Що таке День Святої Трійці, П'ятидесятниця?

П’ятидесятниця. День народження Церкви.

 

На неділю 27 травня припадає в цьому році свято найбільшої радості всіх християн - День Святої Трійці, П'ятидесятниця.

 

Господь Іісус Христос говорив своїм учням, святим апостолам: «Я пошлю обетование Отца Моего на вас; вы же оставайтесь в городе Иерусалиме, доколе не облечетесь силою свыше (Євангеліє від Луки)... Вы примете силу, когда сойдет на вас Дух Святый и будете мне свидетелями и в Иерусалиме, и во всей Иудее, Самарии и даже до края земли (Діяння святих апостолів). Свою обіцянку Господь виконав в п'ятидесятий день по Своєму Воскресінні. Це сталося в іудейське свято П'ятидесятниці, яке було святом завершення жнив і спогадом установи законодавства Моїсеєва. Але як в Новому Завіті Пасха набула нового змісту і стала святом Воскресіння Іісуса Христа, так і П'ятидесятниця зі свята початку життя за законом Мойсея стала святом утвердження Нового Закону - Закону свободи у Христі. Це день народження Церкви Христової. У цей день освячені Духом Святим перші пастирі, апостоли, від яких преємством і ми, православні, отримали благодать священства. У цей день отримали дію спасительні обряди, що здійснюються і понині в Церкві через єпископів і священиків. Апостолам і іншим віруючим в Сина Божого дан дар слова і премудрості для проповіді Євангелія всім народам і великий дар чудес, з якими вони в той час, і в подальшому привели до віри в Христа народи і врятували безліч душ людських.

 

Якби Дух Святий не зійшов на апостолів, то не було б Вселенської Церкви Христової з її пастирями і таїнствами, через які невпинно діє на віруючих благодать Святого Духа. І все, що ми зараз маємо в Святій Церкві, все її духовне багатство, вся благодать, що виходить від молитов і таїнств її, - все це бере початок з дня Святої П'ятидесятниці. Воістину, за словом святителя Іоанна Златоуста (IV століття): «Церковь – это продолжающаяся Пятидесятница».

 

П'ятидесятницю називають Днем Святої Трійці: Бога Отця, який послав Святого Духа, Бога Сина, через котрого Святий Дух сходить в світ, і Самого Бога Духа Святого, Який зійшов на Матір Божу і на апостолів у вигляді вогненних язиків. Ця Істина приймається тільки вірою, і християнське серце усвідомлює, що щось велике, вражаюче і разом з тим дороге і важливе полягає для нього в тій істині, що Бог єдиний, але троїчний в Особах.

 

Наступний день за святом П'ятидесятниці - Духів День - празник на честь Святого Духа. Духів день - день просвіти Істиною, світлом, вогнем. «Святим Духом всяка душа живиться» Бог прославляє Себе в дії, а дія це Божественна енергія Святого Духа, по-церковнослов'янськи - благодать. Вона зцілює, животворить і милує нас.

 

У Бога ми єдині з нашими покійними. Тому напередодні празника Святої Трійці (П'ятидесятниці) завжди (в цьому році 26 травня) - Троїцька батьківська субота, поминання всіх од віку спочилих православних християн. Свята Церква просить, щоб і для покійних благодать Святого Духа, котрої вони спромоглися ще за життя, була джерелом вічного блаженства.

 

У дні святкування Святої Трійці останні 19 років завжди відбувається молебень в фортеці святої праведної Єлисавети, у пам'ятного хреста. Там з 1755 р. була перша у місті церква - церква Святої Трійці. Але ще раніше на початку літа 1754 р. там стояла похідна козацька церква. І вже є (чудове відкриття зроблене в серпні минулого року в Київському архіві) точна дата, коли в цій похідній церкві відбувалася служба. 12 червня за ст.ст. (25 червня за нов. ст.) 1754 р. намісники трьох православних монастирів і два протопопа (благочинний) звершили в цьому храмі, в центрі майбутньої фортеці Божественну Літургію, молебень, і за церковним чином заклали фортецю Святої Єлисавети. Це священики, яку духовно направляли і підтримували гетьманські полки і сотні, а деякі мали і прямий зв’язок із Запорізькою Січчю. З ними молилися перед початком будівництва фортеці понад 5 тисяч козаків з 8-ми гетьманських полків, а також православні серби і росіяни. Це була єдність православних народів. Це була Мала П'ятидесятниця. І саме так починалося наше місто! З Літургії в козацькій церкві, з молебню! У молитві нарекли це місто євангельським ім'ям. Нарекли устами тисяч і тисяч українських козаків і їхніх священиків, разом з устами руських, сербів, молдаван, болгар, які приїхали сюди на прохання гетьмана Кирила Розумовського. А ми що? Помолимося і ми зараз за нашу малу Батьківщиніу, за наше місто, яке названо історичним християнським євангельським ім'ям святої праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя. А у Бога все можливо!

 

Звернемося з любов'ю до Бога Духа Святого і помолимося словами церковної молитви: «Царю Небесный, Утешителю, Душе истины, иже везде сый и вся исполняяй, сокровище благих и жизни Подателю, прииди и вселися в ны, и очисти ны от всякия скверны, и спаси, Блаже, души наша».

 

Зі святом, дорогі співвітчизники!

 

Протоієрей Євгеній Назаренко.