Що сталося з двометровим мандрівним яйцем-райцем, яке розмалювали у Кропивницькому? (ВІДЕО)

26 мая 2020 19:18 1009 0 Культура
 
Минулого понеділка велетенську писанку, яку розмалювали у Кропивницькому учасниці творчого об’єднання "Муза", відвезли до міста Знам’янки. Там на неї очікує фінальний, п’ятий розпис, після чого двометровий арт-об’єкт виставлять на огляд містян та гостей міста залізничників. Про це повідомляє "Утрений город".    
 
 
Як уже повідомлялося, за задумом організаторів проекту, велетенське яйце об’єднає п’ять міст Кіровоградщини та стане візитівкою області. На писанці вже залишили свої розписи художники Світловодська, Олександрії, Олександрівки та Кропивницького. Виготовили брати Гребенюки – підприємці, засновники громадської організації "Єдність Кіровоградщини". 
 
 
Юрій та Олег – близнюки, які завжди разом: починаючи від школи, де сиділи за однією партою, потім разом навчались у Кіровоградському технікумі механізації сільського господарства та в інституті, разом служили в армії. Зараз обоє працюють у приватному бізнесі в рідному місті: один – колишній залізничник, другий – зв’язківець.   
На запитання "Хто з вас старший?" Юрій відповідає:
 
– Правильніше казати "Хто перший?. Першим на світ з’явився я, а Олег через сорок хвилин після мене. Втім, він найбільш стриманий і поміркований з нас, здатен легко владнати конфлікти, які інколи між нами виникають.  
  
– Ми вже близько шести років займаємось благоустроєм свого міста, - розповідає Юрій Гребенюк. – Виготовляємо ковані скульптури, організовуємо культурні та патріотичні заходи, навіть маємо невеличкий приватний музей старожитностей. Це наше хобі, якому присвячуємо вільний час.
 
Олег додає: почали доброчинні справи зі встановлення дитячих майданчиків біля своїх будинків. 
– А потім побачили, що в місті є багато місць, які можна було б прикрасити кованими композиціями, лавочками, скульптурами. Щоправда, частенько їх ламають вандали. Але ми не здаємось і ремонтуємо їх, - каже він.
 
А ідея створити гігантське яйце-райце з’явилась три роки тому. Брати Гребенюки вирішили показати, що в нашій області є не лише її центр – місто Кропивницький, а й невеличкі міста, такі як Знам’янка, Світловодськ, Олександрія, Олександрівка, які мають свої традиції та "родзинки". Вирішили їх об’єднати в цьому проекті, який має яскраве національне забарвлення. 
 
Хлопці власноруч виготовили основу для велетенської писанки. Спочатку зварили металевий каркас, на якому кріпиться яйце. Для надання форми використали дванадцять балончиків будівельної піни та скловолокно. Арт-об’єкт поділений на п’ять секторів, кожен з яких представляє згадане місто. Малюнок наносили емаллю, стійкою до дощу, спеки та температурних коливань. 
 
 
 
Юрій каже, що шукати однодумців, які допомагали втілювати задум, допоміг Інтернет. Кинув клич – і люди відгукнулися, зацікавилися і в подальшому стали партнерами. Фантазію художників ніхто не обмежував, кожен обирав сам, що зображати писанці. Зокрема, олександрійці відтворили фонтан на фоні квітучих яблунь у центральному сквері, студенти місцевого училища культури нанесли орнамент в українському народному стилі. Світловодські митці намалювали Кременчуцьку ГЕС та водосховище, а їхні колеги з Олександрівки – Свято-Успенську церкву. Кропивницькі художниці з творчого об’єднання "Муза" вирішили зобразити символи старовинного міста, які стали невід’ємною частиною його історії.
 
 
– Ми намалювали фортецю Святої Єлизавети та театр корифеїв. Сучасність відображають емблема славнозвісного Третього полку спецпризначення, який захищає Україну на сході, скульптура Ангела-Охоронця вгорі та квітучі тюльпани Дендропарку – все, що робить Кропивницький упізнаваним і цікавим, - зазначає керівниця творчого об’єднання "Муза" Ольга Краснопольська. Разом з нею над образом міста Кропивницького працювали Інна Вішневська, Ксенія Ракша, Людмила Макей та Віра Бражникова. Дівчата переконані: мистецтво здатне об’єднувати. Вони вірять у те, що зображені на писанці символи допоможуть людям краще пізнати рідний край, полюбити його та намагатися зберегти його багату культурну спадщину. Організатори зазначають: це не комерційний проект, а доброчинний. До нього долучились люди, які розмальовували писанку у вільний від роботи час. 
 
 
 
Цікаво, що, незважаючи на щільний робочий графік, брати Гребенюки приїхали до Кропивницького, щоб особисто подякувати художницям за працю. Я не могла не поцікавитися, звідки ж у знам’янських подвижників стільки талантів?
 
– Все пішло від нашого діда, - розповідає Юрій. – У дитинстві ми майже кожне літо проводили на Сумщині, у маминих батьків. Наш дідусь, Василь Лаврінович Голуб, привчив нас до праці. Ми підбивали коси, власноруч майстрували ручки для сокири, працювали в полі. 
 
– Зараз сучасні діти вже не знають, що таке сінокіс, коли треба скирдувати, перекладати, сушити й переносити траву, - додає Олег.
 
 
Після того, як гості оглянули малюнки та поспілкувалися з журналістами, двометрову писанку повантажили в автівку та відвезли у Знам’янку. Тут вона привертатиме увагу туристів та надихатиме місцевих мешканців. Вже й міце для неї придивилися. 
 
Але цим справа не обмежиться. Вже є домовленості з керівниками об’єднаних територіальних громад про те, що на територіях сіл Дмитрівки та Богданівки, а також рідної Знам’янки та сусідніх міст незабаром з’являться ковані композиції а ля Гребенюк. Нещодавно Юрій та Олег реанімувати стару телефонну будку: пофарбували в червоний колір, відновили скло, встановили телефонний апарат старого зразка, в який колись вкидали дві копійки для телефонного дзвінка. Хочуть встановити її в центрі, щоб розповідати малечі про історію телефонного зв’язку в Україні. 
 
Значить, далі буде!   
 
Читайте також: «Я родом звідти, де Дніпро тече…»: Кость Оверченко крізь призму столітньої України.
 
Людмила Макей
 
 
 
 

Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий