Рік роботи Верховної Ради в цифрах і фактах

27 июля 2020 16:11 430 0 Политика
Рік роботи Верховної Ради в цифрах і фактах
 
 
Наприкінці липня депутати Верховної Ради 9-го скликання нарешті пішли на канікули. Парламент активно працював з вересня 2019 року, ухваливши рекордну кількість рішень – 884. На жаль, через карантин депутати не встигли розглянути всі заплановані питання, однак більшість обіцянок монобільшість таки виконала. Про найважливіші моменти парламентського року дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
 
Рекордна кількість рішень
 
Впродовж року в парламенті 9-го скликання було зареєстровано 3 231 рішення: 2 145 законопроєктів та 1 086 постанов. Депутати встигли розглянути аж 950 законопроєктів та ухвалили 345. Із розглянутих проєктів більшість ініціювала Верховна Рада, але ключові документи (61 законопроєкт) до парламенту вніс глава держави.
 
Швидкість ухвалення рішень, з якою почав працювати новий парламент, отримала назву «турборежим». Усе це завдяки унікальній монобільшості, якої ніколи досі не було в українській політиці. Вперше парламент, уряд та Президент є представниками однієї партії («Слуга народу»).
 
За словами голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, депутати працювали плідно, однак часу на вирішення всіх запланованих питань не вистачило. Зокрема, через велику кількість правок до деяких законів та обмеження роботи парламенту через карантин. Тож роботу депутатів голова Верховної Ради оцінив на «четвірку» за п’ятибальною системою.
 
- Я думаю, що четвірка – та якраз оцінка, яка дає можливість рухатися вперед, розвиватися і в подальшому досягати оцінки «відмінно». Мені б дуже хотілося, щоб Верховна Рада 9 скликання рано чи пізно отримала оцінку «відмінно» – при чому не від голови Верховної Ради, а від українських громадян, – зазначив на підсумковій пресконференції Дмитро Разумков.
 
 
Імпічмент, доторканні депутати і децентралізація
 
Серед важливих законів, які ухвалила Рада за рік, експерти називають зміни до Конституції щодо скасування недоторканності депутатів, закон про імпічмент Президента, покарання за кнопкодавство і прогули народних обранців. А також спрощення процедури звільнення чиновників і покарання за незаконне збагачення.
 
Довгоочікуваними, за словами політологів, були також зміни до виборчого кодексу та завершення реформи децентралізації. Зокрема, Верховна Рада поширила систему відкритих списків на райони, міста, села і селища з кількістю виборців від 10 тисяч.
 
- Найбільше я щасливий з того, що майже під кінець сесії були прийняті важливі закони із розвитку реформи місцевого самоврядування та територіального устрою влади, тобто реформа децентралізації, а саме: зміни до бюджету, до виборчого законодавства і закон про ліквідацію і створення нових районів, – прокоментував політолог Дмитро Васильєв.
 
 
Легалізація ринків
 
Не менш важливими, на думку експертів, були економічні закони, підтримані у стінах парламенту. Епохальним став закон про вільний ринок землі, який скасував багаторічний мораторій на продаж і купівлю землі сільськогосподарського призначення. Депутати дозволили селянам – власникам паїв – розпоряджатися власною землею. Але з певними запобіжниками: концентрація землі в одним руках була обмежена до 500 га, продаж землі іноземцям було заборонено до відповідного рішення українського народу на референдумі, запуск ринку землі було відтерміновано до 2021 року.
 
Крім того Верховна Рада демонополізувала ринок спирту, а також легалізувала дві проблемні сфери: незаконний видобуток бурштину та чорний гральний бізнес. Легалізацію цих галузей, зокрема, пообіцяв торік Президент Володимир Зеленський.
 
Як стверджують експерти, «слуги» ухвалювали закони без грубих порушень регламенту. Деякі рішення були непопулярними, деякі – ухвалили за підтримки інших фракцій. Політологи переконані, що у вересні Верховну Раду чекає не менш насичений законотворчий процес, адже в планах «Слуги народу» ще дуже багато проєктів.
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий