Як європейці співпрацюють із державою заради свого блага

 

У випадку, коли збирається певна кількість підписів мешканців країн–членів ЄС, Європейська комісія змушена розпочати законодавчий процес.

 

Чи є якісь директиви, які передбачають розвиток громадянського суспільства в Україні та Європі? Які є приклади співпраці громадянського суспільства та уряду у країнах ЄС?

Віра Білецька, м. Світловодськ

 

— Якихось юридичних підстав чи вимог немає, — коментує прес–аташе Представництва ЄС в Україні Давід Стулік. — Є певні принципи, як, наприклад, практика залучення громадськості до певних справ. Наприклад, у питанні оцінки впливу на довкілля з боку інвестиційних та промислових проектів. Україна вже прийняла відповідний закон «Про оцінку впливу на довкілля». Громадські об’єднання й окремі громадяни можуть брати участь в обговоренні цих проектів — від будівництва фабрик, ферм, заводів до дамби на Дністрі чи створення Державного Чорноліського заповідника. Всюди потрібна участь громадськості та закріплений відповідний юридичний інструмент. 

Із цим пов’язана друга справа — наприклад, публічні обговорення. Це європейська практика, коли проходять слухання, консультації, проводяться конференції та інші заходи. Тут важливо почути думку громадськості. Цей принцип має запровадити й Україна. 

 

У Чехії, наприклад, таким чином проходила реформа освіти. Міністерство освіти співпрацює з батьківськими комітетами, обговорюють зміни, які будуть стосуватися виховання й освіти дітей. Можна згадати також приклад України та інших країн під час запровадження медичної реформи. Треба обов’язково консультуватися з професійними організаціями, але також із об’єднаннями пацієнтів, аби почути різні точки зору. Щоб кожен, хто є компетентним, міг висловити свою думку. Або, наприклад, багато екологічних тем, питання розвитку міста. Місцева влада обов’язково консультується з архітекторами, громадськими фахівцями, любителями старовини. При затвердженні генерального плану розвитку повинна бути стовідсоткова участь громадськості. Нічого не можна робити без неї. 

 

Третій напрямок і елемент прямої демократії — у певних темах можна дати громадськості право законодавчої ініціативи. У випадку, коли збирається певна кількість підписів мешканців країн–членів ЄС, Європейська комісія змушена розпочати законодавчий процес. Маємо перший приклад, коли була підписана громадська ініціатива щодо доступу до якісної води. Тоді вдалося зібрати кілька мільйонів необхідних підписів мешканців країн–членів ЄС. Зараз Європейська комісія повинна розробити законодавство, яке б допомагало врегулювати це питання. І знову, це роль громадянського суспільства, яка не запропонована законом, але є інструментом прямої демократії. Громадяни таким чином можуть впливати на законодавчий процес.

 

Людмила Макей

 

 

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

 

Нагадаємо:  Громадський контроль — інструмент проти корупції