Рафаель Санасарян: «Мені пощастило знайти свою долю – і в роботі, і в любові»

  • 17 трав. 2019 18:37
  • 1717
    • Новина Рафаель Санасарян: «Мені пощастило знайти свою долю – і в роботі, і в любові» Ранкове місто. Кропивницький
    Ім’я Рафаеля Санасаряна добре відоме у Кропивницькому – депутат міської ради під час першої у житті каденції запам’ятався виборцям багатьма добрими справами. Роботу на окрузі політик вдало поєднує з підприємницькою діяльністю, досягнувши неабияких результатів. Життя депутата надзвичайно цікаве – після частих поїздок за кордон у справах роботи подорожі в інші країни перетворилися на справжнє хобі. А під час зустрічі з журналістами пан Рафаель поділився своїми думками про життя, любов, політику та шлях до успіху.
     
    Кор.: Пане Рафаелю, широкому загалу жителів Кіровоградщини ви відомі як депутат міської ради останнього скликання. Чим ви займалися до цього?
     
    - Я підприємець, цією діяльністю займаюся з 2002 року. На сьогоднішній день – генеральний директор компанії «Євротехгруп», до її складу входить ряд підприємств, у тому числі франчайзингових проектів. Вони працюють не лише у Кропивницькому, а й взагалі у всій Україні. Свої філіали у нас є і в Києві, і в Черкасах, і в інших містах нашої держави. Але хочу підкреслити – платимо податки ми саме в бюджет Кропивницького. У нашому штаті багато працівників, всі вони отримують достойну заробітну плату.
    В політику ж я прийшов у 2015 році. За цей час багато чого вдалося досягнути, але найголовніше, переконаний, ще попереду.
     
    Кор.: Педагоги стверджують: найважливіші у вихованні кожної особистості люди – батьки. Чому саме навчили вас мама та батько?
     
    Як і кожен син, я вважаю своїх батьків найкращими у світі. На жаль, у 2011 році я втратив батька. Причиною стала лікарська помилка – медики встановили неправильний діагноз. А коли все з’ясувалося, було вже занадто пізно.
    Я обожнюю свою маму. Вона – надзвичайно мудра жінка. І головне – мама завжди поряд, допомагає виховувати трьох онуків. Основне, чому навчили мене батьки – що родина для кожного чоловіка є найвищою цінністю. І я завжди дотримуюся цих принципів.
     
    Кор: Існує твердження, що чоловік не може бути успішним без міцного тилу. Як ви познайомилися зі своєю дружиною?
     
    З Маріанною ми познайомилися на дискотеці. У дитинстві навіть уявити не міг, що одружуся із жінкою після знайомства на танцполі. Але доля така несподівана! Ви знаєте, побачивши цю дівчину, закохався з першого погляду. Я дуже щасливий, що вона відповіла на мої почуття. За роки подружнього життя Маріанна подарувала мені трьох чарівних дітей – Мікаєля, Данієля та Єву. І я їй за це безмежно вдячний!
    Я вірю в те, що на Господь створив для кожної людини свою половинку, тому головне для кожного з нас – знайти її, де б вона не була. Мені пощастило – побачивши цю дівчину, її неймовірні очі, я зрозумів, що свою долю я тільки що знайшов.
     
    Кор.: Судячи з вашої сторінки у Фейсбуці, ви часто виїжджаєте за кордон. Ці поїздки – необхідність у роботі чи бажання мандрувати?
     
    Для мене подорожі та пізнання світу – найбільші пріоритети у житті. Я дуже щасливий чоловік, адже реалізую себе в тій галузі, яку неймовірно люблю.
    За кордон я часто виїжджаю у справах роботи. Але в моєму випадку це поєднання приємного з корисним.
    Ви знаєте, за статистикою, лише 20% людей у світі люблять свою роботу. Всі інші ставляться до неї або з терпінням, або відверто негативно. Скажу відверто – я входжу до складу тих 20 відсотків. Крім того, що обожнюю свою роботу, я завдяки їй отримав можливість подорожувати – у нас багато іноземних партнерів, вони постійно запрошують на виставки, презентації тощо. Завдяки цьому ми багато їздимо, пізнаємо світ і в той же час заробляємо гроші.
    Якщо у мене видається якийсь вільний час, я намагаюся вивезти родину туди, де ми ще не були. Таким способом ми усі разом відпочиваємо від проблем сьогодення.
     
    Кор.: Яка країна чи місто вразили вас найбільше? Чим?
     
    Однозначно, Сполучені Штати Америки. Це країна, в яку неможливо не закохатися. На мою думку, це одна з небагатьох країн світу, яка дасть тобі всі можливості, якщо ти хочеш жити, працювати і вмієш це робити, і допоможе тобі в реалізації найдивовижніших ідей. Якщо ти в США платник податків, то вже поважна людина. На жаль, у нас поки що зовсім по-іншому – якщо ти чогось досягнув, тобі доведеться захищати це кожного дня. В Америці така ситуація виключена апріорі. Якщо ти вмієш працювати головою, якщо ти платиш податки в бюджет цієї країни, то до тебе з повагою ставляться усі – від звичайних громадян до найвищих посадовців. Саме це мене вражає найбільше. І, звичайно, масштаби. Наприклад, якщо говорити про Нью-Йорк, то це місто надзвичайно вражає своєю величчю.
     
    Кор. Нашу державу вважають країною третього світу. Як ви гадаєте, що потрібно зробити, аби кардинально змінити цю думку? Як Україна може стати успішною?
    Нас і справді вважають країною третього світу. Але я не думаю, що це так. 
    Наша найбільша проблема полягає в тому, що нами завжди керують люди, яким, в принципі, наша держава не потрібна.
     
    Вони приходять до влади і висмоктують із країни абсолютно всі соки, а живуть, відпочивають і вчать своїх дітей в інших державах. Наші проблеми закінчаться тоді, коли до влади прийдуть люди – не лише Президент – які дійсно любитимуть Україну. Вони мають створити всі умови, щоб і їх діти вчилися та жили виключно тут. У нас є для цього абсолютно все. Просто не вистачає таких людей.
     
    Кор.: Що має статися, щоб Рафаель Санасарян разом із родиною назавжди залишив Україну?
     
    Не буду приховувати – такі думки виникали в мене у 2014 році. Тоді я дуже боявся за свою родину – почалася війна, і здавалося, що росіяни можуть окупувати й рідний Кропивницький. Ми всі розуміли, що все це може закінчитися дуже трагічно. Зараз ситуація, в принципі, не покращилася – кожної хвилини слід очікувати чого завгодно. Але я про це навіть думати не хочу. Я обожнюю Україну, тут живе вся моя родина, тут похований мій тато. Тому я хочу жити і померти на своїй землі.
     
    Кор.: Ви підтримуєте Радикальну партію Олега Ляшка. Чим вас особисто привабила ця політична сила?
     
    Знаєте, є багато причин, через яких я пов’язав своє життя з Радикальною партією. Ніколи не підтримував жодну із політичних сил, але в цьому випадку мене вразила відкритість людей, які представляють РПЛ. Тут ніхто не вважає себе кимось обраним, завжди є комунікація з усіма ланками, незалежно від того, хто ти – лідер, народний депутат чи звичайний активіст десь у Добровеличківському районі. Будь-які питання можна обговорити з кожним представником Радикальної партії, де б він не працював – у парламенті, уряді чи десь на заводі. Тут фактично немає бюрократії, і за цим принципом вибудована вся партійна вертикаль. Ми всі – молода амбіційна команда, яка має власну оригінальну програму розбудови успішної України.
     
    Кор.: Скажіть, після останніх виборів надходили пропозиції змінити політичну орієнтацію, приєднавшись до так званої партії влади?
     
    Не буду приховувати – розмови такі велися. Але кажу чесно – не збираюся кудись переходити. Я не паркан, щоб перефарбовуватись у будь-які «модні» кольори. У нас є своя політична сила, є молода перспективна команда, і я переконаний, що ми й далі добиватимемося з нею успіху. Вірю, що у нас усе вийде.
     
    Кор.: Політика та підприємництво – невід’ємна частина вашого життя. Але чи має така зайнята людина, як ви, якесь хобі?
     
    Як я вже казав, моє головне хобі – це подорожі різними країнами. Але друга моя пристрасть – це великий теніс. Взявши одного разу до рук ракетку, я зрозумів, що гратиму все життя.
     
    Кор.: Найкращий спосіб відпочинку – рецепт від Рафаеля Санасаряна.
     
    Головне, щоб поряд була кохана жінка та діти, тобто, вся родина і, звичайно, друзі. Мені здається, не таким є важливим місце, де ти відпочиваєш, як гарна компанія.
     
    Кор.: Охарактеризуйте своє життєве кредо у трьох словах.
     
    Навіть у двох – тільки вперед. Головне – ніколи не зупинятися, і тоді все у всіх буде добре.