Національно-культурний розвиток Кіровоградщини: різні мови, спільна батьківщина (КОМІКСИ)

10 июля 2018 10:06 167 0 Общество
 
На щастя, Кіровоградщину оминають міжнаціональні та міжетнічні конфлікти. Навпаки, тут здавна вміють жити в мирі та взаєморозумінні представники різних народів. 
 
Єдина родина для всіх
 
26 січня 2017 року у Кропивницькому відкрився Центр розвитку національних культур «Єдина родина», який об’єднав 38 зареєстрованих національних товариств. Поява цієї установи для нашої інтернаціональної області є дуже важливою віхою. Вона дала можливість не просто реалізувати одне з положень обласної Програми розвитку національних меншин та підтримки діяльності національно-культурних товариств Кіровоградської області до 2022 року. Це перспектива для кожного народу зберігати свої традиції та звичаї, не втрачаючи своєї неповторності. 
 
 
Наш регіон має чимало особливостей історичного та географічного характеру, які впливають на стан міжетнічних стосунків та розвиток області в цілому. Варто лише згадати, що на місці нинішнього Кропивницького у 1752 році була закладена фортеця святої Єлисавети. Тут служили й лишилися жити представники багатьох європейських народів: українці, серби, хорвати, німці, поляки, молдавани, росіяни, чехи. 245 років тому з міста Алтафар до Вільшанки прибуло понад 400 болгарських родин, які утворили одну з найбільших в Україні болгарських діаспор. Нащадки всіх цих народів давно вважають Кіровоградщину своєю Батьківщиною. 
 
 
На весь світ прославили наш край німець — піаніст і педагог Генріх Нейгауз, поляки — композитор Кароль Шимановський та письменник Юрій Олеша, правнуки поляків — корифеї українського професійного театру Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, поет Арсеній Тарковський та інші достойники.    
 
Втім, сьогодні достеменно невідомо, скільки ж насправді національностей населяє наш край. Адже останній всеукраїнський перепис населення проводився ще у 2001 році. За його даними, «на території області проживають громадяни України, які є представниками 98 національностей і народностей». 
 
Спілка вірмен України     
 
Один із найвідоміших представників національних осередків — голова Кіровоградського відділення Спілки вірмен України Тігран Хачатрян. Наші з ним шляхи часто перетиналися під час волонтерської діяльності в обласній дитячій лікарні, де Тігран Самвелович разом з іншими добродіями опікується маленькими онкохворими пацієнтами. Родина Хачатрянів — незмінний учасник Великоднього благодійного аукціону, кошти від якого йдуть на допомогу обласному онкологічному диспансеру. Таких епізодів доброчинності та громадянської активності в житті Тіграна Хачатряна чимало. 
 
— Вірменська громада діє на Кіровоградщині вже шостий рік, — розповідає він. — На території області мешкає близько шести тисяч вірмен, близько 800 вірменських родин є у Кропивницькому. Також вірмени компактно проживають у Знам’янці, в Олександрії, Світловодську, Помічній, Добровеличківці. В кожному районі є представник Спілки вірмен України, який також бере активну участь у житті свого міста чи селища. Головна мета — консолідувати всіх представників вірменської діаспори, творити, допомагати ближнім, і не лише людям вірменського походження, а й усім нужденним. 
 
Сьогодні наша діаспора має власну футбольну команду, танцювальний колектив та недільну школу. Молоді вірмени виступають у вищій лізі КВН. На набережній річки Інгул є місце для будівництва церкви, однак, на жаль, депутати міської ради поставили цей проект під сумнів. Мовляв, зараз триває реконструкція і храм не вписується в архітектуру. Нас це, звісно, дуже засмучує. Адже місце для майбутньої сакральної споруди вже освячене. Та ми не втрачаємо надії, що все ж таки порозуміємось. 
 
На цьому місці встановлений пам’ятний знак Хачкар. Церемонія його відкриття 11 вересня 2015 року стала однією з найважливіших подій для вірменської діаспори Кіровоградщини. Активісти громади розгорнули величезні прапори України та Вірменії, Владика освятив Хачкар. Тепер туристи відвідують цей пам’ятний знак, який символізує дружбу народів. Він встановлений на честь геноциду вірмен 1915 року. Але на цьому місці проходять не лише траурні церемонії, а й весілля, святкують дні народження, хрестини. Це місце, де люди згадують про своє коріння та почуваються ближчими до історичної батьківщини. 
 
— Ми є нація, котра поважає всі національності, що населяють Кіровоградщину, а також робимо свій внесок у збереження її архітектурних та культурних пам’яток, — продовжує Тігран Хачатрян. — Наша громада підтримує чимало доброчинних проектів, допомагає людям з інвалідністю, дитячим будинкам та дитсадкам.  
 
Зараз готуємось до встановлення пам’ятника Матері й дитині і пишаємося цим. Адже вірмени, як і всі інші народи, шанують своїх батьків. Думаю, що я можу бути корисним людям не лише вірменського походження, а й усім мешканцям нашого міста й області. 
 
«Полонія» на Кіровоградщині
 
Об’єднання поляків «Полонія» імені Кароля Шимановського створене в 1997 році. Сьогодні до нього долучається все більше людей, і  не лише тих, хто має польське походження, а й тих, хто цікавиться культурою, мовою Польщі. Є активні осередки у Світловодську, Олександрівці, але найбільше вирує діяльність у Кропивницькому. 
 
— Наше об’єднання носить ім’я видатного композитора Кароля Шимановського, життя якого пов’язане з нашим краєм, — розповідає голова товариства Олександр Полячок. — Тут він жив, писав свої твори. Тому й одним із основних напрямків діяльності є проведення музичних фестивалів, зокрема «Осінь з музикою Кароля Шимановського». Під час одного з таких фестивалів відбулась презентація фільму «Кароль Шимановський. Українські стежки польського генія», створеного тоді ще кіровоградськими митцями. Під час іншого фестивалю відбулось відкриття меморіальної дошки на будівлі мистецького факультету Центральноукраїнського педуніверситету імені Винниченка. Щоразу проходить презентація книжок і виконання його творів. Наше товариство проводить дні польської культури, до яких запрошує колективи з України, бере активну участь в обласних фестивалях національних культур «Степова веселка», Єврофесті, Дні міста. Представляємо наші виставки, видання. Наприклад, видали дві книжки про поляків нашого краю, які розповідають історії польських родин на Кіровоградщині. 
 
Ми беремо участь у загальноукраїнському конкурсі читців польської поезії та диктанті з польської мови. Наші молоді поляки здобули перемогу та представляли Україну на міжнародному конкурсі в Польщі.   
 
У Кропивницькому діє суботня польська школа, де вивчають історію, культуру та мову наших предків. Декілька вчителів, які навчались на курсах при нашому товаристві, тепер самі викладають польську мову. Також приїздять вчителі з Польщі, в колегіумі працює гурток польської мови на підставі угоди міністерств освіти й науки Польщі та України. Ну і, звісно, польська мова звучить на заходах, присвячених національним святам, на новорічних та різдвяних заходах. 
 
Болгарська троянда
 
З головою громадської організації «Об’єднання болгар «Нашите хора» Сергієм Осадчим «Первую городскую газету» пов’язують давні дружні взаємини.  
 
Другий рік працює в Кропивницькому болгарська недільна школа, діє пересувна виставка, присвячена російсько-турецькій війні (1877—1878) та визвольному руху болгар. Вона мандрує Україною, починаючи від обласного краєзнавчого музею, Малої Перещепини та Нових Санжар, Помічної, Новоукраїнки, Болграда аж до болгарської Варни.  
 
— Зав’язалися тісні творчі зв’язки й між поетами та письменниками Кіровоградщини, Дніпра та Болгарії, — каже Сергій Осадчий. — Нещодавно у Кропивницькому презентували збірку поезій «Архіпелаг дружби», до якої увійшли переклади з болгарської, російської та української мов поетеси Антоніни Корінь (Кропивницький) та Володимира Стафідова (Дніпро). За сприяння «Нашите хора» вийшла книжка «Перунчита» та коротка історія про хана Кубрата. А ще декілька десятиріч тому болгарам забороняли розмовляти й писати рідною мовою… 
 
Наша гордість — чотирикратна чемпіонка України з теквондо ITF Лілія Діордієва. За вагомі спортивні перемоги вона удостоєна звання Дитина року-2016. У травні вихованці недільної школи та митці з Кіровоградщини побували в Болграді на фестивалі «Болгарська троянда». На Єврофесті ми приймали представників болгарської діаспори з Дніпра. Під час цього заходу нам великодушно допомогли колеги з польського товариства «Полонія», надавши житло членам делегації. Суттєвою була й підтримка центру національних культур «Єдина родина», яка забезпечила харчування гостей. 
Десятого червня ми разом з усіма українськими болгарами традиційно відвідуємо могилу хана Кубрата на Полтавщині. Вже третій рік кошти на транспортні витрати надає нам Кіровоградська облдержадміністрація. Тож ми завжди відчуваємо підтримку влади і громади.
 

