15 лютого православний люд відзначає Стрітення Господнє

  • 15 лют. 2019 08:55
  • 2329
    • Новина 15 лютого православний люд відзначає Стрітення Господнє Ранкове місто. Кропивницький
     
    Свято Стрітення Господнього не тільки символічно показує завершення Старого Завіту і початок народження Нового Завіту, але в ньому ще прихований глибокий сенс. Воно вчить бути слухняними. «Коли сповнились дні очищення (сорок днів), за Законом Мойсея, принесли Його (Іісуса) в Єрусалим, щоб представити перед Господом». Матір Божа не мала потреби в днях очищення, тому що була Пріснодівою, але незважаючи на це, Вона слухняно виконала закон, який був в Її народі.
     
    Зустрічає Христа в храмі Симеон Богоприїмець, 100-річний старець, якому Богом було обіцяно, що він не побачить смерті, доки не побачить Спасителя світу, який прийшов звершити справу примирення і преображення світу. Також свідчить про це, по слову Євангелія від Луки,  пророчиця Анна (пам'ять їх 16 лютого). Говорячи про цих обранців Божих, які, крім Діви Марії, знали про Боговтілення, ми до імен Іосифа Обручника, Симеона Богоприїмця і Анни пророчиці, додаємо ім'я праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя. Адже, за Євангелієм від Луки, їй було відкрито Святим Духом про непорочне зачаття її найближчої родички Діви Марії, і про те, що Вона - Матір Бога нашого. Прийшов Христос, і вже немає бездонної прірви між людиною і Господом Богом. Не тільки минуле, але і майбутнє тепер виправдано і сяє надією і радістю. Прийшов Господь, і прийшло спасіння, яке ніяке горе, ніякий жах земний не можуть погасити, тому що Бог вже серед нас...
     
    Свято Стрітення Господнього належить до найдавніших свят християнської Церкви. Уже з 384 р. це свято був відоме в Єрусалимі. Від VI століття це свято всюди почали відзначати 2 лютого (15 лютого за н .ст.). Стрітення означає «зустріч». Зустріч Христа, зустріч з Богом. Але разом з тим свято Стрітення Господнього несе печать глибокого священного страху і скорботи. «Тобі Самій меч душу пройде», прорік старець Симеон Матері Божій. Ті, хто засудили Христа на розп'яття, в міру свого розумного Закону, «служили» начебто Богу, а в думках серця - дияволу. Самовпевненість зробила їх несприйнятливими до Світла Істини - Христа.
     
    Будемо пам'ятати, що нас, православних, теж приносили або приводили до храму наші батьки і хрещені і як би ставили перед Господом. Воцерковляв після хрещення нас священник, щоб ми до кінця життя перебували в цьому стоянні і воцерковленні. Кожному з нас при хрещенні дана благодать, кожен отримує синівство від Бога, хрещення наше є знак обрання, знак приналежності до нового народу Божого, до синів і дочок Божих. Тому Богу не важливо, яке місце ми займаємо в людському суспільстві. Для Бога важливо, якою є наша душа. Господь всюдисущий, і де б ми не були, ми завжди перебуваємо перед Його очима, хоча ми часто забуваємо про це. І, забуваючи, щодня розпинаємо Христа своїми гріхами, злобою, війнами, єресями, розколами.
     
    А Господь Бог чекає нас, особливо в храмах Божих, де Він, лагідний і смиренний, щодня виходить на зустріч нам у воротах вівтаря Свого, в Чаші Святих Таїн, під час причастя на Божественній Літургії. Приходячи в храм Божий, принесемо не тільки матеріальну жертву - куплені свічки, які особливим чином освячуються в цей день в церкві, але принесемо Богу «сокрушенний дух», справи милосердя, справи віри.
     
    Молитовно бажаю всім нам духовної істинної зустрічі з Богом, пізнання Його святої волі і перебування в Його Істинній Христовій Церкві.
     
    Протоієрей Євгеній Назаренко