Орієнтир — транспортна мережа Європейського союзу

  • 31 трав. 2018 14:33
  • 1536
    • Новина Орієнтир — транспортна мережа Європейського союзу Ранкове місто. Кропивницький
     
    У Національній транспортній стратегії на період до 2030 року особлива увага приділена впровадженню ефективного державного управління в транспортній галузі, наданню якісних транспортних послуг та інтеграції транспортного комплексу країни в міжнародну транспортну мережу, забезпеченню стійкого фінансування транспортного комплексу, підвищенню рівня безпеки на транспорті, а також досягненню міської мобільності та регіональної інтеграції в Україні.
     
    Про реалізацію Стратегії на Кіровоградщині, реалії й перспективи розвитку транспортної галузі в нашій області розповідає заступник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Андрій Коломійцев.
     
    — Не секрет, що транспортній інфраструктурі та якості дорожнього покриття в Україні багато років не надавали значної уваги. Більшість наших автомобільних доріг прокладено ще в минулому столітті. І вони не були запроектовані на сучасні потужні вантажні автомобілі, які перевозять багатотонні вантажі. Останні роки швидко погіршилась якість дорожнього покриття. Пов’язано це з тим, що на окупованій території України і в анексованому Криму залишилося дуже багато вантажних вагонів. Тому зараз Укрзалізниця не має можливості стовідсотково забезпечувати перевезення агропромислової продукції з елеваторів до портів (від нестачі вантажних вагонів страждають не лише виробники й експортери сільгосппродукції, а й промислові підприємства, які займаються видобутком корисних копалин). Тож багато її перевозять автотранспортом, а це призводить до дуже швидкого руйнування автомобільних шляхів. Через Кіровоградщину проходять великі потоки важковагового транспорту, який їде зі сходу України, з півночі до портів на Чорному морі. І увесь він руйнує дороги. 
    Однак Президент і уряд України стали більше уваги приділяти дорогам. Якщо до 2016 року кошти спрямовували в основному на таке–сяке їхнє утримання, ямковий ремонт, то, починаючи з 2016–го, почалося їх виділення саме на капітальний ремонт автомобільних доріг. Позаторік область на їхнє утримання й ремонт одержала 310 мільйонів гривень, торік — 620 мільйонів. На 2018 рік облдержадміністрація подала пропозицій стосовно утримання й ремонту доріг на два мільярди гривень. На цей час на капітальний ремонт доріг державного значення ми отримали 380 мільйонів, на утримання автомобільних доріг — 120 мільйонів гривень. Також з початку року розпочав діяти Дорожній фонд, з якого Кіровоградщина отримала субвенцію в розмірі 381 мільйон гривень, які буде направлено на оновлення доріг місцевого значення, що протягом останніх 20–30 років практично не ремонтували.
     
    Щодо доріг, які вже капітально відремонтовано: дорога М 04 Знам’янка — Луганськ — Ізварине від Знам’янки до Олександрії та 10 км в бік Дніпра; шляхопровід на трасі М 04 в Олександрії. Частково відремонтовано дорогу від в’їзду в область зі сторони Черкас до Кропивницького. Розпочато, але, на жаль, ще не завершено дорогу між Великою Вискою та Новомиргородом. У процесі завершення будівництво об’їзної дороги навколо Знам’янки. 
     
    Плани на поточний рік: завершення капітального ремонту дороги М 04 від Олександрії до межі Дніпропетровської області. Розпочато капітальний ремонт дороги Полтава — Олександрія (поки 8 км), проведено тендер та невдовзі розпочнеться капітальний ремонт дороги Кропивницький — Миколаїв на території нашої області. Завершується будівництво об’їзної дроги навколо Знам’янки. На всіх напрямкам триває ямковий ремонт.
    На дорогах місцевого значення капітальні ремонти  відбуватимуться по всій області. Рішення про ремонт приймала обласна державна адміністрація за поданням районних адміністрацій. Також не треба забувати про комунальні дороги, за які відповідають органи місцевого самоврядування. Торік коштом обласного бюджету та Фонду регіонального розвитку розпочато та частково побудовано об’їзну дорогу навколо Світловодська (вул. Єгорова). Багато планів на капітальний ремонт комунальних доріг, які перетинаються з дорогами державного значення. Ідеться про Світловодськ, Олександрію, Петрове, Долинську, Кропивницький, Новомиргород, Гайворон тощо. Заплановано (але грошей ще не виділено та не проведено тендери) ремонти доріг від Кропивницького до Кривого Рогу, від Кропивницького до Новоархангельська та багато інших доріг між районними центрами області.
     
    В ЄС дуже розгалужена якісна транспортна мережа. Практично в кожному обласному центрі є свій аеропорт, з якого щонайменше відбуваються польоти територією країни, а часто — і за кордон. І кожен населений пункт має якісне залізничне сполучення з іншими. 
     
    — У Кропивницькому поки що не все так райдужно…
     
    — Так, наприклад, наш обласний центр хоч і має залізничне сполучення з Києвом, але тільки через Знам’янку. На побудову окремої гілки до столиці не варто очікувати, бо це надто великі кошти. Значить, потрібно зробити якісну дорогу від Кропивницького до Знам’янки й забезпечити таким чином якісне підвезення пасажирів до Знам’янки, де можна сісти на один з потягів до столиці.  
     
    Ми сьогодні також майже не використовуємо можливостей Інтернету для поліпшення сервісу. У ЄС не потрібно їхати на автостанцію, на залізничний вокзал, в аеропорт для придбання квитка (у нас так можна придбати поки що лише квитки на залізницю). А в ЄС в одній системі можна замовити поїздку від точки «А» до точки «Б» — і система покаже всі можливі варіанти, яким чином можна доїхати до потрібного місця, якими видами транспорту. І запропонує одразу на всі види транспорту необхідні квитки. Тому впровадження такої системи має бути важливе для Міністерства інфраструктури. 
     
    Пріоритет — громадському транспорту
    Не лише Кіровоградщина, а й Україна загалом недостатньо використовує водні артерії порівняно з європейськими країнами. Хоча на берегах Дніпра все ж є термінали, з яких триває завантаження суден сільгосппродукцією. Є такий і в Світловодську. Однак нижче за течією, біля Кам’янського, є місця, де глибина ріки не перевищує три метри. Це проблема національного масштабу. Її доволі часто порушують усі наші великі експортери. Але, на жаль, за останніх п’ять років нічого не було зроблено. Якщо ж поглиблення дна відбудеться, то у Світловодську можна буде завантажувати не до трьох тисяч тонн, як сьогодні, а значно більші судна, які можуть вивозити збіжжя вже безпосередньо за кордон. Це значно покращить економічні показники діяльності підприємств.
     
    — А на пасажирські перевезення Дніпром в області очікує ренесанс?
     
    — Облдержадміністрація такої можливості не розглядає. У Світловодську вже немає річкового вокзалу, його приватизували — і зараз там ресторан. До того ж річкові перевезення — явище сезонне, тож вони у нас існують і надалі, напевно, існуватимуть лише як туристичні маршрути. 
     
    Розвиток громадського транспорту — прерогатива органів місцевого самоврядування. Кожне місто в межах своїх можливостей розвиває свій транспорт. Кропивницький достатньо активно працює в цій сфері. І має вагомі результати: протягом останніх років значно оновлено рухомий склад (тролейбуси й автобуси). Усе більше людей користуються великовмісним транспортом. Однак ще не вирішено проблеми великої кількості автомобільного транспорту на дорогах, як це передбачено в транспортній стратегії, але в той же час суттєво зменшилася кількість маршрутних таксі. У ЄС більшість людей користуються громадським транспортом, а не приватними машинами. Це пов’язано з великою вартістю пального й проблемою з паркуванням, яке до того ж є платним.
     
    Аби у нас усе більше людей користувалися громадським транспортом, потрібно забезпечити комфортні умови. А зробити це сьогодні складно, бо соціальна складова не дає можливості встановити ті тарифи на проїзд, які б давали можливість автомобільним підприємствам надавати послуги високого рівня на нових автобусах в необхідній кількості. На різних територіях Кіровоградської області вартість квитка коливається від трьох з половиною до п’яти з половиною гривень, а найдешевший квиток, який я особисто купував в ЄС, коштує не менше 20 гривень на наші гроші. А в деяких європейських столицях вартість квитка сягає 50–60 гривень. У нас вартість проїзду залежить не тільки від потреб автоперевізника, а й від спроможності людей заплатити за проїзд. 
     
    Та все ж коли говорити про Кропивницький, то ми бачимо непоганий розвиток громадського транспорту. І це завдяки тому, що реформа децентралізації дає можливість місту заробляти гроші, з яких витрачають десятки мільйонів на придбання нового транспорту.
     
    У нас доволі розвинена мережа громадського транспорту і в Олександрії, у Знам’янці. Трохи гірше у Світловодську, де багато маршрутних таксі і менше великої місткості транспортних засобів. У Світловодську мережу ще треба розвивати. 
    Необхідно створювати комфортні умови і для велотранспорту, і для пасажирів громадського транспорту.
     
