Професор Володимир Панченко презентував у Кропивницькому свій "Сонячний годинник" (ФОТО)

25 авг 2019 10:07 1351 0 Культура
Професор Володимир Панченко презентував у Кропивницькому свій "Сонячний годинник"  (ФОТО)
В обласному художньому музеї на День .Незалежності України  відбулася презентація книги письменника-земляка, професора Володимира Панченка "Сонячний годинник". Про це пише у фейсбук співробітниця закладу Леся Нестройна-Шевченко.
 
 
"Сонячний годинник" - так назвав свою книгу з 24-ма розповідями відомий український критик, літературознавець, невтомний мандрівник Володимир Панченко. 
 
 
24 серпня, в День незалежності України, творча інтелігенція міста завітала до обласного художнього музею на презентацію цього чудового видання. Гості мали змогу в невимушеній та дружній атмосфері поспілкуватися і поставити різноманітні питання автору, які стосувалися збору матеріалів та ілюстрацій для книги. Адже в ній написано про подорожі мальовничою Україною, про непросте, подекуди сповнене драматизму, життя людини-українця - державних діячів, художників, меценатів, педагогів та письменників. 
 
 
На завершення зустрічі Володимир Євгенович залюбки підписував книги та приймав побажання нових цікавих подорожей і відкриттів.
 
 
Читайте також: У Кропивницькому відкрили виставку, присвячену письменнику і отаману.
 
Комментарии
Author avatarВіктор Громовий26 авг. 2019 г., 9:12:26

Дякую організаторам за те, що в День Незалежності України ми мали честь побувати на презентації книги "Сонячний годинник" народного депутата ще першого скликання, який голосував за незалежність, письменника і літературознавця Володимира Панченка.
Нагадую, що без Володимира Панченка було б неможливо і відродити гімназію у місті Кіровограді. Вона була в далекому 1992 році єдиним навчальним закладом нашого міста, який виник за ініціативою знизу.
Нас було так небагато. Тих, хто тоді готовий був розудовувати нову освіту України... Коли починався громадський рух «За гімназію», нас було двоє: Володимир Панченко і я. Згодом до оргкомітету увійшло не більше десятка людей. Та ми змогли зламати залізобетонну стіну уніфікованої системи освіти. Головне, що нам допомогло побудувати модерновий навчальний заклад, – це усвідомлення, що педагогічну систему сучасної гімназії ми «не успадкували у минулого, а позичили у майбутнього». Початок 90-х в освіті був часом, «коли думки стають подією»! Усе, що символізувало систему зовнішнього управління шкільною освітою, тоді розвалювалось на очах. У ситуації на межі хаосу(«Рятуйтесь, хто може!») начальникам було не до нас, і вони махнули рукою на гімназію: хай роблять, що хочуть, тільки нам не створюють їм зайвих проблем.
І ми творили та витворяли!
З повагою Віктор Громовий

Оставить комментарий