Вікторія Талашкевич: Мрію запровадити успішний досвід киян

  • 31 жовт. 2018 18:10
  • 2539
    • Новина Вікторія Талашкевич: Мрію запровадити успішний досвід киян Ранкове місто. Кропивницький
     
    «Дій активно! Живи позитивно!»
                   
    У світі набуває популярності ідея облаштування соціальних благодійних магазинів. Їхня суть полягає в тому, що одні люди приносять щось до цього закладу безоплатно, а інші щось купують. Виручені кошти, за вирахуванням витрат на утримання магазину, йдуть на благодійність. 
     
    Успішним прикладом роботи такого проекту в Україні є магазин «Ласка». А незабаром подібний заклад може з’явитися й у Кропивницькому.
     
    Про ідею створення та суть роботи цього проекту розповіла громадська активістка та волонтерка Вікторія Талашкевич.
    — Я хотіла, щоб у Кропивницькому був такий  магазин, яких у Києві вже аж два. Їхня благодійність у тому, що гроші, виручені від продажу речей і одягу, витрачають на доброчинні цілі. Вони сплачують податки, у цьому магазині не працюють волонтери, там є продавці, які отримують зарплатню. І це правильно, бо я вважаю, що будь-яка робота має бути зроблена професійно та гідно винагороджена, — розповідає Вікторія Талашкевич. 
     
    За винятком податків та заробітних плат, гроші у «Ласці» витрачають на благодійність. Кошти вони розподіляють поквартально на різні потреби. Наприклад, звертаються до своїх клієнтів або ж знайомих і разом вирішують, кому допомагатимуть у найближчі три місяці: притулку для бездомних тварин, закладу, який опікується старенькими, чи ще комусь.
     
    — Люди можуть принести в магазин речі безоплатно та залишити їх там. Найкращі речі працівники магазину відбирають, оцінюють та продають. Речі, які не в такому гарному стані, передають нужденним. А найгірші речі, якщо такі є, вони віддають у партнерський Клуб жінок старшого віку, які з цих речей шиють килимки та продають їх. Цей магазин надзвичайно успішний, вони вдало продають речі за гарні гроші та заробляють кошти на благодійність. Саме заробляють, а не збирають чи у партнерів просять, як це у нас прийнято. Мені здається, що це класний механізм і дуже хотілося, щоб це було у Кропивницькому, — говорить громадська активістка.
     
    У магазині «Ласка», окрім одягу, продають книжки, платівки, сумки та прикраси. Вони також поставили декілька пральних машин і надають послуги з прання речей.
     
    Ідея створити подібний магазин у нашому місті у пані Вікторії виникла декілька років тому, коли жінка вперше побачила презентацію магазину «Ласка».
     
    — У мене з моєю партнеркою Жанною Січкар десь років чотири тому була серія заходів, яка називалася «Барахолка». Люди приносили одяг, який у них є, а всі охочі приходили та купували його. Це було за дуже низькими цінами, плюс до цього у нас були різні майстер-класи, де люди ще й спілкувалися між собою. Потім нас запалили інші проекти, але я знаю, що ті барахолки були успішними і подобалися людям. Тому десь із того часу була така ідея, а потім я побачила, як це успішно працює у «Ласці», і  впевнена, що у нас це теж може бути. Звісно, мені кажуть, що у нас не Київ, у нас зовсім інша ментальність і так далі. Але, як на мене, одна з основних умов, які мають зробити цей проект успішним, — це команда людей, які хочуть цим займатися, — переконана Вікторія Талашкевич.
     
    Для соціального магазину, як і для іншого успішного місця, важливо, щоб він розташовувався у центральній частині міста на так званій червоній лінії, тобто там, де є велике скупчення людей.
     
    — З іншого боку, як показує досвід соціальних закладів, люди приходять у такі магазини не тільки тому, що там дешеві, корисні або унікальні товари, а й тому, що вони хочуть зробити добру справу: принести або купити речі. Бажано, щоб магазин розміщувався на першому поверсі. Дуже хотілося, щоб це була інклюзивна локація, аби туди без проблем могли зайти мами з візочками, люди з інвалідністю та й просто люди старшого віку, яким важко підійматися на третій-четвертий поверх, — розповідає наша співрозмовниця.
     
    Вікторія Талашкевич переконана, що виручені кошти від магазину потрібно розподіляти прозорим шляхом. 
     
    — Людям, які приноситимуть речі та одяг, ми ставитимемо анкету і пропонуватимемо обрати, куди можуть піти гроші, виручені за їхні речі. І раз на квартал або ж раз на шість місяців робитимемо це, змінюючи пріоритети, аби не було так, що ми допомагаємо тільки одним і тим самим, щоб цей проект був корисним для якомога ширших кіл.
    Для реалізації благодійного соціального магазину у Кропивницькому  зараз збирається ініціативна група із містян, які прагнуть стати частиною творення такого магазину.
     
    — Дуже хочеться подати нашу ідею на хакатон, який проходитиме у Харкові наприкінці листопада. Я написала пост у соцмережах і отримала дуже багато відгуків. Кожного питаю, як вони бачать себе у цьому магазині. Хтось каже, що готовий працювати там волонтером-продавцем, хтось вже має бізнес і розуміє бізнесові процеси та схеми і може порадити щось, хтось говорить, що принесе речі до магазину тощо. Для початку хочеться зібрати команду хоча б з трьох-п’яти осіб, подати заявку на хакатон у Харкові, де у нас якраз буде можливість поговорити і подумати про це в команді. Якщо буде троє-п’ятеро людей, готових цим займатися, присвятити цьому бодай два дні часу, щоб побудувати стратегію магазину, якусь бізнесову модель та передбачити, що він приноситиме. Тому що, якщо магазин працюватиме в нуль, — це буде не благодійництво. Відтак хочеться спочатку зібрати команду та прорахувати, як це може бути, — ділиться планами Вікторія Талашкевич.
     
    Наразі разом із пані Вікторією четверо людей готові брати участь у створенні цього проекту. Це Ірина Ткаченко («Агенція сталого розвитку «Хмарочос»), Аліна Осокіна (громадська екологічна організація) та Ольга Ярова (громадська організація «Ольвія»).
     
    — Час відкриття магазину залежить від того, наскільки швидко і якісно збереться команда. Хоча у мене не було досвіду відкриття магазину, я переконана, що і наша міська податкова, і наші партнери в Києві зможуть порадити, як краще зробити це. Я переконана, що, якщо у світі можливо щось реалізувати, то це абсолютно так само можливо і у нас. Головне, аби була команда, яка це хоче зробити. Щоб це не обмежилося тільки обговоренням у соціальних мережах, а щоб були й реальні кроки. Якщо є ідея і людина, яка готова її втілювати, — тоді все можливо, — додає на завершення Вікторія Талашкевич.
     
    Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.
     
     
    Аліна Кулик