Безпрецедентна допомога Євросоюзу Україні: кошти є, але робити треба самим

13 июня 2018 13:30 439 0 Общество
Безпрецедентна допомога Євросоюзу Україні: кошти є, але робити треба самим
 
Європейський Союз є найбільшим донором для України, підтримуючи її економічні та соціальні перетворення за допомогою безповоротної фінансової допомоги, грантів, соціальних, освітніх та культурних проектів. Лише з 1991 року, коли наша держава здобула незалежність, допомога з боку Європейського співтовариства склала понад три з половиною мільярдів євро. 
 
Чимало таких проектів реалізовано й на Кіровоградщині. Один із них — відкриття гуртожитку для переселенців у Новгородці. Занедбана будівля, яка багато років муляла очі місцевим мешканцям та гостям райцентру, торік отримала друге життя. Цей проект під назвою «Побудуймо майбутнє разом!» вартістю майже 30 мільйонів гривень реалізували за кошти Європейського Союзу, обласної влади та двох новгородківських бюджетів — селищного та районного.
 
На будівництво пішло майже два роки. За цей час у будівлі повністю відновили водопостачання й каналізацію, облаштували електричні плити та обігрівачі, кімнати укомплектували меблями та побутовою технікою. Словом, заходь і живи! На подвір’ї є всі умови для занять спортом, парковка для авто і навіть сквер, який висадили навесні. На фасаді будинку табличка: «Гуртожиток відновлено за підтримки Європейського Cоюзу».
 
Якщо конкретніше, то ЄС виділив на проект 600 тисяч євро, або ж майже 18 мільйонів гривень. Згідно з проектними умовами, тут може проживати від 250 до 400 осіб. Однак сьогодні тут оселилося ледь більше 30 чоловік. Решта, так і не дочекавшись закінчення будівництва, подалась шукати щастя по містах і селах України. Керівники проекту пояснюють, що через певні бюрократичні обставини кошти від ЄС надходили довше, ніж передбачалося.
 
 
А трапляється й так, що українські чиновники так і не спромоглися використати кошти, надані Європейським Союзом. Зокрема, в березні українські ЗМІ розповідали про інцидент у Слов’янську та Краматорську, коли ЄС вимагав від України повернути гроші, бо гуртожитки для переселенців так і не відновили.
 
— Наші аудитори вивчать, куди поділися майже 800 тисяч євро, які Євросоюз дав спеціально для вирішення житлової проблеми вимушених переселенців. Європейських чиновників цікавить, чому вони не освоєні. Очевидно, їх доведеться повертати назад, — зазначає прес-аташе ЄС в Україні Давід Стулік.  
 
Що й навіщо підтримують 
 
І все ж, незважаючи на випробування, гуртожиток для переселенців у Новгородці став реальними прикладом допомоги Європейського Союзу Україні. І це лише один з великої кількості проектів, які реалізовані на Кіровоградщині за підтримки європейських фундацій. 
 
— ЄС ще ніколи так не допомагав жодній із країн, які не є членами Європейського Союзу. Україна ж сьогодні в пріоритеті, оскільки потребує значної підтримки як у гуманітарній сфері, так і в економічній, технічній та фінансовій, — зазначає менеджер з комунікацій Представництва ЄС в Україні Марті Луцар. 
 
У відомстві наводять переконливі цифри: зокрема, сьогодні в Україні реалізується понад 200 проектів технічної допомоги ЄС вартістю 262,7 мільйона євро. Втілюють їх через регіональні та національні програми. У межах технічної допомоги ЄС Україні також запрацювали програми прикордонного співробітництва, механізм Twinning, освітня програмаTempus, програма Всеохоплюючої інституційної розбудови та Інструмент співробітництва з ядерної безпеки.
 
Загалом же допомога від ЄС стосується секторальної та бюджетної підтримки, фінансового, макрофінансового та гуманітарного напрямків. 
 
На сайті Представництва ЄС в Україні цій темі присвячена окрема сторінка, на якій вказано, скільки коштів і в які напрямки вкладено. Наприклад, започатковано п’ять програм секторальної бюджетної підтримки ЄС на загальну суму 244 млн євро (включаючи 12 млн євро — компоненти технічної допомоги). Майже про кожен із зазначених напрямків ми вже розповідали у проекті «Кіровоградщина: курс на Європу!». 
 
 
Ще задовго до набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у травні 2014 року тодішній прем’єр Арсеній Яценюк та Президент Єврокомісії Жозеф Еммануель Баррозу підписали у Брюсселі Угоду про фінансування контракту з розбудови нашої держави на суму 355 мільйонів євро. 
 
— Зазначена програма стала першим випадком застосування Євросоюзом механізму загальної бюджетної підтримки третьої країни (принцип «спеціального підходу»), — йдеться на сайті Представництва ЄС в Україні. — Пакет допомоги було сформовано шляхом перерозподілу фінансових ресурсів щорічної програми дій прикордонного співробітництва ЄІСП на 2013 рік та програми дій в рамках Європейського інструменту сусідства на 2014 рік. 13 червня 2014 року в рамках цієї Угоди надійшов перший транш 250 млн євро. Другий транш обсягом до 105 млн євро було перераховано 30 червня 2015 року після виконання індикаторів результативності впровадження Контракту.
 
Окрім Контракту державної розбудови, між Україною та ЄС також укладено угоди про фінансування:
 
— Рамкової програми на підтримку Угод між Україною та ЄС (бюджет 21 млн. євро);
— Програми підтримки громадянського суспільства в Україні (бюджет 10,8 млн євро, з яких 10 млн євро внесок із бюджету ЄС та 
0,8 млн євро співфінансування України);
 
— Програми підтримки регіональної політики України (бюджет 55 млн євро).
 
Враховуючи нагальні потреби у додатковій фінансовій підтримці, у травні 2015 року ЄС схвалив додатковий пакет двосторонньої технічної допомоги для України на рік в обсязі 110 млн євро з таких елементів:
 
— поповнення бюджету новоствореного Інструменту гарантування позик українських малих та середніх підприємств, що впроваджуватиметься ЄБРР та ЄІБ (за посередництва українських банків) як за рахунок власних ресурсів, так і з використанням регіональних програм технічної допомоги ЄС (Інструмент реалізації ПВЗВТ, Інвестиційний інструмент сусідства);
 
— відшкодування 50% вартості «вхідного квитка» для участі України у рамкових програмах ЄС «Горизонт 2020» та «КОСМЕ»;
 
— надання консультативної підтримки українським МСП (з питань виходу на ринок ЄС, підвищення енергоефективності, оптимізації господарської діяльності тощо), що планується здійснювати на базі існуючого проекту ЄБРР «Підтримка малого бізнесу» шляхом його розширення на 15 регіонів України;
 
— експертна допомога уряду у здійсненні реформ з покращення бізнес-клімату.
 
 
Без громади не обійтися
 
Один із важливих проектів, що допомагають мешканцям сільських територій та невеличких населених пунктів у Кіровоградській області, — «Місцевий розвиток, спрямований на громаду». Курує цей напрямок Олена Радул. Вона каже, що в більшості сіл області за кошти ЄС у його рамках громади спромоглися замінити вікна в дитсадках, школах та лікарнях, модернізувати системи опалення, придбати шкільні автобуси. 
 
— Це досить суттєва допомога для громад, які живуть з дуже обмеженим бюджетом, — каже вона. — Але участь у проекті передбачає ще й залучення власних коштів громади та спонсорів. Наприклад, 90 відсотків від усієї суми надає донор, а решту мають зібрати місцеві мешканці. Така схема співфінансування задумана не без підстав. Зробивши власний внесок, люди відчувають відповідальність за кінцевий результат. 
 
Експертка ініціативи Team Europe в Кропивницькому й координаторка Кіровоградського прес-клубу реформ Вікторія Талашкевич пояснює: область не може прямо приймати допомогу від ЄС. Макрофінансова допомога надається державі під її гарантії, а не окремим регіонам. Натомість на Кіровоградщині новостворені об’єднані територіальні громади можуть подавати свої проекти на участь у конкурсах, вигравати й отримувати гроші.
 
Наприклад, за програмою «U-LEAD з Європою», яка допомагає створити й модернізувати центри надання адміністративних послуг. До 2020 року за її кошти в Україні буде створено за європейською моделлю майже 600 ЦНАПів. Серед відібраних 150 учасників, які претендують на фінансову, технічну та організаційну допомогу, числиться й три громади з Кіровоградщини: Соколівська та Приютівська ОТГ, а також місто Світловодськ. 
 
Думка експерта
 
Учасниця ініціативи Team Europe Кропивницький Ольга Гріднєва, яка очолює проектний департамент громадської організації «Турбота», нещодавно проводила у Кропивницькому тренінг із написання проектів, що фінансуються Євросоюзом. Як не дивно, ажіотажу не спостерігалося.
 
 
— Мої спостереження дозволяють знайти відповідь на запитання: чому в Україні пробуксовує євроінтеграція? — коментує вона. — Адже цей процес обопільний і передбачає спільну участь обох сторін. Та в нашому випадку виходить, що одні йдуть назустріч, а інші сидять і чекають, коли ж допомогу принесуть на блюдечку. У березні Представництво ЄС в Україні запустило всеукраїнську комунікаційну кампанію Moving Forward Together («Прямуємо разом»). Її мета — дати співвітчизникам якомога більше корисної інформації про можливості співпраці з Європейським Союзом. Адже, як показує статистика, понад 72 відсотки українців не знають про програми ЄС в Україні! Поміж тим наша країна є пріоритетним партнером для Європейського Союзу, якому лише за останні три роки виділили понад 12 мільйонів євро! 
 
Тож невипадково голова Представництва ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі, зустрічаючись із журналістами та громадськими діячами, акцентує увагу на перевагах такої співпраці.
 
— Наше незмінне бажання полягає в тому, аби якомога більше українців знали про можливості, котрі наші проекти надають для молоді, для бізнесу, для культурних та освітніх інституцій. Ми переконані, що таке партнерство буде корисним для України, призведе до позитивних змін у житті кожного громадянина, — каже він.  
 
Торік до Кропивницького приїздили прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давід Стулік та голова групи радників з підтримки реформ (SAGSUR) Іван Міклош, щоб зустрітися з місцевими підприємцями, громадськими діячами, журналістами й розповісти їм про можливості такої співпраці. Ось лише деякі з них, найпопулярніші.
 
Еразмус + — програма Європейського Союзу, що підтримує проекти, партнерства, заходи і мобільність у сфері освіти, підготовки, молоді і спорту Час дії — 2014 — 2020 рр.
 
EU4Business: Від політики до дії. Підтримка реформ у сфері підприємництва та бізнес-середовища у країнах Східного партнерства. Бюджет — 4 мільйони євро. Час дії — 2017 — 2020 рр.
 
EU4Energy: Фонд підтримки муніципальних проектів (MPSF). Допомога в отриманні інвестицій у сфері енергоефективності та економії коштів. Бюджет — 12 мільйонів євро. 
 
Горизонт 2020 — найбільш перспективна програма ЄС з досліджень та інновацій. Бюджет: 80 млрд євро.
 
«КОСМЕ» («COSME») — програма ЄС для підвищення конкурентоспроможності підприємств і малого та середнього бізнесу (МСБ).Час дії: 2014 — 2020 рр. Бюджет — 2,3 млрд євро.
 
«Креативна Європа» — підтримка культурного, креативного та аудіовізуального секторів. Можливість подорожувати, охоплювати нові аудиторії, обмінюватися практичними навичками та вдосконалюватися. Час дії: 2014 — 2020 рр. Бюджет: 1,46 млрд євро.
 
В Україні і Брюсселі  
 
Про фінансову допомогу Україні від Євросоюзу говорили й під час нещодавнього навчального візиту журналістів до Брюсселю в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна–ЄС в українських медіа». Серед його учасників була й координаторка Кіровоградського прес-клубу реформ, експертка команди Team Europe Кропивницький Вікторія Талашкевич. Вона зізнається: почуте від європейських високопосадовців збентежило.
 
— Йшлося, зокрема, про макрофінансову допомогу і кредити, — каже вона. — Представники  Європарламенту незадоволені темпом запровадження реформ в Україні. Тож на саміті Україна — ЄС у липні стане відомо, як Європа оцінює стан впровадження реформ в Україні та чи готова далі підтримувати нашу державу фінансово. Європейський Cоюз надає допомогу Україні за різними напрямками — існують спеціальні програми для молоді, окремі великі програми для малого і середнього бізнесу, грантові конкурси для третього сектору. Неможливо все описати, але запрошуємо звертатися до експертів та експерток команди Team Europe Кропивницький за грунтовними і безкоштовними консультаціями!
 
Як у інших регіонах?
 
І поки Кіровоградщина робить лише перші кроки в співпраці з європейськими фундаціями, в інших регіонах уже провели суттєві реформи. Зокрема, голова Представництва ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі вважає найбільш динамічним просування в цьому напрямку Харківщини. Тут Європейський Союз допомагає бізнесу, освіті, медицині, а також підтримує процес децентралізації.
 
— Ми можемо й надалі допомагати вам, — зазначив він під час зустрічі з журналістами. — У нас є фонд у розмірі 200 мільйонів євро, який дозволить нам підтримувати реформи в рамках Угоди про асоціацію України з ЄС.  
Досягли успіху в залученні європейських коштів для розвитку й у Рівненській області. Тут за підтримки коштів ЄС навчились вирощувати квіти, які раніше привозили з-за кордону.  
 
— Проект «Флорія-Україна» був реалізований у Володимирецькому районі частково за кошти Європейського Союзу, частково за гроші українських бізнесменів, — розповідає директор ТОВ «Володимирецький вісник» Сергій Скібчик. — Ще у 2008 році тут було створено українсько-словацьке підприємство, яке спеціалізується на вирощуванні гербер. Нині успішно культивують більше 20 видів. На відкриття теплиці в селі Заболотті приїздив посол Словаччини в Україні Павел Гамжік.
 
На орендованій землі, де розташовувався колишній цегельний завод, побудували оранжереї за сучасними голландськими технологіями. Для догляду за рослинами використовують гіпоалергенну кокосову стружку, яка не шкодить ні квітам, ні людям. Проводиться мікрокапілярне підведення корисних речовин. Майже всіма процесами керує комп’ютер, працівники лише зрізують та упаковують квіти.
 
 
Коштував проект близько 2 млн євро. Сьогодні підприємство постачає на український ринок до семи тисяч свіжих гербер щодня. Через анексію Криму та бойові дії на сході України довелося відкоригувати ринок збуту продукції, половину якого раніше складала Росія. Сьогодні ж практично весь урожай реалізують в Україні: Вінниця, Київ, Харків, Луцьк, Рівне та інші міста. 
 
Володимирецький район має особливу специфіку: тут знаходиться Рівненська атомна електростанція, яка постачає дешеву електроенергію і майже дармову теплову енергію. Їх використовують у теплицях. Тому підприємство є рентабельним. В інших областях пробували щось подібне запускати, але воно виходить дуже затратним і нерентабельним. 
 
Ще один важливий для Рівненщини проект — залуження земель — почав працювати три роки тому за фінансової підтримки ЄС. Називається він «Вапнування кислих ґрунтів радіаційно забруднених територій північних районів». Маються на увазі Березнівський, Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Рокитнівський, Сарненський райони, де земля через високий рівень радіації не придатна для використання. 
 
 
— У кожній сільській раді були зібрані проби ґрунту й передані на аналіз до лабораторій, — продовжує Сергій Скібчик. — Дослідження визначили їхній кислотній стан, структуру та головне — спосіб, у який землю можна вилікувати і зробити придатною для землеробства. Сьогодні вже перейшли до етапу практичної реалізації. Закупили техніку, яку передали на баланс місцевого комунального підприємства у Володимирецькому районі Рівненської області та у Маневицькому районі Волинської області. Це вже буде власністю громади. 
 
 
Згідно з планом, весь шлам звозять на територію сільської ради на спеціальний майданчик, звідки кожен землевласник може взяти вапно і залужити свою землю самостійно. Хто має бажання, замовляє цю послугу в комунального підприємства. Забирають шлам на Рівненській атомній електростанції, де його використовують для очищення води. Його продають виконавцям проекту по одній гривні за тонну. Єдина стаття витрат — логістика, вивезення шламу в різні куточки області. Про фінальну частину проекту писала наша газета, коли Володимирецька районна рада звітувала по використанню коштів та по виконаних роботах. 
 
 
Запитай у сусіда
 
Чи користуються допомогою єврофондів у самому Європейському Союзі? Можливо, існують якісь приклади такої співпраці?
Василь Лимаренко, Нова Прага.
 
Співпраця з різноманітними фондами — звичайна практика для ЄС. Це демонструє, зокрема, й досвід польського міста Ольштина, розташованого у Вармінсько-Мазурському воєводстві.
 
Ознайомилися з ним українські журналісти під час дев’ятого фестивалю «Калинові мости».
 
Взагалі Польща сьогодні є прикладом успішного застосування європейських практик, які призвели до стрімкого зростання її економіки та соціальної сфери.
 
 
— Коли Польща у 2004 році вступила до ЄС, відбувся новий поштовх у співпраці з європейськими фондами, — розповідає президент міста Ольштина Пьотр Гжимович. — Завдяки цьому ми отримали 8 млрд злотих, з яких 6 млрд спрямували на розвиток інфраструктури міста. Можливо, це проекти не дуже помітні для більшості поляків, але мешканці Ольштина відчули ці зміни на собі. Ми провели модернізацію системи стічних та каналізаційних вод, яка була морально й матеріально застарілою. Тепер кожна квартира та кожен будинок мають доступ до централізованого водопостачання, а також під’єднані до центральної системи каналізації. За кошти з європейських фондів ми також налагодили системну роботу з охорони повітря і навколишнього середовища. У грудні минулого року в місті почала діяти програма контролю за рівнем забруднення довкілля. Подібні програми працюють у 23 інших польських містах.
 
Особливою проблемою для Ольштина тривалий час було сильне забруднення повітря вихлопними газами від автомобілів. Ще у 1965 році перестала функціонувати трамвайна лінія, яка сполучала різні райони. У попередні роки її просто занедбали. І от ми, спираючись на побажання городян, звернули на неї увагу і відродили, також завдяки фінансовій підтримці європейських фондів. Дивовижно, але спочатку люди були категорично проти її будівництва. Але ми оголосили опитування щодо дизайну та навіть кольору електротранспорту, а потім повернули трамвай до Ольштина. Кольорова гама біло-зелена, вона відображає єдність із природою та екологічну чистоту. Таким чином ми вбили одним пострілом двох зайців: розвантажили автомобільний рух та сприяли зменшенню шкідливих викидів у повітря. Тепер будинки і квартири, розташовані поблизу трамвайних зупинок, коштують значно дорожче, ніж раніше. Одночасно й дорогу перебудували за європейськими стандартами. І люди задоволені, що дихати стало легше,  і довкілля не страждає. 
 
 
Міська влада Ольштина не збирається зупинятися на досягнутому, і найближчим часом буде оголошено тендер на будівництво другої черги трамвайного сполучення та системи контролю за нею. Таким чином особистий транспорт рухатиметься лише вулицею Пілсудського, а громадський — окремо. Коли буде побудована нова дорога за містом, стане ще краще.
 
 
До речі, міська влада Ольштина пішла ще на дуже важливий крок. Вона збирається найближчим часом зробити проїзд у трамваї безоплатним! Таким чином мерія стимулюватиме мешканців пересісти з особистих автівок на громадський екологічно чистий транспорт, щоб городяни могли дихати чистим повітрям. 
 
Людмила Макей
 
Комікси - Катерини Катаровської
 
 
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства  США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий