Як «ХАССП» вдарить по небезпеці харчових товарів

24 мая 2018 12:00 4173 0 Общество
Як «ХАССП» вдарить по небезпеці харчових товарів
 
Із вересня наступного року в українських освітніх закладах більш жорстко контролюватимуть умови харчування. Найголовнішим нововведенням стане запровадження системи якості НАССР.  Увага: англійська абревіатура читається українською «хассп» і не має нічого спільного з назвою Радянського союзу.  
 
Довідка.
Міжнародна система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (англ. HACCP — Hazard Analysis and Critical Control Points) — система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів.
 
Нова вимога передбачена Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який набув чинності 20 вересня 2015 року. Його реалізація запровадить систему державного контролю на всіх етапах виробництва та обігу харчових продуктів — «від лану до столу», повідомляє прес–служба Мінагро.
 
— Окрім впровадження системи НАССР суб’єкт господарювання, який надає послуги харчування в закладах освіти, повинен бути внесений в Державний реєстр потужностей операторів ринку (або, у разі необхідності, отримати експлуатаційний дозвіл), — пояснюють у відомстві. — Також оператор ринку повинен мати можливість встановити інших операторів, які постачають йому харчові продукти, тобто забезпечити простежуваність.
 
З метою надання можливості операторам ринку переорієнтуватись на нові вимоги було визначено перехідні періоди. Так, для потужностей, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), — через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону — з 20 вересня 2017 року.
 
Для потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), — через чотири роки — з 20 вересня 2018 року.
 
Для малих потужностей встановлено перехідний період в п’ять років — з 20 вересня 2019 року. В переважній більшості суб’єкти господарювання, які надають послуги харчування в освітніх закладах, відносяться саме до цієї категорії.
Втім, нову систему контролю за якістю НАССР запровадять не лише в закладах освіти, а й по всій харчовій галузі України. 
 
— Це торкнеться навіть машинок, які продають каву на вулиці, — розповідає голова ГС «Асоціація з інтеграції НАССР» Владислав Веремєєнко. – Та найбільш ризико–небезпечні підприємства ті, які займаються переробкою продукції тваринного походження. Адже отруєння молочними, рибними та м’ясними продуктами, як правило, мають найтяжчі наслідки для здоров’я людини. Згадаймо лише нещодавній резонанс в Одесі, коли п’ятнадцятеро людей з’їли шаурму й опинились у лікарні. На Кіровоградщині також відомий кричущий випадок, коли в Бобринці через численні порушення санітарії отруєння отримали восьмеро дітей… 
На жаль, чимало підприємців хочуть заробити гроші, не переобтяжуючи себе дотриманням санітарно–гігієнічних правил, не турбуючись про те, що і як готують, в яких умовах зберігається їхня продукція. 
 
 
Нещодавно професорка Київського національного торгово–економічного університету Олена Сидоренко розповіла в телеефірі про своєрідний джек–пот  шашличного сезону, який вона виявила в одному з торговельних закладів столиці. 
 
— Бачила всякого, але була таки здивована: в м’ясi для шашлика зазначено 11 хімічних добавок: загущувачi, пiдсилювач смаку, антизлежувальний агент (!) консервант (канцероген), антиоксидант, фосфатиди (утримують вологу, впливають на роботу нирок). Ви все ще лiнуетесь маринувати м’яcо самостiйно? — запитує вона.
Тож є надія, що НАССР відфільтрує «хімію» від корисної їжі, а також сумлінних виробників від шарлатанів. 
 
Розповідати й роз’яснювати
От тільки не всім операторам ринку харчових продуктів зрозумілі нові вимоги. Відтак Мінагрополітики спільно з Проектом ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» започаткували серію виїзних семінарів на тему «Обов’язки операторів ринку. Вимоги законодавства до закладів громадського харчування та малих виробників. Гнучкий підхід». Фахівці навчають державних інспекторів Держспоживслужби — яким чином здійснювати перевірки згідно з вимогами нового законодавства. Один із серії регіональних тренінгів відбувся у Кропивницькому на початку квітня. 
 
Заступниця керівника проекту Яна Добідовська розповідає: програма реалізується вже четвертий рік за фінансової підтримки ЄС. По суті це технічна допомога Держпродспоживслужбі та Міністерству аграрної політики, аби забезпечити виконання зобов’язань, прописаних в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Перш за все, необхідно привести українське законодавство у відповідність до європейського.
  