    — Для Євросоюзу зовсім не дивина — їздити на роботу на велосипеді. У нас таке вже теж трапляється, але все ж масового пересідання на велосипеди немає. 
     
    — Громадський велотранспорт — звична річ для країн Європейського Союзу. Наприклад, у Вроцлаві, де я нещодавно побував, перші 20 хвилин можна користуватися громадським велотранспортом взагалі безкоштовно.
     
    Наша ж транспортна інфраструктура із самого початку не була спроектована для руху велотранспорту. Велосипедом нашими дорогами небезпечно їздити. Гальмує масове їх використання ще й нестача місць для паркування велосипедів і те, що автомобілістам часто закон не писаний: чимало з них залишають свої автомобілі прямо на велодоріжках. Потрібно змінювати цю ментальність наших громадян. 
     
    У країнах Європейського Союзу не лише дорожня, а й транспортна інфраструктура дає можливість спростити користування велотранспортом. Із велосипедом можна зайти в метро, трамвай, автобус, електричку. Це абсолютно нормальна ситуація. У нас це сьогодні не працює. І я навіть не уявляю, що буде, коли я зайду з велосипедом, наприклад, в автобус, навіть якщо там буде для нього місце, навіть якщо він буде порожній. 
     
    Однак варто наслідувати приклад Євросоюзу. Там люди врешті–решт прийшли до розуміння того, що велотранспортом користуватися набагато вигідніше, аніж автомобільним: не треба витрачатися на пальне, шукати місце для парковки, стояти в автомобільних корках. У країнах ЄС навіть дають можливість користуватися громадськими велосипедами безкоштовно. Тобто роблять усе можливе, щоб зменшити кількість автомобілів на вулицях міст.
     
    Я намагався розробити концепцію розвитку велотранспортного руху в одному з міст нашої області. І в мене не вийшло, бо не знайшов в Україні фахівців, які б могли запроектувати й запропонувати, яким чином розвивати велотранспортну мережу. Тож думаю, що масовий розвиток велотранспортного руху в нас відбудеться, але не найближчим часом. Однак здійснювати кроки для цього потрібно вже сьогодні. 
     
    — І наприкінці розмови повернемося до теми доріг. Розбудову яких з них в облдержадміністрації вважають пріоритетом?  
     
    — Оператором з ремонту, будівництва й утримання доріг в Україні є Укравтодор, який приймає глобальні концептуальні рішення щодо напрямків, першочерговості будівництва або ремонту автомобільних доріг. Облдержадміністрація подає свої пропозиції і вважає, що насамперед нам треба забезпечити рух до морських портів України, бо це — гроші. Чим більше ми возитимемо сільгосппродукції в порти, чим якіснішими будуть дороги до них, тим більше зароблятимуть наші сільгосппідприємства–експортери. А чим більше вони зароблятимуть, тим більше валюти буде в країні. І тим інтенсивніше вона розвиватиметься. 
    Та наші думки не завжди збігаються з думками того ж таки Укравтодору, який вважає, що передусім треба будувати дороги для з’єднання столиці з усіма обласними центрами. Це важливо, вони мають бути пов’язані між собою якісним покриттям, а тим паче зі столицею. Але, щоб заробляти гроші, треба долати проблеми, вирішення яких дасть можливість збільшити прибутки. У тому числі й України в цілому. Тому ми готові до розвитку будь–якої галузі: авіа–, залізничного сполучення, водного, мережі автомобільних доріг.
     
    — Чи задіяна Кіровоградщина у великих інфраструктурних транспортних проектах, орієнтованих на пришвидшення євроінтеграційних процесів?
     
    — Один з них — будівництво дороги, що поєднає Львів з Херсоном. Тринадцять кілометрів цієї дороги проходитиме територією Благовіщенського району.  
    Але наближення до європейських стандартів можливе не лише завдяки таким проектам. Сьогодні багато повноважень надано органам місцевого самоврядування. І саме вони самостійно приймають рішення щодо розвитку своєї транспортної мережі. Як представник облдержадміністрації, як людина, яка відвідує країни Європейського Союзу й бачить, як вони розвиваються, маю побажання, щоб органи місцевого самоврядування більше уваги приділяли якості надання послуг. 
    Треба створювати комфортні зручні умови у транспорті для людей. У такому разі ми зможемо досягти результатів, які вказані в Національній транспортній стратегії України.  
     
    Записав Юрій Сергійчук
     
    Нагадаємо: Рубрика "Запитай у сусіда": Які дороги у Норвегії?