Кропивницький: Історія про небайдужість, яка рятує людські життя

8 фев 2020 10:08 530 0 Общество
Кропивницький: Історія про небайдужість, яка рятує людські життя
 
Будинок милосердя» діє в Кропивницькому вже третій рік. За цей час його команда допомогла не одному десяткові нужденних людей, які через життєві обставини втратили житло, роботу чи потрапили в іншу скрутну ситуацію. Про будні і свята цієї унікальної установи розповідає  її засновник Володимир Лєбєдєв.
 
– Спершу, будь ласка, розкажи кілька слів про себе.
 
– За освітою я кухар, після закінчення навчання пішов працювати за професією. Проте, посидівши в підвалі одного з міських закладів, зрозумів, що це не моє. Я хочу робити щось, що допоможе людям. Тоді й зародилося бажання змінити цей світ, додавши до нього частинку чогось доброго.
 
– З чого почалася твоя громадська діяльність?
 
– Був час, коли мені були необхідні кошти, і я подав оголошення в «Первую городскую газету», де шукав підробіток. Зокрема, ми працювали на дачах, в будинках тощо. І тоді влаштували акцію, безкоштовно допомагаючи ветеранам війни та людям з інвалідністю. І тут я зрозумів, що людям дійсно потрібна така допомога. З цього й почалася наша громадська діяльність.
 
– Які були перші кроки майбутнього «Будинку милосердя»?
 
– Ми почали з того, що розвозили нужденним їжу, допомагали їм. Це були найуразливіші верстви населення: пенсіонери, люди з інвалідністю та інші. Потім ми розширили межі своєї діяльності. На цей момент також відвідуємо хворих людей, допомагаємо їм вдома. Ми організовуємо різноманітні благодійні проєкти, акції.
 
– Хто може потрапити до «Будинку милосердя»?
 
– Абсолютно кожен, кому необхідна допомога. У нас можуть проживати всі: від безхатченків до африканських футболістів, про яких ми всі так добре знаємо завдяки публікаціям у пресі. Наприклад, однією з наших крайніх гостей була Мальвіна – 95 річна жінка, будинок якої згорів. Сама пенсіонерка ходити і доглядати себе не може, через що ми поселили її у нас. Потім її забрали додому родичі, а ми час від часу приносимо їй допомогу.
 
– Скільки волонтерів зараз налічує ваша організація?
 
– У нас стабільно перебуває 5 – 6 людей, які завжди готові підійти та відгукнутися при першій необхідності. Якщо ж ми влаштовуємо якісь акції чи суботники, то нас збирається 20 і більше волонтерів.
 
– Розкажи історію, яка найбільше тебе вразила.
 
– Нещодавно ми відвідували чоловіка, який втратив дружину. Зайшовши в квартиру, ми були приголомшені тим, як він живе. Окрім відсутності будь-якого натяку на ремонт, до чого ми загалом звикли, там була купа сміття, по якому бігали миші. Увімкнувши світло на телефоні, ми побачили ще жахливішу картину: вся стіна була заповнена тарганами, які хаотично тікали, побачивши нас.
 
– Питання, що найбільше цікавить: де ви берете кошти? Чи є у вас постійні меценати?
 
– Найбільше нам допомагають церкви, в яких стоять скриньки «На допомогу «Будинкові милосердя». Так людьми й збираємо на допомогу нужденним. Водночас, є такі знайомі як Марк, Міша, Андрій, які працюють за кордоном та стабільно висилають нам кошти на будь-які проблеми.
 
– Я чув, що у вас в планах є зробити «Кафе добра». Розкажи трохи про цей проєкт.
 
– Це дійсно так, ми зараз думаємо про створення такого кафе. Його суть полягає в тому, що будь-хто, придбавши продукцію в закладі, вносить свій вклад у волонтерський рух міста. Тобто, придбавши чашку кави в кафе, люди допоможуть зі встановленням нової лавки в місті, фарбуванню мосту чи проведенню акції. Таким чином, ми хочемо зробити цей світ трошечки добрішим.
 
Редакція «Первой городской газеты» бажає успіху «Будинкові милосердя» в цій нелегкій справі. А допомогти організації й зробити цей світ «трошечки добрішим» може кожен, звернувшись за номером 073-007-007-8.
 
Нік Шендеровський
 
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий