Наталя Бардалим: Збирайте місяць неорганічне сміття і дізнаєтесь, як сильно потрібна природі ваша допомога

 

Як змінити складну екологічну ситуацію на Землі? Дуже просто. Потрібно почати з себе. Про це в інтерв’ю кореспонденту “Первой городской” розповіла кропивничанка Наталка Бардалим.

 

— Як ви прийшли до ідеї роздільного збору сміття? Чому більшість людей цього не робить? Слово «екологія» для них пустий звук, а для вас ні?

 

— Якось із цікавості вирішила зібрати окремо пластик, скло, папір. Побачила, що особисто я продукую такого сміття більше, ніж думала, і після того почала сортувати. Я не уявляю, як конкретно у нашому місті можна себе відділити від питань і проблем екології. Хочеш докопатися, як здобув алергію, чи піти на пікнік до місцевої водойми —  хоч-не-хоч, а пригадаєш про екологію.

 

— Чому важливо сортувати сміття?

 

— Якщо ви бували хоча б за кількадесят метрів від сміттєзвалища, мені здається, таке питання не має виникати. Якщо були, то вам здасться, що ваш внесок у ту справу —  просто таки крапля у морі, але це дуже важливо.

 

— Як людині усвідомити, що є проблема?

 

— Раджу маленький експеримент: протягом місяця збирайте в окремий пакет ваші стаканчики з-під кави, кульочки-лоточки з супермаркетів, пляшки з-під вина та молока, пакети зі сметани та «Нової пошти», упаковки з-під молока та соків, баночки з-під пива та консервів, упаковки від круп та смаколиків, пінопласт з побутових обновок та стреч-плівку з посилок. Зібрали? Нікуди не несіть, просто оцініть ваш «вклад». Це все може не поїхати на полігон, а стати новою книгою, плічками, трубами, футболкою, дорожнім покриттям чи новим пакуванням. Так почала сортувати я. До «експериментального пакета» я думала: «та скільки там у мене того сміття?».

 

— Що зміниться, коли кропивничани почнуть це робити? От всі разом візьмуть і почнуть сортувати і дещо здавати?

 

— Сортування сміття — це не про кропивничан, чи киян, чи пекінців, чи ньюйорківців. Це про землян. Ти викинув кульок на одному кінці планети, а вже на іншому, у відпустці тобі подадуть «прекрасну» рибу, нашпиговану мікропластиком з того кулька. Це утрирувано, але саме так це працює, так це нас нищить.

 

— Чи можна заробляти тим, що збирати сміття в лісі чи просто сортувати?

 

— У великих масштабах сміття  — це великі гроші. Недарма ж розвинені країни закуповують сміття для виготовлення дорожнього покриття чи як альтернативне джерело енергії. Сміття може допомогти вирішити і менші запити. З моїх спостережень, найбільше у нашому місті сортують… безхатьки. 

 

Щодо до мене — я здаю цінної вторсировини (скло, ПЕТи, макулатура) десь на 5 грн в місяць, а складну (шуршик, кульки, PP, PS) відвожу в Київ на громадську станцію сортування, «справжнє» сміття, яке не можна переробити, здаю на спеціалізоване спалювання на тій же станції — коштує послуга 50 грн за великий пакет.

 

— А чи не йдете в мінус від того сортування?

 

— На перший погляд, я в мінусі, а ще ж часові втрати. Але! Сортування сміття дуже повпливало на мій раціон, побутові звички. Коли ви маєте можливість наочно бачити, скільки снікерсів з’їли за місяць, скільки кави випили, мимоволі задумаєтесь: а чи не занадто багато? Безвідносно навіть до спричиненого сміття. 

 

— Виходить, завдяки сортуванню можна, навпаки, ще й заощаджувати?

 

— Так, економія — у відмові від усяких шкідливих смаколиків, які якраз зазвичай у непереробному пластику і продаються (сріблясте зсередини), три зайці одразу: не їси шкідливої їжі, не продукуєш непереробне сміття, економиш кошти! 

Чим далі заглиблюєшся в тему, тим більшою кількістю корисних звичок обростаєш. Наприклад: куди подіти пластикові лоточки із супермаркетів? Теж небезпечний пластик, і гріти у мікрохвильовці його не можна. Тоді буду брати краще салатик з дому на обід. Стаканчик з-під кави у макулатуру? Ні, виявляється, то зовсім не папір. Уже не так і приємно з того стаканчика пити. Ну а ще можна економити на пакетах для сміття, бо виносити його тепер треба в чотири рази рідше. Компостер би і взагалі закрив цю тему, але нема де розмістити. Сортування сміття уже працює на мене, це не примарна, далека перспектива.

 

— Яким ви бачите помешкання ековідповідальної людини?

 

— Це квартира-студія. Не ванна, а душова. Є можливість встановити компостер (балкон чи власний ганочок). Необхідний мінімум меблів та техніки. Раціонально встановлене освітлення, енергозберігальне, звісно. Термостат на опалення. Щодо стилістики — то це або вінтаж (елегантний реюз старих меблів та речей), або ж, навпаки, сучасне меблювання на основі ресайклінг-продукції. Це те, що можливе в наших умовах і без високих еко-технологій.

 

— Що люди мають робити зі сміттям у себе вдома? Створити кілька смітників?

 

— Скло, ПЕТи і крупну макулатуру, скоріш за все, повибирають стихійні сортувальники. А от решту сортувати і відносити до тих баків, які є наразі у нашому місті, сенсу справді нема. А з кожним тетрапаком ви ж не будете бігати у пункти прийому (які у нас у місті ще й працюють за дуже нестрогим графіком), тож треба організувати попередній збір вторсировини вдома. Якщо ви щасливий власник приватної садиби чи квартири з балконом або комірчиною, маєте гараж — лишається лише знайти кілька коробок, встановити їх там — і ваша домашня сортувальна станція готова.

 

— А якщо немає відповідних умов удома?

 

— Якщо ви не менш щасливий власник однокімнатної квартири без вищевказаних зручностей, все теж можливо. Багатьох лякає сама ідея тримати сміття вдома. По-перше, не сміття, а вторсировину, звикайте до цієї думки! Нічого не пахне, бо все вимите і висушене. Аби я гордо не демонструвала гостям: «А ось тут наша сортувальна станція!», я думаю, ніхто б і не запідозрив, що я сортую сміття.

 

— Який вигляд має ваша «сортувальна станція»?

 

 — Моя «станція» — це картонна коробка біля холодильника, всередині розділена ще двома. Туди складаю шуршики та поліетилен, батарейки та дрібний пластик. Принагідно хочу поміняти її на плетений короб. Щоб було ще й красиво. Пляшки відразу виношу. Решта уміло переховується —  у найменшій квартирі є куди прибрати щось подалі з очей. Наголошую: усе зберігаємо чистим та сухим!

 

«Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом. 

 

Дмитро Семенюк