З 2020 року українські коледжі та технікуми почнуть надавати фахову передвищу освіту
Про це пише Урядовий портал
З 2020 року українські коледжі та технікуми почнуть надавати фахову передвищу освіту: вони готуватимуть фахових молодших бакалаврів і більше не набиратимуть вступників на “молодшого спеціаліста”. Це передбачено проєктом закону "Про фахову передвищу освіту", який 6 червня 2019 року, ухвалила в другому читанні та в цілому Верховна Рада України. Документ підтримали 236 народних депутатів.
- З 2014 року, коли був прийнятий Закон “Про вищу освіту”, коледжі та технікуми опинилися у невизначеному стані. З одного боку, їм дозволили тимчасово працювати в системі вищої освіти, але на практиці вони не мали жодної нормативної бази. Зараз Парламент прийняв проект закону, який закладає основу для розвитку фахової передвищої освіти, і дуже важливо, щоб уже найближчим часом він набув чинності. Адже цей документ стосується інтересів мільйонів українців - близько 400 тис. студентів, які навчаються у коледжах, їх батьків, понад 40 тис. педагогів та сотень тисяч роботодавців. Тож, сподіваємося, що найближчим часом закон буде підписаний Президентом та почне діяти, - зазначив заступник Міністра освіти і науки Юрій Рашкевич.
Над проектом закону працювала широка робоча група, в яку увійшли представники всіх зацікавлених сторін за активної участі народних депутатів України та представників Міністерства. У результаті документ є досить консолідованим та враховує інтереси студентів, освітян, роботодавців, місцевих громад тощо.
Приміром, врахувавши зауваження закладів освіти, в законі застережена їхня можливість самостійно визначати форми освітнього процесу, право на збереження або передачу майнових комплексів у разі виходу зі складу вишів, можливість додаткового фінансування на підвищення кваліфікації тощо.
Загалом же закон закладає такі зміни:
- запроваджуються елементи корпоративного управління закладами, що сприятиме врегулюванню конфлікту інтересів. При закладі діятиме Наглядова рада, яка працюватиме над стратегічним розвитком закладу, шукатиме додаткові джерела фінансування, зможе впливати на керівництво в разі суттєвих проблем у діяльності;
- обрання керівника передбачатиме рейтингове голосування колективу. Крім того строк перебування на посаді буде обмеженим;
- заклади готуватимуть фахових молодших бакалаврів, а за наявності ліцензії здійснюватимуть підготовку за коротким циклом вищої освіти або першим (бакалаврським) рівнем;
- нова система державного фінансування: субвенція з держбюджету покриватиме здобуття повної загальної середньої освіти, а також підготовку за спеціальностями, яким надається особлива підтримка;
- не встановлюються обмеження щодо віку студентів, кількості попередньо здобутих дипломів за бюджетний кошт;
- можливість формувати індивідуальні освітні траєкторії та надавати вибір форми освіти (мережева, дуальна, навчання на виробництві тощо).
- В законопроєкті передбачено низку механізмів, спрямованих на розвиток освіти дорослих. Приміром, ми заклали можливість для вступу не тільки за результатами ЗНО, а й на базі випробувань у закладі. У такий спосіб українці, які давно закінчили школу і зараз хочуть змінити фах, зможуть безперешкодно вступити до закладу, і навіть більше - отримати кілька фахових освіт за бюджетні кошти. У проєкті також є різні форми для отриманні фахової передвищої освіти, зокрема, ми розвинули розуміння дуальної освіти. Усе це має стати запорукою як професійного розвитку молодих фахівців, так і трампліном для успіху тих, хто прийшов для здобуття нової професії, - зазначив гендиректор директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров.
