринаю туди, де тихо, де немає міської метушні.
     
    Ми зрозуміли, що туризм є, але немає статистики та звітності. Також відсутня система туристичного збору, яка приносить гроші. Хоча, коли телефонуєш власникам сільських садиб, вільних місць немає. Зараз навіть бронюють місця на Новий рік.
     
     
    Добре почав розвиватися гастротуризм: екскурсії на равликову ферму, медотерапія. От для прикладу, можна дві години поспати у вулику, потім попити чаю на травах і закінчити день рибалкою. Відкриттям цього сезону став водний туризм завдяки братам Савранським з проєктом «KropRiverTour», Андрію Лісоті та Ігорю  Сільченку з центру туризму, які проводять сплави на байдарках та сапах.
     
    Також представлений історичний туризм, адже на території Кіровоградщини розташовані близько п’яти тисяч об’єктів архітектурної пам’ятки. Вони є привабливими як для істориків, геологів, так і для художників.
     
    На жаль, карантин вніс у процес становлення туризму в області свої корективи і вони негативні. Особливо це відчули великі готелі. Маленьким садибкам було легше – вони як працювали, так і працюють. Вони були максимально зручні для тих, хто шукав собі місця для усамітнення або можливість виїхати з міста. Ці садиби були найбільш завантажені.
     
     
    Крім карантинних заходів, негативно впливає на розвиток туризму стан доріг в області. Адже доїхати до туристичного об’єкта теж треба. Ми маємо багато місць сили, серед яких урочище Чорний ворон, Монастирище, Чорний ліс, а доріг до них немає.
     
    Разом з тим держава та державна агенція з питань розвитку туризму на чолі з Мар’яною Олеськів йдуть назустріч з розвитку внутрішнього туризму. І вимагають від обласної державної адміністрації, щоб ми прописували так звані туристичні магніти – привабливі локації, які мають зацікавлювати туристів.
     
     
    До речі, Світловодщину теж включили до переліку туристичних магнітів. Там, виявляється, проводять міжнародні змагання з яхтингу, про які ми забули. І правильно буде, коли працюватимемо спільно з усіма управліннями. Якщо я ставлю певний об’єкт у туристичний магніт, то він підтягує будівництво по дорогах, інших – з комунікацій і так далі.
     
    Також управління працює над створенням програми розвитку туризму в області. Зазначимо, що раніше її взагалі не було і туризм, про який ми сьогодні говоримо, не фінансувався.
     
    – Ще одним гострим питанням є брендування області. Не розумію, з чим наша область повинна ототожнюватися. Ми танцювальна чи театральна столиця, або серце України? От Черкащина визначилися, що вони будуть Місця сили, а хто ми? Я не знаю. Без якогось гасла йти неможливо, – ділиться посадовиця. 
     
     
    Своїм баченням туристичної Кіровоградщини поділилася і ексзаступниця голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Тетяна Волинець (минулого понеділка вона залишила цю посаду. – Авт.).
     
     
     
    – Кіровоградщина, взагалі, дивовижна, – коментує вона. – Мені шкода, що її до кінця для себе не відкрила. Я захоплююсь туризмом і більшу частину свого життя присвячую саме цій сфері, тому хотілося більше для людей відкрити те, що вони ще не бачили. Наскільки об’єкт вражає, перевіряла особисто у свій вільний час під час турів вихідного дня. Але це лише незначна частина. Ще детально не розписані великі туристичні маршрути. Дуже вразила річка Синюха. Сподобався сплав. Також вразили млини. І я радію, що зараз це інвестиційний проєкт. Незабутні враження залишив Гайворон. Коли мені зателефонувала продюсерка Кропивницької філії телебачення Суспільного Олена Кваша і сказала, що це мені треба побачити, то я на другий день уже там була, і ми їздили на паровозі.
    Також налагоджується співпраця із турагентствами у напрямку розвитку внутрішнього туризму. Аби вони паралельно із закордонними турами пропонували місцевий відпочинок. Адже внутрішній туризм має бути більш організований. Мається на увазі, що людина знає, де вона житиме, що їстиме, куди може піди і розважитися, і в яку суму це їй обійдеться. Адже гарна картинка, побачена по телебаченню, не завжди відповідає дійсності. Туризм став вибагливим. Туристи йдуть і шукають щось нове, постійно потребують нових вражень, не завжди повертаються в ті самі місця. Тут головне справити позитивне враження, аби людина мала бажання повернутися.
     
    COVID-19 вплинув на людей – вони полюбили Україну. Багато хто вимушено полюбив, адже не мав змоги поїхати на дорогі курорти, де  раніше відпочивав. Я радію з того, що вони всі тут залишилися, подивилися, в якому стані перебуває інфраструктура. Якщо все робити комплексно, то у нас все вийде, і на Кіровоградщину чекає велике майбутнє. Я вірю в туристичну Кіровоградщину і з упевненістю можу сказати, що цей поштовх зроблено завдяки мені.
     
    Вже більш детально про дитячо-юнацькі напрямки у розвитку туризму на Кіровоградщині читайте у наступних наших публікаціях. 
     
     
    Ірина Лягул