Чому трипільці періодично спалювали своє житло? Кропивницькі націоналісти відвідали музей у Трипіллі

16 окт 2018 20:02 1358 0 Культура
Чому трипільці періодично спалювали своє житло? Кропивницькі націоналісти  відвідали музей у Трипіллі
 
На свято Покрови свободівці з Кропивницького завітали у музей Трипільської культури, який представляє одну із версій світогляду жителів тієї епохи.
 
На Київщині у селі Трипілля з’явився музей, присвячений трипільській культурі. 
 
Село лежить на березі Канівського водосховища в гирлах трьох річок – Стугни, Красної та Бобриці. З цими річками і пов’язане походження назви поселення. Справа в тому, що річки розділяли три родючі поля – отже поселення назвали Треполь. В офіційних документах ця назва зустрічається під 1093 роком, а, ймовірно, поселення було засноване раніше. Вчені припускають, що його збудував Ярослав Мудрий у 1032 році.
 
 
Трипілля село всесвітньовідоме. Славу йому принесли знахідки відомого чешського археолога Вікентія Хвойки, який у 1897 році розкопав поряд із селом поселення нікому не відомої на той час культури. Відкриття Хвойки стало справжньою сенсацією в науковому світі. Подумати тільки – було відкрито цілий народ.
 
 
 
Біля музею розташовані погруддя Вікентія Хвойки, а також камені періоду Сарматського моря, вік яких близко 70 мільйонів років (!) Також можна розгледіти нижню частину  ком’яної баби - ноги половецького воїна.
 
 
До речі у слові, "баба" наголос треба ставити на другому складі, що означає "батько", "дід-батько", "пращур".
 
У самому музеї представлено багато цікавих експонатів: зброя трипільців, посуд, кістки тварин, на яких полювали мислівці. 
 
 
Як усім відомо, житло цих людей було двоповерховим, на другому поверсі трипільці відпочивали, а на першому -  тримали худобу і працювали. У таких будинках жило по дві-три сім’ї. 
 
Є три версії пояснення того факту, чому трипільці в певний момент спалювали своє поселення: 
 
1) так як люди жили в одному приміщенні з тваринами, вони часто заражалися інфекціями, тож потрібно було таким чином уникнути  епідемії;
2) виснаження грунтів і нив, внаслідок чого наступав голод, тому виникала потреба у освоїнні нових земель;
3) релігійні причини.
 
 
Ховали трипільці своїх померлих у позі ембріона і посипали зверху червоною вохрою, адже вони вважали, що якою людина прийшла у цей світ, такою повинна і піти.  При обряді поховання великого воїна з ним у могилу клали і його дружину, яку напували снодійним відваром.
 
Трипільці ткали різні види полотна: з кропиви, коноплі та інших рослин, що відобразилось у відбитках на глиняному посуді. 
 
 
95 процентів сакральних фігурок складали жінки, які уособлювали плодючисть і родючисть земель, замість обличчя ліпили сонце і місяць, адже про що думали люди, те вони частіше і зображували. Якщо фігурка мала широкі стегна, значить, трипільці дбали про врожай. 
 
 
Виготовляли трипільці і ритуальний посуд, наприклад, подвійні горнятка - в  них знайшли залишки зернят. Отже, в одне горнятко насипали зерно тієї культури, яку хотіли виростити, а в іншу посудину наливали воду -  таким чином закликали дощі на поле, в результаті чого мав бути гарний врожай.
 
 
 
 
 
Після відвідування музею кропивницькі туристи дізнались і про таку історичну особу, як отаман Зелений, який сто років тому був отаманом Дніпровської повстанської дивізії і боровся за інтереси громади, адже більшовики відбирали хліб у селян. Данило Терпило у Переяславі скасував угоду 1654 року про "возз’єднання" з Росією. 
 
 
 
Село Трипілля розташоване над Дніпром, неподалік  від музею перед туристами відкривається гарний краєвид на Славутич. Є тут і Дівич-гора, на яку може піднятися кожен охочий. У давні часи дівчата і вагітні молодиці набиралися тут жіночої сили. 
 
 
 
Олена Скочко
 
ФОТО Сергія Капітонова і Олени Скочко
 
Нагадаємо: До Кропивницького прибули "Січові Стрільці"
 
 
 
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий