Артем Гречанюк: Під час волонтерства я реанімувався

11 апр 2019 13:23 100 0 Медицина
Артем Гречанюк: Під час волонтерства я реанімувався
 
У кожного свій шлях до волонтерства. Комусь потрібно самому спіткнутися, а комусь – відчути чужий біль і співпереживати незнайомій людині. Ситуації бувають абсолютно різні, важливо, що людина, присвячуючи своє життя волонтерству чи соціальній роботі, отримує від цього задоволення. Сьогодні спілкуємося із соціальним працівником Кіровоградського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Артемом Гречанюком про його шлях. 
 
– Артеме, як Ви пов’язали своє життя із волонтерською діяльністю?
 
– У мене в житті були певні проблеми. Якби я не зустрів важливих для мене на той час людей, ми б не записували зараз це інтерв’ю. Я тоді не слухав про досвід інших. Я робив погані речі, погано поводився із близькими. Мені це не подобалося, але я нічого не міг із собою зробити. Я хотів змінити своє життя. От і шукав усі варіанти, як мені справитися…
 
Під час вирішення власних проблем я вперше дізнався про соціальні проекти, допомогу незнайомим людям. Власне, під час волонтерства у благодійному фонді я реанімувався,  почав допомагати.
 
– Який Ваш перший благодійний чи соціальний проект?
 
– Школа волонтерства – це пілотний проект одного із благодійних фондів нашого міста. Я відвідував лекції, познайомився з новими людьми, серед них – одна дівчина із Фундації Регіональних Ініціатив. Я зацікавився їхньою діяльністю. Став кандидатом ФРІ. Потім членом. Я тут вперше два роки тому долучився до допомоги в організації свята Івана Купала. 
 
– Які потім проекти Вам запам’яталися?
 
– Цей, в якому я зараз. Ми з підлітками були на тренінгу з написання проектів. Після цього ми написали проект і зараз його реалізуємо. Він про надання альтернативи підліткам 14-19 років, які зіштовхнулися із вживанням наркотиків,  мають досвід вживання наркотиків чи схильні до вживання наркотиків. Цей проект спрямований на зменшення шкоди від вживання наркотиків, щоб запобігти вживанню, якщо людина думає їх купити. Ми замальовуємо «рекламу закладок» у місті і на тому місці пишемо свій телеграфканал, схожий на ті, що пишуть наркопродавці. Люди переходять на цей канал з мотивацією купити наркотики, але ми не продаємо наркотики, а поширюємо профілактичну інформацію. Переглядів одного допису близько сотні. У нас уже було три рейди містом, плануємо ще один. У цьому напрямку співпрацюємо з різними громадськими і благодійними організаціями.
 
– Як Ви потрапили до команди найбільшої пацієнтської організації – Кіровоградського обласного відділення ЛЖВ?
 
– Порекомендував мій знайомий, сконтактував з керівником організації і мене запросили на співбесіду. Пройшовши співбесіду, я розпочав працювати в проекті. Я надаю консультативні послуги у проекті пенітенціарного напрямку. Проводжу скринінг-опитування на ВІЛ, гепатит і туберкульоз, мотивую людей проходити тестування на ВІЛ. Працюю з людьми, які перебувають на обліку в Кропивницькому міському відділі з питань пробації – це люди, які мають конфлікт із законом, але не обмежені у волі. Видаю їм мотиваційні набори. Серед моїх клієнтів є й ті, які потребували консультації юриста, я їх приводив до юриста Кіровоградського обласного відділення ЛЖВ. Серед людей, яких я скерував до тестування на ВІЛ, четверо вже приймають АРТ-терапію. Загалом у рамках роботи в цьому напрямку 83 особи вже отримали мої послуги. 
 
– Яке Ваше життєве кредо?
 
– Чесність, неупередженість і готовність діяти.
 
Вікторія Семененко
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий