Чи потрібно українцям міняти паспорт на ID-картку?

  • 17 жовт. 2018 09:30
  • 802
    • Новина Чи потрібно українцям міняти паспорт на ID-картку? Ранкове місто. Кропивницький
     
    Кабмін нарешті дозволив усім громадянам України оформлювати пластикову ID-картку замість звичайного паспорта. З 1 листопада всі охочі зможуть зробити це без зайвого клопоту. Центр громадського моніторингу та контролю нагадує, де і як оформити біометричний ID-паспорт, та відповідає, чи потрібно переходити на нові паспорти.
     
    Кому потрібно оформляти ID-картку? У Державній міграційній службі зазначають, що держава не змушує всіх українців переходити на ID-картки. Паспорти-книжечки зразка 1994 року не мають кінцевого терміну чинності, тому їхні власники можуть спокійно користуватися ними далі.
     
    Обов’язковим оформлення внутрішнього паспорта у вигляді ID-картки є для тих осіб, які отримують його вперше. Наприклад, для громадян, які досягли 14 років. Також ID-паспорт видають замість втраченого чи зіпсованого документа, через зміну прізвища після укладення шлюбу тощо. Водночас українці, яким виповнилось 25 чи 45 років і які за законом повинні вклеювати нову фотокартку, мають право вибору. Вони можуть залишити старий паспорт або ж оформити ID-картку.
     
    Варто зауважити, що біометричний ID-паспорт містить таку ж інформацію, як і звичайний: номер і серію документа, ім’я особи, її стать, сімейний стан, дані про реєстрацію, дату і місце народження, дані з Єдиного державного демографічного реєстру, а також оцифроване фото і підпис. Оформити новий паспорт-книжечку закон наразі не дозволяє. Хоча у вересні цього року на Житомирщині трапився прецедент: Верховний Суд визнав протиправною відмову ДМС у видачі паспорта старого зразка.
     
    Де оформити документ? Перший внутрішній паспорт у формі ID-картки оформлюється у підрозділі ДМС винятково за зареєстрованим місцем проживання. У решті випадків заяву на новий документ можна подати у будь-який територіальний підрозділ міграційної служби або ж центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Адреси та графік роботи найближчих підрозділів можна дізнатися на офіційному сайті ДМС – dmsu.gov.ua.
     
    Для першого оформлення паспорта громадянина України потрібно подати свідоцтво про народження, паспорти обох батьків або інші документи на підтвердження громадянства. У разі заміни документа слід надати попередній паспорт та ідентифікаційний код, а також інші документи, які містять інформацію, яка заноситься на електронний носій ID-карти. Це може бути довідка про місце реєстрації, свідоцтво про народження дітей, свідоцтво про шлюб чи розлучення, свідоцтво про зміну імені тощо. Крім того, переселенці повинні надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. 
     
    За оформлення пластикового паспорта у 14 років платити не потрібно. У разі заміни паспорта-книжечки на ID-картку стягується адміністративний збір 279 грн. Виготовляють біометричну картку 20 робочих днів, а за прискореною процедурою – 10 днів. Втім, коштує це дорожче – 366 грн. У 14 років документ видають строком на 4 роки, а з 18 років – на 10 років.
     
    Чи має ID-картка переваги? У ДМС наголошують, що ID-картка має набагато більший захист, ніж паперовий документ. Завдяки вбудованому електронному чипу її практично неможливо підробити, на відміну від звичайного паспорта-книжечки. Крім того, ID-картка має зручні розміри, не забруднюється і не зношується, як паперовий документ. Варто зауважити, що з біометричним внутрішнім паспортом можна виїжджати за кордон – у Туреччину та Грузію. 
     
    Водночас власники ID-карток скаржаться на те, що банки та інші установи вимагають окремо довідку про реєстрацію, аргументуючи це відсутністю пристроїв для прочитання інформації з електронного чипу. Однак у Нацбанку запевняють, що фінансові установи мають усі технічні засоби для зчитування з ID-картки даних про особу, зокрема її місце проживання або перебування. У ДМС наголошують, що така вимога порушує закон, і закликають повідомляти про такі випадки, зокрема через сервіс «Електронна приймальна» на сайті служби. 
     
    Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю