Кіровоградщина: Музеї відзначають професійне свято

13 мая 2020 15:00 416 0 Культура
Кіровоградщина: Музеї відзначають професійне свято
 
100 років музейної справи на Кіровоградщині
 
Вісімнадцятого травня – Міжнародний день музеїв. Цього дня в усьому світі відвідують музеї і галереї, спілкуються з Прекрасним.
Музеї нашого краю – скарбниця матеріальної та духовної спадщини. Вони зберігають тисячі рідкісних документів та предметів матеріальної культури минулих століть і сьогодення.
 
Першим музеєм у нашому місті став музей при Єлисаветградському земському реальному училищі, відкритий у 1883 році при Кабінеті природничої історії. Його очолив відомий педагог і вчений Володимир Ястребов, який мав широке коло наукових інтересів, організував перші науково-дослідницькі археологічні та фольклористичні наукові експедиції в нашому регіоні. Саме він першим зібрав значну колекцію писанок, провів перші розкопки, створив «музей під відкритим небом» у дворі реального училища з десятка кам’яних скіфських антропоморфних скульптур, зібраних ним по курганах краю. Його залишки і дотепер експонуються на майданчику перед краєзнавчим музеєм.
У 1887 році В.Ястребов став дійсним членом Московського археологічного товариства, Одеського товариства історії і старожитностей, Петербурзької археологічної комісії. Музейна колекція, створена Ястребовим, постійно поповнювалася і на початку ХХ століття (у 1901 році) налічувала вже 2455 предметів. Для її збереження не було спеціального приміщення, а після смерті Ястребова частина її була розпорошена. Нового директора музею не призначили, предмети розбиралися викладачами на уроки, губилися.
 
Перед самою Першою світовою війною, у 1913 році, в Єлисаветграді відбулися художні виставки, які були влаштовані за сприяння Товариства поширення грамотності і ремесел, де експонувалися не лише картини відомих художників, а й предмети з дерева та кістки, вишивки золотими і срібними нитками, скульптура, килими. До речі, на виставці були представлені і роботи молодих, ще зовсім не відомих художників, які в подальшому стали знаменитостями, – Олександра Осмьоркіна, Амшея Нюренберга, Сергія Нілуса, Дори Пржишиховської. А, наприклад, батько Олександра Осмьоркіна, землемір поштово-телеграфної контори Олександр Павлович Осмьоркін здав для виставок предмети із дерева та різьбленої кістки з домашнього зібрання.
 
Брали участь у художніх виставках у нашому місті і митці з Одеського товариства Південно-Російських художників. Але виставки експонувалися в приміщеннях, які не були для цього пристосовані. В тому ж 1913 році в газеті «Голос юга» почалася полеміка з приводу ідеї створення музею в нашому місті. Газета сповіщала, що наш відомий земляк – талановитий художник Іван Похітонов, у випадку створення в місті музею чи галереї, має бажання передати місту в дарунок свої роботи. Але цей «перший» етап створення нового музею в місті так і не відбувся. Цей намір зупинила Перша світова війна, а далі – події визвольних змагань 1917 – 1921 років.
У 1918 році було здійснено ще одну спробу створити музей при Комітеті народної освіти з реквізованих та конфіскованих предметів, адже місто у ті дні потерпало від нападів багаточисельних банд, які грабували все, що можна було пограбувати. Також у вересні 1919 року місто пограбувала армія Денікіна. В 1919 році у павільйоні на Дворцовому бульварі (тепер площа Героїв Майдану) відкрився музей Революції, але ненадовго.
 
На початку 1920-х років була спроба відкрити музей при Комітеті агітаційної пропаганди, але і його незабаром закрили, а експонати приєднали до залишків колекції при Єлисаветградському земському реальному училищі, де було створено музей з природничо-історичним та археологічним відділами. Першим його директором став Д.І.Карабінович.
У 1929 році музей переїхав в приміщення по вулиці Леніна (тепер Архітектора Паученка), 40, а після утворення у 1939 році Кіровоградської області його було перейменовано в обласний краєзнавчий музей.
 
Під час війни 1941–1945 років краєзнавчий музей був сильно пограбований. Німці вивезли 10000 музейних предметів – рідкісні документи XVII–XIX століття, книжкові видання XVI–XIX століття, предмети живопису XVII–XVIII століття. Але після війни почалося поповнення фондів музею, і восени 1946 року він відкрився для відвідувачів.
Сьогодні Кропивницький – унікальне музейне місто. Окрім обласних музеїв – краєзнавчого і художнього, в ньому також працюють прекрасні міські музеї і галереї з чудовими зібраннями. Це, передусім, найкращі музеї міста: музей нашого видатного земляка – актора, драматурга, композитора М.Л.Кропивницького, відкритий 2 жовтня 1982 року. Це літературно-меморіальний музей І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого), якого називають «українським Мольєром», заснований у 1995 році в меморіальному будинку митця. Гостинно відкриті двері художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна, який знаходиться у власному будинку архітектора Я.Паученка, рідного дядька художника, і який було відкрито у 1994 році.
 
Про музичну культуру нашого краю розповідають експонати трьох музичних музеїв – Юлія Мейтуса, Генріха Нейгауза та Кароля Шимановського. Також для кропивничан та гостей міста працюють художні галереї: «Світ і Вітчизна» та «Єлисаветград», літературно-меморіальний музей Арсенія Тарковського, музей історії заводу «Ельворті», музей пожежної справи, музей медицини ім. Єфрема Мухіна. А нещодавно були створені музей авіації, музей флоту та музей археології.
Справжніми скарбницями є і музеї нашої області. На Кіровоградщині працюють 152 музеї, в яких зберігаються близько 200000 експонатів. Це музеї Олександрівки, Бобринця, Добровеличківки, Вільшанки, Голованівська, Світловодська та інших районів.
Найкращі ж музеї – це обласний краєзнавчий, де зберігається також відома на увесь світ колекція Олександра Ільїна, це обласний художній музей, музеї І.К.Тобілевича та О.О.Осмьоркіна.
 
Найголовніше завдання сучасних музеїв – інформативність та комунікативність, функція спілкування та надання нової інформації. Музей може задовольнити потребу людини в пізнанні Нового і Прекрасного. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.
 
 
Олена Классова,  Марина Лапіна 
 
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий