Онлайн платформи або, Як кропивницькі школярі навчаються в умовах карантину
Із запровадженням всеукраїнського карантину на три тижні вчителі та школярі кропивницьких шкіл вимушені шукати нові способи для дистанційної освіти. Одні стверджують, що це чудова можливість опанувати ресурси, за якими майбутнє, та прокачати самоорганізацію. Інші ж, навпаки, скептично сприймають здатність дітей навчатися самостійно.Тож, що думають учителі, батьки та школярі з приводу онлайн навчання, дізнавалася журналістка “Утреннего города”.
Для початку трохи статистики. У Кропивницькому працює 39 шкіл. З них частина вже давно практикує використання онлайн ресурсів для додаткових можливостей. Наприклад, у гімназії імені Тараса Шевченка вчителі й школярі підключені до спеціальної платформи Google Suite for education. До карантину її використовували для проєктної діяльності або ж додаткових завдань. Проте зараз учителі використовують цей ресурс для навчання дітей.
— Платформа Google Suite for education хороша тим, що кожен учитель має можливість обрати учнів, які у нього в класі, та дати їм певні завдання. Потім школярі надсилають у відповідь виконану роботу. Педагог може коментувати, бачити відсоток правильного, виставляти оцінки, відповідно, це все бачать й учні.Проте це навчання не “face to face” (“обличчя до обличчя”). Вчитель це не лише транслятор з підручника, це ще й харизма, досвід, певні знання. Тому, коли необхідно пояснити якусь тему, ми вирішили використовувати програму Zoom. Безкоштовної версії нам вистачає — в онлайн-уроці можуть перебувати до ста людей протягом 40 хвилин. Це такий-собі відео-урок, до якого приєднуються учні. Вчитель бачить усіх — хто виконує завдання, що робить тощо. Ця платформа хороша і тим, що фактично вчитель керує процесом — ділиться зі школярами екраном, на якому відображені презентації або відео, може також слухати усну відповідь учня або заохочувати клас до діалогу. Сьогодні буде перший урок по відео. На вихідних ми сказали учням завантажити та встановити програму. То вже через день, тобто у ранок понеділку, всі почали писати, що чекають уроку. Тому бажання у школярів є. Діти зараз цифрові, тому їм усі ці платформи, ресурси цікави. Нам і самим цікаво вчитися новому, — поділилася досвідом вчителька англійської мови Анна Дудіч.
Для НВК Кіровоградський колегіум і КЗ “Науковий ліцей” практика онлайн навчання також не нова. Вчителька німецької мови Тетяна Манакова розповіла, що пару років тому під час карантину діти та вчителі вже використовували деякі ресурси для дистанційної освіти. Тому у теперішній ситуації всі знають, як діяти. Крім того пані Тетяна наголосила, що онлайн освіта — чудова можливість прокачати кожному коучинг (інструмент особистісного й професійного розвитку, — ред.):
— Ми викладаємо свої матеріали у блок, надсилаємо дітям посилання, за яким вони переходять. Там є чіткі інструкції щодо виконання завдань. Після цього кожен проходить спеціальний тест онлайн, роблять скріншот та надсилають результат мені. Поки що ні батьки, ні діти не жаліються. Якщо виникають якісь запитання, все вирішується у телефонному режимі. Школярі виконують завдання у зручний для них час. Учителі ж зможуть після карантину перевірити їхні знання звичайним тестом. Ми вже давно говоримо, що і дітям, і вчителям необхідно підтягувати коучинг.
Тему прокачки самоорганізації підтримує й учитель історії та географії трепівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександр Морощук. Він розповів, що дистанційне навчання від звичайного уроку відрізняється лише тим, що педагог не бачить учнів:
:
— У нас давно вже відсутнє поняття: прочитав і переказав параграф. Практикуємо урок у смартфоні, адже все одно діти користуються інтернетом. З початком карантину активізувалися спеціальні портали. Так само як і на уроці, в онлайн є відео, презентації, тренувальні вправи на пояснення та закріплення матеріалу. Даємо учням посилання і код доступу, вони проходять тестування, а вчителі бачать результат і весь процес, тобто, можна пропрацювати саме проблемні питання. Дистанційне навчання — це, в першу чергу, самоорганізація учня, мотивація та підтримка його з боку батьків.
Оскільки ситуація з карантином у школах стосується не лише України, а й світу, Анна Дудіч розповіла, як учителі діляться навчиками::
— Я спілкуюся з вчителями з різних країн. Практично по всьому світу школи закрили на карантин від двох-трьох до шести-восьми тижнів. В Європі не працюють всі школи, у Канаді та США — 50/50, але в Австралії поки не закриті. Тому зараз учителі діляться один з одним кращими практиками, розробляють спільні методичні рекомендації. Тому у будь-якій ситуації варто шукати позитив. Це ще одна можливість навчитися новому.
Більшість учителів діляться корисними порадами на своїх сторінках у Facebook.
Деякі батьки реагують на дистанційну освіту по-креативному. Наприклад, мама київського школяра Тетяна Череп-Пероганич на своїй сторінці у Facebook публікує думки щодо карантину та онлайн навчання. Ось, одні з них:
— Йшла четверта година роботи над тим, аби всадовити дитину робити уроки вдома, ніби в школі... "Це якісь видумки", "Я тобі не вірю", "Вчителька мені нічого не задавала"... А у вайбері вже завдання не тільки з основної школи, а ще й з музичної та англійської.
Діти, навпаки ж, радіють можливості навчатися дистанційно. Адже, за словами десятикласниці Марії, онлайн освіта економить час та відкриває ще більше можливостей перед школярами:
— Вчитися вдома реально. Мене давно вабила ця думка. Але це не підходить тим, хто не може і не хоче займатися самоорганізацією. Коли нам пояснюють матеріал по відео або за допомогою схем, це працює. Водночас я можу повернутися до матеріалу тоді, коли захочу. Так легше, і я вже знаю, яка пора краще підходить для навчання, — ранок. Так що, в онлайн навчання переваги є.
Завдяки безкоштовним онлайн-курсам кожен школяр чи студент має змогу навчитися новому. Детальніше
Летиція Курята