— Є три компоненти цього плану, — продовжує Яна Добідовська. — Перший передбачає сприяння у підготовці законодавчих актів, які необхідно прийняти для запровадження нових правил. Це вимога статті 64 розділу четвертого Угоди про асоціацію. Отож, ми, перш за все, допомагаємо в написанні євроінтеграційних законодавчих актів.
 
24 лютого 2016 року Кабмін видав розпорядження  №228–р «Про схвалення всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами–членами, з іншої сторони». Підготовлений пакет документів, за допомогою яких ми маємо гармонізувати своє законодавство, постанова Кабміну № 1106 від 25 жовтня
 
 
2017 року — план заходів з виконання Угоди про асоціацію. 
 
Другий компонент — навчання фахівців, про яке ми вже згадували. Третій — ІТ, допомога Держпродспоживслужбі в напрацюванні нового програмного забезпечення. Створюється нова платформа, новий сайт, які будуть враховувати та відображати ці всі зміни. 
Зараз наша команда їздить по регіонах України та навчає державних інспекторів Держпродспоживслужби. 
 
— Ми їх навчаємо більше чотирьох років, — каже Яна Добідовська. — В нас близько 70 осіб є сертифікованими аудиторами, які можуть перевіряти підприємства на принципах НАССР. Ще 500 отримали сертифікати що пройшли навчання, отримавши відповідну кваліфікацію для перевірок. Також ми проводимо навчання для операторів ринку спільно з департаментами агропромислового розвитку в кожній області. Деякі навіть не розуміють, що вони також є операторами ринку і на них також розповсюджуються вимоги нового законодавства.     
 
Виклики та новації
— Як і годиться, втілення кардинальних реформ — справа непроста. З якими викликами довелося зіштовхнутися? 
 
— Викликів справді чимало, і їх треба прийняти. Але щоб це зробити, треба прийняти багато супровідних документів. А це вже залежить від волі та бажання народних депутатів. Формально прийняти документ недостатньо. Потрібно, щоб він запрацював. Це потребує багато часу. Наприклад, для виконання закону № 2042  «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» було розроблено близько сорока підзаконних актів. Частина з них уже працює, решта знаходиться на етапі погодження. 
 
— Скільки часу має займати імплементація всього цього масиву законодавства? 
 
— Це процес не одного року. Окремі розпорядження будуть розроблятись аж до 2021 року. Потрібно, як мінімум, три — чотири роки, щоб запрацювали закони. Але базові документи, з чого власне розпочинається реформування, вже, на щастя, прийняті. 
 
— Які нововведення започаткують нові закони? Що повинна зробити Україна, аби відповідати стандартам Євросоюзу?
 
— Україна зробила значний крок вперед, прийнявши три базові закони, які базуються на нормах законодавства ЄС. Перший 
— закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» №771. Це база для всіх операторів ринку. Він закладає нові вимоги, які відміняють ті, що існували раніше. Основне нововведення — відповідальність за якість харчових продуктів. Раніше за це відповідала держава. Тепер за безпечність харчового продукту відповідає оператор ринку.
 
Той, хто виробляє, хто зберігає, перевозить. 
Тобто виробник відповідає за процес виробництва. Але він не може відповідати за безпечність свого продукту, коли той реалізується в супермаркеті. Наприклад, ковбаса має зберігатися при спеціальній температурі, в належних приміщеннях. А це вже компетенція торговельного закладу.
 
Друге нововведення — запроваджується вимоги для операторів ринку. Вони також відрізняються від тих, які діяли раніше. У радянській та пострадянській системі було чітко регламентовано, яка має бути висота стелі, яким кольором пофарбовані стіни, якою має бути ширина порогу. Відтепер такого немає. Дається рамка для оператора, і в цій рамці він може робити як вважає за потрібне. Якщо, звісно, доведе, що це не шкодить якості харчового продукту. Іншими словами, виробник отримує більше свободи вибору для досягнення цілі — виробництва безпечного харчового продукту. 
 
Також треба запровадити постійно діючі процедури на принципах НАССР. Оператори ринку харчових продуктів повинні не просто запровадити ці процедури — це їхній обов’язок. Ця система мінімізує випуск небезпечного харчового продукту. 
Ще одне нововведення — простежуваність. Кожен оператор ринку в межах своєї діяльності повинен зберігати інформацію про всі етапи виробництва, а також кому він його поставив. Ця інформація необхідна, коли стається, наприклад, отруєння. Треба чітко зрозуміти, хто саме винен. За рахунок простежуваності можна прослідкувати і знайти, звідки виходить джерело небезпечного харчового продукту.
 