Чавела, роми!

Незмінною учасницею міських концертів та інтернаціональних заходів є вродлива чорноока жінка, яка має сильний колоритний голос і яскраву зовнішність. Це президент обласної  благодійної організації національно-культурного товариства ромів «Де Девла Бахт» Софія Король.

Вона народилась і виросла в тоді ще Кіровограді, а після закінчення Херсонського політехнічного інституту повернулась до рідного міста назавжди.

Тут одружилася й народила дітей, стала бабусею, але ніколи не забуває про своїх ромів…

- Я й сьогодні допомагаю, кому чим зможу, - зізнається жінка. – Кому грошима, кому одежиною, а кому просто добрим словом.

За доброту і невгамовну енергію рідні та друзі називають Софію Король «наша Софьюшка».

Діяльність ромської громади різнобарвна, як і сам циганський шатер. Звісно, буває всякого, іноді доводиться і виховну роботу проводити, аби наставити чавел на шлях істинний. Таке життя…

А нещодавно у культурному житті Кіровоградщини відбулася ще одна значуща подія: кропивницький поет Микола Ільїн переклав ромською мовою твори Пушкіна «Євгеній Онєгін», «Коньок-Горбунок» Єршова та «Енеїду» Котляревського. 

Тож великий мандрівний народ, який не мав своєї писемності, тепер може читати улюблені твори світової класики рідною мовою.

 

Замість післямови

«Культурне розмаїття у Європейському Союзі та поза його межами – основа миру та процвітання, - йдеться у спільній заяві Високої представниці ЄС із закордонних справ і безпекової політики Федеріки Моґеріні та Єврокомісара Тібора Наврачича щодо Всесвітнього дня культурного розмаїття (21травня 2018 року). – Культурне розмаїття допомагає нам запобігати проявам нетолерантності, ксенофобії та насильницької радикалізації. А також допомагає сприяти економічному зростанню, посилювати дипломатичні відносини та взаєморозуміння.

Європа завжди була мозаїкою різних культур. Розмаїття є визначальною рисою нашого континенту. Воно лежить в основі європейської ідентичності. Засновуючи наш Союз, ми здійснили свідомий вибір на користь розмаїття. Ми дали старт проекту інтеграції, відкритості та обмінів.

Саме тому своїми політиками та програмами ми сприяємо та підтримуємо культурне розмаїття.

ЄС залишається відданим ідеї захисту культурного розмаїття. Це є ключовим елементом, здатним допомогти у розбудові спільнот, а також згуртованої, стійкої Європи заради майбутнього».

 

 
Людмила Макей
 
 
 
1. Стаття 7 нового Закону «Про освіту» пропонує навчання у школах нацменшин здійснювати у співвідношенні 60% державною мовою і 40% рідною.
 
 
2. В Україні навчається близько 400 тисяч дітей національних меншин у 735 навчальних закладах (із них близько 356 тис. учнів) навчаються російською, по 16 тис. дітей навчаються рідною румунською та угорською мовами.
 
 
3. 97,58% мешканців Кіровоградської області вказали вільне володіння українською мовою, а 57,15% - російською мовою. 98,61% мешканців Кіровоградської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
 
 
4. Після введення обов’язковим ЗНО з української мови для всіх випускників шкіл 55% дітей у школах з румунською та понад 62% з угорською мовою навчання провалили екзамен з української мови.
 
 
 
5. 26 січня 2017 року у Кропивницькому відкрився Центр розвитку національних культур "Єдина родина", який  об'єднав 38 зареєстрованих національних товариств. Серед них – болгари, вірмени, поляки, німці, роми, росіяни та інші.
 
Комікси Катерини Катаровської
 
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).
 
 
Нагадаємо: Як рідна мова стала каменем спотикання на шляху України до ЄС
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий