Як кропивницькі митці побували на «Седянці у Стафідова» (ФОТО, ВІДЕО)

  • 15 жовт. 2019 15:36
  • 1332
    • Новина Як кропивницькі митці побували на «Седянці у Стафідова» (ФОТО, ВІДЕО) Ранкове місто. Кропивницький

    Знаєте, що спільного між юристами, інженерами, бібліотекарями, лікарями, сталеварами, художниками?.. Вірна відповідь: "Осінній мікрофон" та "Седянка у Стафідова".

    Для тих, хто не знає Володимира Стафідова, поясню. Це самобутній поет, автор епіграм, пісень та перекладів з української, російської та болгарської мов. А ще – один із найактивніших членів болгарської громади у Дніпрі, який, дякувати голові Кіровоградського обласного об’єднання болгар «Нашите хора» Сергію Осадчому,часто буває й у наших краях.

    Так-от, стафідовська харизма настільки сильна, що спричиняє потужні сплески активності навкруги. Вони вирують навколо нього, як вогняні протуберанці навколо Сонця.

     

     

    Для прикладу наведу лише один епізод з минулого літа, коли у складі української делегації ми побували на Всеболгарському молодіжному фестивалі «З Болгарією в серці». Пам’ятаю, коли Володимир Стафідов заспівав зі сцени «Моя страна, моя Болгарія», зачарована публіка піднялася з місць і довго аплодувала.

     

    Словом, із моїх знайомих він – один із найколоритніший.

    До його затишної оселі у Дніпрі приїздять політики, поети, журналісти і, звісно, музиканти. Для дніпровської богеми тут як медом намазано, передусім завдяки студії, де проходять музичні й поетичні посиденьки – болгарською мовою «седянки».

    Тематику підказує саме життя: присвяти Володимиру Висоцькому, гумористичні вечірки, пори року тощо. Нинішня, наприклад, називалась «Осінній мікрофон».

    Приїздять також гості з інших міст. Із Кривого Рогу прибула делегація на чолі з бардом Євгеном Пантело. У її складі – соціолог Світлана Носач, колишній моряк Олександр Кравченко, поет Кривбасу Сергій Танасов та юна операторка лінії упаковки металургійного заводу «Арселор Міттал Кривий Ріг» (колишній "Криворіжсталь") Катя Євсєєва. Сам же Євген Пантело виступав під власний акомпанемент семиструнної гітари.

    До осіннього дійства вперше приєднався і наш із поетесою Антоніною Корінь кропивницький дует. Авторка цих рядків подарувала глядачам прем’єру двох власних пісень, а моя землячка – безліч імпровізацій, присвят, змістовних гостинців.

    До душі господарям прийшлась і нова збірка українсько-болгарської поезії «Подвійна райдуга», яку презентувала співавторка та упорядниця видання, невтомна болгаролюбка Антоніна Корінь. Днями у кропивницькому видавництві «Зоріденн» вийшов один-єдиний, сигнальний примірник цієї книжки. На жаль, на більше у творчої групи видання не вистачило грошей. Проте, зазначила Антоніна Михайлівна, є надія зустріти щедрого мецената, який захоче підтримати «Подвійну райдугу» фінансово.   

      

    Вів концерт викладач Національної металургійної академії Герман Савченко – поет, композитор, музичний критик, письменник і публіцист. Він, зокрема, анонсував цікавий і корисний для літераторів конкурс малої прози, а також представляв публіці учасників концерту. А вони все прибували, незважаючи на вселенський потоп за вікном.

    Ось завалив мокрий, як плющ, менестрель у величезному ковпаку блазня – «багатоликий та жахливий» вуличний музикант, художник, філософ Іоанн Лісник («Зелений»), схожий на молодого Джона Леннона… Разом з ним його «Невиправні» Лада та Катя, обвішані африканськими барабанами й сумками з реквізитом. Вони були прекрасні в своєму шармі «щенячої свіжості», коли творили на сцені арт-перфоманс під музику Оззі Озборна та акомпанемент барабанів!

    Організатори «Седянки» подбали, аби її програма була щедро насичена талантами і творчими відкриттями. Взагалі, чи не кожен учасник «Осіннього мікрофону» - яскрава планета на дніпровському небосхилі. Наприклад, автор віршів і пісень Сергій Антоненко в 1990-ті роки був капітаном переможної команди Брейн-рінгу. Прихильник модально-метафоричного живопису Геннадій Неізх (якого називають «дніпровським сюрреалістом №1) – нащадок грузинського князя і водночас глибокий поет. Юрист і підприємець Дмитро Кочіжев, який здатен одним листом змусити трепетати чиновників, імпровізує голосом, на гітарі та губній гармошці соло та у парі з лікарем-психіатром Дмитром Кєтковим, який виявився романтичним бардом. Була в цій мистецькій компанії ще одна лікарка – венеролог Наталія Михайлець, котра пише щемливу поезію про кохання.

    А чого вартий філолог Сергій на прізвище Ребус, чиї інтелектуальні шлягери заполонили концертні зали та Інтернет-простір! Його оксамитовий голос змусив забитися швидше не одне жіноче серце, а кропивницьку поетесу Антоніну Корінь – прочитати свої вірші, тримаючись за руки з молодим дніпровським візаві…

    Розвіяв осінній смуток дует у складі Бориса Борисова та Володимира Стафідова, який під завісу подарував кілька авторських пісень.

    А наприкінці - феєрична манджа від господаря, який сьогодні перевершив самого себе! І на сцені, і за столом, і за кадром казкового дійства.

    …І падали під шум дощу осінні яблука в саду, виплеканому дбайливими руками Дружини Чарівника – Наталії Стафідової. І народжувались під музику любові нові зірки, які, я впевнена, зігріють своїм сяйвом людські душі.

    Людмила Макей

    Читайте також: У картинній галереї «Світ і Вітчизна» відбудеться майстер-клас із виготовлення виробів з фетру «Метелик».