Другий базовий закон № 2042 — «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Він набув чинності 4 квітня нинішнього року і встановлює механізм, за яким державний інспектор компетентного органу (яким є Держпродспоживслужба) здійснює перевірки операторів ринку на предмет дотримання ними вимог законодавства про безпечність харчових продуктів. Там також є багато нововведень.
 
Наприклад, документ надає право на перевірки без попередження. Раніше суб’єкту господарювання повідомляли про намір перевірити виробництво, зараз цього немає. Це потрібно для того, щоб державний контроль мав об’єктивну оцінку ситуації. 
Встановлено вичерпний перелік питань для перевірки. Кожне питання містить посилання на норму законодавства. Інспектор не може запитати про те, чого немає акту державного контролю. Але якщо за чинним списком виникнуть питання — реакція буде безпристрасною.    
 
Ще одна новація — частота здійснення контролю потужних підприємств встановлюється на основі ризик–орієнтованого підходу. Там є критерії, яким відповідає певна кількість балів, у відповідності з якими здійснюється індивідуальне оцінювання кожного оператора ринку. Зараз ця методика знаходиться на погодженні. Потім, відповідно до кількості балів, встановлюється ступінь ризику. Їх буде п’ять: дуже високий, високий, середній, низький та дуже низький. Наприклад, якщо оператор ринку харчових продуктів досяг середнього ступеня ризику, його перевірять чотири рази на рік. З них буде три інспектування та один — аудит. 
Пункти 3 і 4 статті 18 Закону пояснюють: аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу.
Також закон передбачає дуже високі штрафні санкції за недотримання вимог законодавства, які прив’язуються до мінімального розміру заробітної плати (розділ VII Загальні гігієнічні вимоги щодо поводження з харчовими продуктами).
 
Накладення штрафу: 
на юридичних осіб — у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат (7250,00 грн. — 11600,00 грн.);
на фізичних осіб — підприємців — у розмірі від двох до п’яти мінімальних заробітних плат (2900,00 грн. — 7250,00 грн.).
Оператири ринку, які порушують вимоги закону, мусять відповідати. Так, за порушення гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів чи кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини, передбачений штраф від 6 мінімальних заробітних плат.
Виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність, якщо обов’язковість його отримання встановлена законом, — штраф від 20 МЗП;
• реалізація харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, — штраф від 5 МЗП;
• невиконання обов’язку щодо відкликання чи вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів або кормів — штраф від 30 МЗП;
• пропонування до реа–лізації чи за реалізацію непридатних харчових про–
дуктів або кормів — штраф від 17 МЗП;
• пропонування до реа–лізації або за реалізацію харчових продуктів чи кормів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини, — штраф від 25 МЗП;
• відмову в допуску по–
садової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності — штраф від 7 МЗП.           
 
Виграють всі
Зрозуміло, що пересічний громадянин виграє від цих нововведень. А чи виграє виробник?
— Звісно, ці заходи в першу чергу розраховані на те, щоб споживач, де б він не знаходився і який би харчовий продукт не придбав, залишався здоровим, — відповідає Яна Добідовська. — Як відомо, близько двох років в Україні діяв мораторій на перевірки. В результаті сумлінні виробники опинилися в менш конкурентному становищі, ніж несумлінні. Бо ті, хто прагнули здешевити свій продукт, нехтували вимогами й дозволяли собі суттєві відхилення від норм закону. Вони розуміють, що споживач дивиться на ціну харчового продукту й шукає щось подешевше. У сумлінних же виробників якість і ціна вищі. Зараз, коли система запровадиться, всі будуть працювати в однакових умовах. Несумлінні або будуть виконувати вимоги, або їх просто закриють. 
 
Ще одна перевага для сумлінного виробника від запровадження принципів НАССР, в довгостроковій перспективі принесе зменшення економічних витрат. Логіка проста: якщо продукція не відповідає вимогам, її треба вилучити або відкликати. Від неї неможливо отримати вигоду. Споживач знає, що саме цей оператор виготовляє якісний харчовий продукт і надає перевагу йому. Значить, і продаж більше, і вигода.
 
Людмила Макей
 
 
Нагадаємо: Велика дорога починається з першого кроку
 
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства  США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів). 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий