Що таке оцінка впливу на довкілля та як вона діє
На одного мешканця Кіровоградської області в рік припадає приблизно 13 кг забруднюючих речовин. Про це повідомляє головне управління статистики, додаючи: торік в атмосферу потрапили понад 12 тисяч тонн шкідливих викидів від підприємств. Найбільше забруднюють довкілля переробні підприємства, чий «внесок» складає половину від усіх викидів, та транспорт (чверть від загальної кількості). Завдяки їхній діяльності в повітрі опинилося понад дві тонни метану, півтори тисячі тонн діоксину азоту та майже 65 тисяч тонн вуглекислого газу. Якби все згубне й токсичне, що потрапляє до наших легень, можна було б вмістити в залізничні цистерни, вийшов би потяг довжиною майже 16 кілометрів. Приблизно така відстань від Кропивницького до Канатового.
За європейськими принципами
Зазвичай керівникам підприємств–забруднювачів вдавалося тихенько зам’яти справу, домовившись із державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища. Відтепер такий номер не пройде.
Із 18 грудня минулого року набув чинності Закон «Про оцінку впливу на довкілля» і в Україні запроваджуються нові правила стосунків людини з природою. Оцінка впливу на довкілля (ОВД) — це чітка процедура здійснення відповідної оцінки планової діяльності, що відповідає європейським принципам кращого регулювання.
Новий закон впроваджує зобов’язання, передбачені Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема Директивою 2011/92 про оцінку впливу окремих державних і приватних проектів на довкілля, а також відповідними дотичними положеннями Директиви №2003/4 про доступ громадськості до публічної інформації.
По суті новий закон упроваджує європейську модель впливу на довкілля в Україні. До цього ще з радянських часів діяв інститут державної екологічної експертизи, однак він перестав бути інструментом державного контролю. Зі свого боку, бізнес часто використовував його як корупційний механізм, котрий дозволяв отримувати прибутки, уникаючи відповідальності.
— Перш ніж будувати чи реконструювати електростанцію, швидкісне шосе, аеропорт, нафто- чи газопровід або інші промислові, хімічні і т.д. підприємства, потрібно отримати дозвіл державного органу. Спочатку треба оцінити всі наслідки для довкілля від цієї діяльності, а потім приймати виважене рішення, — розповідає старший аналітик ресурсно–аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Андрій Андрусевич.
Інвестор має підготувати звіт оцінки впливу на довкілля та здоров’я населення. Цей документ містить опис планової діяльності підприємства, технологій, а також інформацію про земельні та водні ресурси, на яких ця діяльність може відобразитись.
Після цього заявку розглядають у Міністерстві екології або у відповідному департаменті облдержадміністрації. Потім проводиться громадське обговорення. Після того, як громадськість обговорила проект, державний орган розробляє висновок впливу на довкілля, який по суті є дозвільним документом.
Не все гладко
Несподівано процедура отримання ОВД викликала певні проблеми. Зокрема, пов’язані вони з тим, що Кабмін ще не розробив порядок плати за проведення ОВД.
— Ми, звісно, стараємось діяти в рамках закону, але на рівні держави ситуація ще не врегульована, — коментує очільник департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської облдержадміністрації Олександр Ковтунов. — Очікується великий наплив роботи, а профільні департаменти не укомплектовані необхідною кількістю кваліфікованих співробітників. У Черкаській області, наприклад, збільшили штат таких працівників. Але в нас таких резервів немає.
І все ж Закон «Про оцінку впливу на довкілля» — великий прорив в юридичному обґрунтуванні діяльності підприємств.
— Я вважаю позитивом створення Єдиного електронного реєстру оцінки впливу на довкілля на сайті Міністерства екології, — каже експерт Андрій Андрусевич. — Неможливо пройти процедуру ОВД, не подавши документи в електронний реєстр. Він містить усі документи по всіх областях України — оголошення, плани будувати чи модернізувати, повідомлення про намір, оголошення про громадські обговорення. Раніше це тихо вирішувалось у владних кабінетах, а зараз цей інструмент дає можливість громадянам та місцевим громадам, екологічним організаціям впливати на ці процеси.
Втім, робити висновки про дію нового закону зарано. Триває апробація дії механізму, його становлення.
Пости екологічного моніторингу у Дніпрі: від ідеї до втілення
А поки експерти аналізують екологічні «зради» й «перемоги», у Дніпропетровській області громадські діячі разом із владою запустили спільний проект — пост екологічного моніторингу. Його «батьками» є голова громадської організації «Зелений світ — друзі Землі» Олексій Ангурець та автор наукових розробок у сфері екології та довкілля Павло Хазан. Особливістю нової системи є автоматичний збір даних 24 години на добу протягом 365 днів.
— Наш проект є втіленням однієї з ідей сталого розвитку та науково обгрунтованих підходів до покращення екологічної ситуації в місті, області, країні, — розповідає Олексій Ангурець, який нині очолює екологічну раду при Дніпропетровській облдержадміністрації. — Він є вкрай актуальним для промислового регіону з надмірним рівнем техногенного навантаження. Зараз ми стали депутатами облради. А починали як громадські діячі, які ініціювали необхідність розвитку системи екологічного моніторингу.
Хто володіє інформацією…
Наприкінці 2016 року було створено комунальне підприємство “Центр екологічного
моніторингу” Дніпропетровської обласної ради. Спеціалізується воно на збиранні та первинній обробці інформації про стан навколишнього природного середовища, створенні мережі стаціонарних постів спостереження та парку мобільних станцій для оперативного реагування. Також його фахівці ведуть бази даних стану навколишнього середовища.
моніторингу” Дніпропетровської обласної ради. Спеціалізується воно на збиранні та первинній обробці інформації про стан навколишнього природного середовища, створенні мережі стаціонарних постів спостереження та парку мобільних станцій для оперативного реагування. Також його фахівці ведуть бази даних стану навколишнього середовища.
— Облрада у 2017 році виділила кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для розбудови регіональної системи моніторингу довкілля. За ці гроші придбали та укомплектували мобільну лабораторію швидкого реагування та три автоматизовані стаціонарні пости спостереження за станом атмосферного повітря у Дніпрі, Нікополі та Павлограді. Обладнання придбане через систему електронних держзакупівель Prozorro, зокрема стаціонарні пости — вітчизняного виробництва. Пости вітчизняного виробництва та їхня вартість у рази менше зарубіжних аналогів (один автоматизований пост коштував близько 1,5 млн. грн). Обладнання сертифіковане й майже безкоштовне в обслуговуванні, — пояснює керівник департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації Руслан Стрілець.
Устаткування в онлайн–режимі збирає, обробляє та передає інформацію на сервер. Моніторинг ведеться за 14 показниками: діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю, сірководень, озон, пил, температура, відносна вологість, тип опадів, інтенсивність опадів, атмосферний тиск, сонячна радіація, швидкість та напрямок вітру.
Найближчим часом результати моніторингу будуть доступні в мережі Інтернет, сьогодні ж їх транслюють за допомогою телеграм–каналів. Відбір проб здійснюється щохвилини. Завдяки цьому стан атмосферного повітря у вищезазначених містах контролюють без зупинок. Усі зібрані дані можна порівняти з інформацією, яку надають підприємства–забруднювачі.
Дихайте глибше!
Екологи кажуть: жодних спроб приховати інформацію з боку керівників промислових підприємств не було. Більше того, основні підприємства–забруднювачі за власний кошт встановлюють автоматизовані системи екологічного моніторингу за станом атмосферного повітря. Такі системи вже діють на 14 підприємствах області. Тепер фахівці працюють над тим, аби інформація передавалася в онлайн–режимі.
Незабаром будуть готові попередні результати з початку року. Вони покажуть динаміку забруднень в зоні постів. Також, відслідкувавши кореляцію рівня забруднення із погодними показниками, можна буде давати короткострокові прогнози для населення та попереджувати про можливу небезпеку.
Пересувний пост екомоніторингу дозволяє аналізувати зону впливу підприємств–забруднювачів та порівнювати з розрахунковими даними, по яких підприємства отримують дозволи на викиди. Первинні дані транслюватимуть на веб–сайті /, і всі, хто має хист та натхнення, зможуть взяти участь в обробці результатів вимірювань. Відтак нікому не вдасться приховати небажану інформацію про шкідливі викиди.
— Ми вже почали отримувати перші результати, які дають розуміння картини в динаміці, — каже Олексій Ангурець. — Очевидно стійке перевищення гранично допустимих концентрацій по діоксиду азоту за даними поста міста Дніпра (житловий масив Перемога–4) за січень — березень. Аналіз також показує зв’язок між забрудненням діоксидом азоту й інтенсивністю руху автомобільного транспорту.
У той же час середні фактичні показники по двоокису азоту перевищують встановлену норму майже у п’ять, по озону — у сім разів. Варто звернути увагу, що вночі концентрація цих речовин зменшується.
— Такі завищені показники обумовлені розташуванням посту поблизу інтенсивного автомобільного руху. Тому місто повинно вирішити ще одну проблему — врегулювання транспортного потоку. Основою для прийняття таких управлінських рішень як раз і є дані автоматизованих постів. Ми знаємо про розбіжності і працюємо над їх усуненням, — запевняє співробітниця департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Світлана Скринник.
Далі буде
Пересувний пункт екомоніторингу майже півроку працював у тестовому режимі, виїздив у різні райони Дніпра та до інших міст. Зараз екологічна громадськість спільно з департаментом екології та природних ресурсів розробляє графік наступних виїздів. Передбачається, що мешканці міста також можуть звертатися до департаменту із запитами. Відповідно робити автоматичні заміри можна, так би мовити, на замовлення.
Імовірно, в майбутньому пересувний пост екологічного моніторингу можна буде запросити й до Кропивницького. Щоправда, доведеться сплатити за транспортні витрати та технічне обслуговування.
А поки що у планах — встановлення восьми стаціонарних постів та ще однієї мобільної станції.
— Плануємо розширити перелік параметрів по повітрю, — каже Олексій Ангурець. — Надалі будуть аналіз води, грунтів. Взагалі моніторинг передбачає контроль максимум фізико–хімічних параметрів навколишнього середовища. В ідеалі нам потрібно розуміти стан екосистем, біорізноманіття, забруднення генетично модифікованими організмами тощо. Крім того, ми плануємо спільно з юристами вивчити можливість використання даних як юридичного механізму взаємовідносин із забруднювачами.
Діяти локально, мислити глобально
Такі невеликі, але послідовні кроки не лише дозволяють полегшити дихання мешканців промислового міста, а й наближають наше життя до європейських екологічних стандартів.
— На жаль, імплементація екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС просувається дуже повільними темпами, зокрема в частині перенесення термінів адаптації європейських директив до національного законодавства, — каже керівник департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації Руслан Стрілець. — Основною проблемою є недостатня інституційна спроможність Мінприроди України — головного координатора. Тим не менш, у рамках виконання «Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів», який було ратифіковано Законом України від 3 лютого 2016 року № 980–VIII, влада разом із зацікавленими організаціями готує впровадження пілотного проекту на території нашої області. Ми збираємось розвивати й удосконалювати регіональну систему моніторингу довкілля.
У 2018 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього середовища планується виконання Програми. Вона передбачає:
— розробку проекту з організації, розбудови та удосконалення регіональної автоматизованої мережі спостережень за станом атмосферного повітря Дніпропетровської області. У результаті буде визначено та обґрунтовано необхідну кількість стаціонарних постів спостереження, місця їх розташування, а також перелік забруднюючих речовин, що мають підлягати контролю, по кожному стаціонарному посту;
— закупівлю автоматизованих стаціонарних постів спостереження за станом атмосферного повітря.
Система екологічного моніторингу Дніпропетровської області рухатиметься у напрямку розбудови мережі спостережень за станом атмосферного повітря та розширення банку даних екологічної інформації за рахунок:
— встановлення автоматизованих стаціонарних постів спостереження за станом атмосферного повітря, забезпечення безперервного спостереження та інтеграції даних до регіонального банку даних екологічної інформації;
— вихідної інформації від автоматизованих систем контролю та екологічного моніторингу основних підприємств–забруднювачів.
Кінцевою метою розвитку системи екологічного моніторингу є напрацювання єдиного підходу та отримання законодавчого підґрунтя щодо зобов’язання кожного власника джерел викидів забезпечення постійного контролю за такими джерелами, у тому числі шляхом встановлення засобів автоматизованого моніторингу безпосередньо на джерелах.
Замість післямови
За цими, можливо, не для всіх зрозумілими фразами ховається великий і дуже важливий зміст. Дніпровці ще на один крок наблизились до розуміння, як треба реформувати природоохоронну галузь на національному рівні. Осмислення проблеми — перший крок до її вирішення.
Людмила Макей
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).
Нагадаємо: Рубрика "Запитай у сусіда". Сміття спалюють без шкоди для докілля?
