Як кропивницькі школярі дбають про екологію

  • 22 лист. 2019 19:16
  • 1414
    • Новина Як кропивницькі школярі дбають про екологію Ранкове місто. Кропивницький
     
    Знайомтеся, це – 6-В гімназії імені Тараса Шевченка міста Кропивницького. Діти, які навчаються у цьому класі, сортують сміття, компостують відходи, беруть участь у благодійних забігах, допомагають центру реабілітації тварин «БІМ», а також започаткували створення екоручок, із думкою про природу та тварин у центрі реабілітації «БІМ» (виручені гроші передають туди). Детальніше про свою діяльність та екосвідомість учні та їхня класна керівниця Ольга Івашура розповідають журналістці «Первой городской».
     
    Вони – звичайні шестикласники, які своїм прикладом вчать дорослих бути свідомими. Ще у п’ятому класі діти завели двох равликів, яких вирощують, а також ферму з мурахами. Поступово вони почали переймати екозвички.
     
    Ольга Івашура розповідає:
     
    – У нас виникла ідея замінити якомога більше речей у класі на еко. Ми почали з поролонових губок, тепер у нас ганчірка з мікрофібри. Також учимося сортувати сміття, компостуємо відходи, здаємо речі на переробку тощо. А потім вирішили спробувати зробити екоканцелярію, оскільки вона зараз дуже популярна. На осінніх канікулах я скинула учениці Маші відео, де показували, як робити екоручки. Ми спробували. А коли відчули, що у нас непогано виходить, вирішили продавати їх, а виручені кошти перераховувати у центр реабілітації для тварин «БІМ». Після першого посту у Facebook через 10 хвилин нам зателефонували з радіо. Знаєте, така медіапідтримка вражає і надихає.
     
    Учні допомагають «БІМу» вже другий рік поспіль. Разом із батьками діти їздили туди, аби передати їжу, підстилки тощо. Крім цього на Козацькому острові учні були волонтерами на конкурсі «Кубок Барбоса», за що отримали медалі. А також взяли участь у благодійному забігу.
     
     
    На конкурсі ми фактично проносили собак на руках, проте це теж заряджає. А на шкільному відкритті табору взяли участь у благодійному забігу. До нього долучилися наша школа, патрульні, представники міськради, третього полку спецпризначення тощо. Ми всі бігли заради добра і зібрали дев’ять тисяч гривень. Гроші ми розділили і передали у ГО матерів дітей та молоді з інвалідністю «Серце матері», «БІМ» і у госпіталь. Цього року з’явилась ідея влаштувати суботник разом із патрульними. Тобто зробити те, що діти можуть фізично. 
     
    На одному міжнародному конкурсі сценаріїв ми виграли камеру – показали жахливу картину реабілітаційного центру для тварин «БІМ». Уже на камеру відзняли фільм і з ним перемогли на фестивалі учнівського кіна у Німеччині. Така робота підходить і під цілі сталого розвитку ООН. 
     
    Як бачите, така діяльність має бути системною. Ми також беремо участь у формуванні світогляду дітей, виховуємо їх гуманними, а також займаємося медіаосвітою.
    Шестикласниця Маша, яка першою стала виготовляти ручки, а згодом навчила й усіх інших, говорить:
     
    – Спочатку це було складно. Проте, коли зробиш декілька разів, стає легше і зрозуміліше. За годину ми накручуємо 10 ручок. Під час процесу відключаюсь від уроків і школи. Ми також удосконалили сам механізм створення ручок і тепер робимо їх іще швидше та якісніше. Спочатку купляли кольоровий папір, а потім додумалися: нам вчителі англійської приносять макулатуру зі своїх уроків, і ми вирішили робити ручки з них. Це теж можна вважати переробкою. Тепер у нас два види ручок – кольорові та «помальовані». За бажанням ми можемо написати будь-що на них.
     
    За півтора тижня зібрали 370 гривень із продажу ручок. Учні 6-В уже мають своїх клієнтів. До прикладу, Агенція сталого розвитку «Хмарочос» замовила у них 30 помаранчевих ручок. 
     
    Тереза й Ліза створили сторінку в Instagram – eko._pens. Із цим пов’язана цікава історія:
     
    – Хлопчик з іншого міста захотів купити ручку і попросив номер картки. Коли я побачила на рахунку 30 гривень, була трохи шокована. Натомість хлопець сказав: «Я бачу, що ви допомагаєте собакам, тому подаруйте ручку комусь. Я просто захотів вас підтримати». Іноді люди не беруть решту.
     
    Під час інтерв’ю прийшли учні з інших класів і купили ручку. У гімназії ініціативу 6-В підтримують учителька англійської мови Анна Дудіч, біології, перша класна керівниця дітей, а також директорка освітнього закладу Галина Война. У Кропивницькому екоручки можна придбати в інформаційно-творчому просторі KropHub.
     
    – Усі учні класу долучаються до сортування сміття, – продовжує Ольга Івашура. – На початку потрібні були еко-волонтери, які слідкували  б за тим, в який бак кладуть відходи. А зараз усі знають, як це робити. Ми навіть вчимо старшокласників, які долучаються до справи, як сортувати сміття. Раз на місяць ми дістаємо, складаємо це потрібним чином – утрамбувати, стискати тощо, – а тоді відносимо по вулиці Шевченка у пункт прийому після уроків. На цих осінніх канікулах ми вперше закопали компост – удобрили шкільну клумбу. Його ми попередньо збираємо у класі у спеціальний бак, який щільно закривається. Туди кладемо органічні відходи. Запаху у кабінеті немає.
     
    Батьки наших шестикласників долучаються до ініціатив. Наприклад, мама Вані повезла у Київ тетрапак під час своєї робочої поїздки. Інші батьки допомогли 
     
    придбати спеціальні гарні сортувальні коробки. Вдома дехто долучається до процесу створення ручок, а хтось продає їх на своїй роботі. Коли у твоїх дітей горять очі, ти зробиш усе для їхнього розвитку. 
     
    Летиція Курята