Все про антиматюкливий закон. Що думають кропивничани

  • 10 лип. 2019 19:25
  • 1513
    • Новина Все про антиматюкливий закон. Що думають кропивничани Ранкове місто. Кропивницький
     
    Що він означає, кому загрожує покарання, що думають кропивничани та чи корисно матюкатися. Ці питання досліджував кореспондент «Первой городской».
     
    Другого липня у Верховній Раді зареєстрували законопроект «Про протидію лихослів’ю» (про дематюкацію мови)». Ініціаторкою законопроекту виступила одна з народних депутаток. Закон покликаний усунути лайку або натяк на лайку з публічного простору. За висловлення матюка чиновник чи інша людина, яка дозволила собі лихослів’я в ефірі, матиме понести покарання – заплатити штраф. 
     
    Що означає законопроект? 
    Статтю 173 КУпАП хочуть доповнити другим та третім пунктами. Якщо пункт перший (дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громад) – це звичайна лайка в публічному місці, то пункт другий та третій – це покарання за допущене ЗМІ лихослів’я у своїх виданнях чи ефірі, а також покарання осіб, які дозволили собі це в ефірах програм. 
     
    Які штрафи? 
    Покарання тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти п’яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
     
    Куди підуть кошти від штрафів?
    У тексті законопроекту зазначається: «Кошти, отримані від сплати штрафів за трансляцію аудіовізуальних творів (крім фільмів), передач, зокрема інформаційних та інформаційно-аналітичних телерадіопередач, програм та/або їх відео сюжетів та інших будь-яких матеріалів, які містять нецензурну лайку (лихослів’я), направляються на підтримку та розвиток Українського культурного фонду, що виконує спеціальні функції щодо сприяння національно-культурному розвитку України». 
     
    Найцікавіше
    Відповідно до законопроекту, Кабінет Міністрів України у шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону має затвердити перелік слів та виразів, що містять лихослів’я (нецензурну лайку). Тобто буде створена комісія, що визначатиме лайливі слова. Теоретично, щоб ознайомити з тими словами, які неможна вживати, їх мають опублікувати публічно. 
     
    Що думають кропивничани? 
    Думки кропивничан різні. “Ця ідея непогана, але варто зайнятися проблемами, які, на мою думку, є маштабнішими”, “Вживання нецензурної лексики залежить від самої людини. Якщо ця людина себе може стримувати, то це характеризує її як виховану”, “Матюк додає певних фарб у мову і вживання його робить її контрастнішою, але якщо депутати постійно лаятимуться, то це також не дуже добре”. На запитання, чи використовуєте лайку в побуті, кропивничани майже всі дали позитивну відповідь. 
     
    Що кажуть лікарі
    Очільниця МОЗу Уляна Супрун на своєму фейсбуці зазначила: лаятися корисно. 
     
    – Часом буває так, що деякі народні депутати почуваються геть забутими та нікому не потрібними, - пише очільниця МОЗу. –  Тож, аби хоч якось привернути до себе увагу, вони пишуть законопроекти, які пасують радше Північній Кореї, аніж сучасній європейській державі. До прикладу, пропонують заборонити матюкатися. Якщо ми реагуємо нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуваємо полегшення. У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів. Ці нейромедіатори беруть участь у знеболенні чи задоволенні. 
     
    Як зазначає пані Уляна, слова на “б” чи “с” не замінять якісної анестезії, але дослідження показали ефективність лайки в зменшенні болю, посиленні серцебиття і підвищенні больового порогу. Якщо нам важко і ми одним словом це висловили, мозок це сприймає як запуск програми захисту і нападу — “тримайся!”.
    Важливо, що матюками слід саме послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти постійно. Інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне.
     
    Дмитро Семенюк
     
    Нагадаємо: Як кропивничани ставляться до законопроекту про “дематюкацію мови” (ВІДЕО)