У Кропивницькому відкрили дві дошки - письменнику та польським офіцерам

  • 3 жовт. 2019 12:29
  • 4000
    • Новина У Кропивницькому відкрили дві дошки - письменнику та польським офіцерам Ранкове місто. Кропивницький
     
     
    У середу, 2 жовтня, громадськість Кропивницького взяла участь у відкритті пам’ятних дощок землякам, мешканцям міста, які мають польське походження: знаному письменнику і драматургу Юрію Олеші та офіцерам – випускникам Єлисаветградського кавалерійського училища, жертвам радянського тоталітаризму Володимиру Дуніну-Жуховському і Григорію Доліва-Добровольському.
     
    По це пише сайт міської ради.
     
    Ініціатором створення у Кропивницькому ще двох меморіальних об’єктів стала обласна організація Асоціації польських журналістів в Україні. А проект був реалізований за сприяння міської влади та з фінансовою підтримкою консульського відділу посольства Польщі в Україні.
     
    В урочистостях взяли участь консул Посольства Республіки Польща в Україні Яцек Гоцловський та секретар міської ради Кропивницького Андрій Табалов.
     
    - Писати для дітей - це справжнє мистецтво. Тут необхідно мати складний дорослий досвід, - відзначив Яцек Гоцловський під час відкриття дошки Юрію Олеші, якому цьогоріч виповнилося 120 років. – Такі люди не можуть представляти у світі один народ. На мою думку, Юрій Олеша має повне право бути гідно вшанованим, як видатний письменник і мешканець Кропивницького.
     
     
    Меморіальна дошка на честь Юрія Олеші встановлена на фасаді будинку по вулиці Шевченка, вулиці, де народився майбутній письменник, який не зміг розкрити себе в умовах сталінського режиму. Не зміг творити за канонами соцреалізму. Але не побоявся у той складний час в голос заявити про свою польську національність.
     
    - Кропивницький - багатонаціональне місто, в якому живуть і поважають один одного представники різних народів, - підкреслив Андрій Табалов. – Важливо, що поляки, які у непростих історичних умовах зуміли зберегти свою національну культуру, беруть активну участь у громадському житті Кропивницького. Можу сказати, що сьогодні в нашому місті взагалі – День Польщі. Зранку ми відвідали римсько-католицький храм, зараз відкриваємо меморіальні дошки видатним землякам з польським корінням, а ввечері стартує щорічний музичний фестиваль “Осінь з музикою Кароля Шимановського”.  Це - чудовий приклад налагодження тісних культурних та духовних зв'язків Кропивницького з Польщею. Багатогранна діяльність Об’єднання поляків "Полонія" імені Кароля Шимановського”, Асоціації польських журналістів, які нас сьогодні зібрали, сприяють утвердженню багатовікових зв’язків між українським та польським народами. У свою чергу хочу запевнити, що утвердження громадського миру та міжнаціональної злагоди на території Кропивницького було, є і буде одним з пріоритетних напрямків діяльності міської ради.
     
    Пам’ятну дошку польським офіцерам - випускникам кавалерійського училища встановили на розі вулиць Дворцової та Нейгауза на стіні колишнього офіцерського клубу. Це остання робота відомого кропивницького скульптора Віктора Френчка, пам’ять якого учасники урочистостей вшанували хвилиною мовчання.
     
    - Два польських офіцери - Володимир Дунін-Жуховський і Григорій Долива-Добровольський стали справжніми символами жертв сталінського тоталітаризму, - наголосив голова об’єднання «Полонія» Олександр Полячок. 
     
    Володимир Дунін-Жуховський і Григорій Долива-Добровольський - люди з  цікавими і дуже трагічними долями: обоє народилися в Єлисаветграді, закінчили Кавалерійське училище, воювали і проти червоних, і проти білих в польсько-українських загонах під гаслом «За нашу і вашу вольність». Обоє у складі польських військових загонів були інтерновані за межі України, потрапили до Польщі, закінчили Вищу воєнну школу у Варшаві. Обидва під час вересневої кампанії 1939 року потрапили в полон. Обоє були розстріляні: Володимир Дунін-Жуховський весною 1940 року під Смоленськом у сумнозвісній Катині, а Григорій Долива-Добровольський за звинуваченням в антирадянській і антисоціалістичній діяльності у січні 1952 року.
     
     
    Історія двох польських офіцерів – чудовий приклад для наслідування молоді у високому служінні своєму народові без огляду на обставини. Але історія любить повторюватися, саме тому так важливо зберігати пам’ять і не допустити існування толерантності до тоталітаризму.
     
    Читайте також: Громада попрощалася з визнаним скульптором нашого міста (ФОТО)