Перемоги й поразки українського антикорупційного фронту

24 фев 2018 09:14 889 0 Общество
Перемоги й поразки українського антикорупційного фронту
 
Днями Міжнародний валютний фонд поставив перед Україною вимогу: негайно розглянути законопроект про створення Антикорупційного суду та продовжити відтерміновані реформи. Це вже не перший випадок, коли міжнародні партнери нагадують українському керівництву про певні зобов’язання перед європейською спільнотою. Так, напередодні Нового року Європейська комісія відмовила нашій країні у наданні чергового траншу макрофінансової допомоги, поставивши вимогу реалізувати основні заходи у сфері боротьби з корупцією. 
 
Тоді більш ніж 20 українських громадських організацій звернулися до представника ЄС з питань зовнішньої політики й безпеки Федеріки Могеріні з проханням «настійно закликати уряд України виконувати свої антикорупційні зобов’язання і підкреслити можливі наслідки подальшого відхилення від процесу реформ в Україні». 
 
Майже одночасно, наприкінці січня, Президент Петро Порошенко відзвітував на Всесвітньому економічному форумі в Давосі про те, що організував боротьбу з корупцією та запровадив багато успішних реформ… 
 
Отож, спробуємо розібратися, яке відношення має українська корупція до Угоди про асоціацію з ЄС.
 
На одному щаблі з Угандою
 
Кілька років тому відомий європейський політик у приватній розмові з українськими журналістами зазначив: всі ваші прагнення увійти до європейського співтовариства будуть марними доти, доки у країні пануватиме корупція. На той час Україна, за дослідженнями світового Індексу сприйняття корупції Transparency International, вважалась однією
з тотально корумпованих держав світу. «26 балів зі 100 можливих і 142 місце з 175 позицій.
 
 
Україна в черговий раз опинилася на одному щаблі з Угандою і Коморськими островами», — йшлося у звіті організації за передмайданний, 2013 рік. Найбільш корумпованими інституціями українці називали систему судочинства, міліцію та державну службу.
 
 
Невдовзі після цієї зустрічі спалахнув Євромайдан, і однією з головних вимог протестувальників була боротьба з кумівством та сватівством, відмиванням грошей на державному рівні, хабарництвом та нечистими на руку суддями, прокурорами, чиновниками. Втім, цей лейтмотив є актуальним і сьогодні, чотири роки потому. 
 
 
— Корупція існує на трьох рівнях — побутовому, адмініст–ративному та політичному, — пояснює голова правління громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін. — Побутовий — це коли ви привезли маму в лікарню з серцевим нападом і даєте гроші лікарю, медсестрі, санітарці, щоб краще лікували й доглядали. Адміністративний — це коли бізнесмену потрібно отримати якийсь папірець для проходження товару. Його можна отримувати три тижні, а можна й три дні. У вас все нормально, все чесно, тільки немає отих трьох тижнів, і ви за гроші прискорюєте процес видачі документа. А є топ–політична корупція, коли міністр МВС краде на рюкзаках для армії. Або перший замміністра оборони краде на пальному. Це все три різні рівні корупції, і кожен передбачає свій інструментарій боротьби з нею. 
 
Чим боротися будемо
 
Між тим боротьба з корупцією не є одним із ключових положень Угоди про асоціацію України з ЄС (УА), яка в повному обсязі запрацювала з вересня минулого року. Однак антикорупція «ховається» в ухваленні певних директив, співзвучних із законодавством ЄС, які здатні викорінити корупцію в нашій країні. Це, в першу чергу, стосується змін системи регулювання.
 
Наприклад, той же техогляд легкових авто, який передбачає Угода про асоціацію. Минулої осені багатьох збентежила новина про нібито обов’язкову наявність талона про проходження техогляду для всіх, хто їде на легкових авто до ЄС. 
 
Насправді ж Україна повинна імплементувати (тобто реалізувати) директиву Євросоюзу, яка прописує періодичність тестів та їхні деталі, протягом п’яти років від початку дії УА. Якщо відлік розпочався з листопада 2014 року (з моменту дії асоціації в тимчасовому режимі), то цей термін спливає у листопаді 2019–го. Як пояснюють експерти, у Верховній Раді поки що немає законопроекту, котрий би стосувався імплементації цієї директиви ЄС. Та, безумовно, без належної боротьби з корупцією якісне виконання багатьох положень угоди неможливе в принципі. 
 
 
Дуже образно про це висловився посол ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі, виступаючи перед українськими єврооптимістами (цитата з Європейської правди):
 
— Якщо ви маєте намір дійти успіху, то вам дуже потрібно, щоби рефері був справді добрим. У футболі поганий суддя — це… це катастрофа. Лише з гарним суддею ви маєте шанс на успіх. Роль рефері у реальному житті виконує правосуддя. Отже, ваш гарний суддя — це принцип верховенства права.
 
Корупція є не лише у вас, вона є і в Євросоюзі. Всі інші проблеми, які є в Україні, — також є у нас. Відмінність — у системі правосуддя. Якщо ви забезпечите нехай не ідеальний, але достатній рівень верховенства права — це означатиме, що ви виграли цей матч. Отже, якщо у вас гідний рефері, і ви переконані, що він не куплений іншою командою — то ваша команда реформаторів, безсумнівно, переможе.
 
 
Під подвійним тиском
 
Сказати, що українська влада з великою охотою взялася за антикорупційні реформи, складно. І все ж під тиском громадськості та європейських партнерів вона розпочала цей шлях. Перш за все, йдеться про відкриття баз даних та державних реєстрів, які раніше були за сімома печатками, запуск електронної системи державних закупівель та створення антикорупційних органів: НАБУ (Національне антикорупційне бюро), САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура), НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції). Ці зміни — суть усієї євроінтеграції, найголовніше з усього, що було зроблено до цього дня. 
 
У перемозі над корупцією зацікавлені не лише українці, а й наші європейські партнери. Зокрема, при раді Європи існує антикорупційний орган GRECO (Група держав проти корупції), який пильно моніторить дії України в антикорупційному напрямку. В 2017 році ЄС запустив в Україні Антикорупційну ініціативу (EUACI). Її імплементацією займається Датська агенція з міжнародного розвитку (DANIDA).
 
— Всі реформи, в тому числі антикорупційні, які відбулися після Революції гідності, пройшли під подвійним тиском, — розповідає Віталій Шабунін. — Ми називаємо цю історію «Моделлю сендвіча». Українська політична еліта, всупереч своєму бажанню, змушена була приймати антикорупційні реформи під тиском зсередини країни (переважно медійно–електоральним) і тиском ззовні (США, МВФ та Світовий банк). Всі реформи ми просували разом із західними партнерами. 
 
Звідки ноги ростуть 
 
У 2010 році за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» з’явився сайт «Наші гроші», який викриває корупційні схеми українських чиновників.  Саме тоді пройшли зміни у тендерному законодавстві України, а суспільство отримало доступ за лаштунки розподілу бюджетних коштів. 
 
— Хто хоче знати все про українську політику, має спочатку читати «Наші гроші», а вже потім інші видання, — продовжує Віталій Шабунін. — Бо «Наші гроші» — про українську політику. Про гроші, ресурси, держзакупівлі, суди, природні ресурси — про дерибан. Ми брали їхні розслідування, перекладали юридичною мовою й отримували схеми, в яких фігурували перші особи держави — як колишні, та і чинні. Писали в КРУ, прокуратуру, антимонопольний комітет, МВС, але марно. Антикорупційної складової в законодавстві не існувало. 
 
 
Що змінилося
 
І все ж за цей час Україна досягла вагомих результатів. У першу чергу, у сфері розслідування корупції серед високопосадовців та забезпечення прозорості. Про найвагоміші досягнення розповідає експерт РПР Олександр Лємєнов.
 
     
— Перш за все, треба розуміти різницю в термінах. Запобігання корупції — це те, чим займаються, наприклад, громадські активісти або НАЗК. Протидія корупції — це прерогатива правоохоронних органів, — пояснює він. 
 
НАБУ — найбільш ефективний та політично незаангажований орган досудового розслідування в історії України, — продовжує Олександр. — Він створений 16 квітня 2015 року, очолює Бюро Артем Ситник. НАБУ розслідує корупційні справи, до яких причетні вищі посадові особи. Зараз в Україні діє три територіальних відділення НАБУ: в Одесі, Львові та Харкові. 
  
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) — це структурний підрозділ Генеральної прокуратури України. Створений для того, щоб процесуально скеровувати розслідування, які здійснює НАБУ. Днями детективи НАБУ та прокурори САП затримали в аеропорту Борисполя міського голову Одеси Геннадія Труханова. Посадовця підозрюють у причетності до корупційної схеми «Краян», завдяки якій вдалося «наварити» 170 млн грн. 
 
Агенція з питань запобігання корупції — центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Його створення передбачається Законом України «Про запобігання корупції», прийнятим 14 жовтня 2014 року. В руках НАЗК зосереджені функції: електронне декларування, врегулювання конфлікту інтересів, фінансування політичних партій, захист прав викривачів, формування антикорупційної політики для держави.
 
Антикорупційний суд — вищий спеціалізований суд, який розглядатиме справи виключно за поданням НАБУ. Антикорупційний суд став яблуком розбрату між Україною та європейськими партнерами через низку принципових розбіжностей у розумінні його діяльності. Попередні законопроекти, винесені на розгляд Верховної Ради, були відкликані. Новий законопроект обіцяють ухвалити до травня нинішнього року.     
 
Відступати не можна
 
На жаль, українська політична еліта в більшості сприймає антикорупційну реформу як загрозу своїм інтересам.  
 
— Відбулась Революція гідності, і ми зрозуміли, що відкрилось вікно можливостей у два з половиною — три роки, аби запровадити антикорупційні реформи. Бо ми знали всю політичну еліту як облуплену, й розуміли, що ці люди будуть робити реформи тільки під прицілом уваги громадськості, — розповідає голова ГО «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін. 
 
Кожна зміна давалась Україні тяжко, під примусом громадянського суспільства та наших європейських партнерів. І саме зараз влада хоче відмотати низку напрямків антикорупційної реформи назад, продовжує думку свого колеги Олександр Лємєнов. 
 
— Через пристрасті з Антикорупційним судом перед Новим роком наша країна втратила 600 млн євро макрофінансової допомоги ЄС, — зазначає він. — Зараз ми втрачаємо шанси на отримання чергового траншу МВФ розміром 2–3 млрд доларів. Що ще треба зробити, аби влада нарешті зрозуміла, що вона має проводити реформи, а не дерибанити?.. 
Саме тому вкрай важливо, аби антикорупційний фронт не зупинявся. Від цього залежить наше європейське майбутнє, як би пафосно це не звучало.
 
Людмила Макей
 
Комікси: Катерина Катаровська
 
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).
 
 
Нагадаємо: у Кропивницькому пройшов евромост з Дніпром на тему боротьби з корупцією (ВИДЕО)
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий