Сьогодні Леоніду Куценку виповнилося б 65 років. У Кропивинцькому розпочалися куценківські читання

  • 15 лют. 2018 15:03
  • 2283
    • Новина Сьогодні Леоніду Куценку виповнилося б 65 років. У Кропивинцькому розпочалися куценківські читання Ранкове місто. Кропивницький
     
    Сьогодні, 15 лютого, у Кіровоградському міському літературно-меморіальному музеї Івана Карпенка-Карого розпочалися одинадцяті літературно-краєзнавчі Куценківські читання. Захід присвячений 65-річчю від дня народження літературознавця Леоніда Куценка, який народився цього дня та трагічно загинув у грудні 2006-го.
     
     
    Директорка музею Катерина Лісняк зазначила, що цьогорічні Куценківські читання мають ще одну присвяту – сторічному ювілею поета-земляка Яра Славутича. Тож програма заходу складається, перш за все, з презентацій доробку дослідників творчості цих визначних особистостей. Серед учасників читань – відомі літератори, педагоги, історики, журналісти, які мають що сказати про історію та сьогоденність України та Кіровоградщини зокрема.
     
     
    - Куценківські читання щороку набувають все більшого розголосу, - зауважує директор обласного державного архіву Олег Бабенко. – Вони є свідченням зростання краєзнавців-аматорів, які стали професійними дослідниками історії, культури й літератури нашого краю. Але до якої б теми ми підійшли – скрізь на першопочатку стоїть постать Леоніда Куценка. Він фактично першим відкрив нам творчість Євгена Маланюка, був знайомий із Яром Славутичем, зустрічався з ним у нашому місті, заходив до цього музею.
     
     
    Феноменальним есеїстом називає Євгена Маланюка його колега, доктор філологічних наук, професор, колишній ректор Кіровоградського державного педуніверситету Григорій Клочек. Він розповідає, що до сих пір пам’ятає першу зустріч із Леонідом Васильовичем на другому поверсі старого корпусу.   
     
     
     
    - Я тільки приїхав до Кіровограда після роботи в райкомі партії на Одещині. Я читав курс давньої літератури, а він вів практичні заняття. Так ми з ним познайомились. Худенький, він очолював комсомольську організацію інституту. Але відчувалося, що він хоче чогось більшого. Коли він вступив до аспірантури, йому дали якусь дурну тему, сформульовану недолуго. Він її витягнув. На кафедрі довгий час ми відзначали це день – Стрітення Господнє та день народження Леоніда Куценка. 
     

    Особливе місце у творчому спадку Леоніда Куценка є творчість Євгена Маланюка.

    - Брат із Америки привіз йому книжку поезій Євгена Маланюка, - продовжує професор Григорій Клочек. - Це було ще задовго до Незалежності. Ця книжка потрапила до його рук і він захопився. Не знаю, якби він пішов іншим шляхом, можливо, і там би зробив відкриття. А тут він зайнявся вивченням Євгена Маланюка і фактично відкрив нашому народу цього поета.
     
     
    - Леонід Куценко – це дуже потужна постать. Це не лише поет, а й есеїст, можливо, вищий за поета. Він узявся готувати докторську дисертацію, а я був його науковим керівником. Для того, щоб керувати, я сам повинен був вивчати Євгена Маланюка. Отак ми удвох працювали. Але з ним було дуже легко. Він не виснажував мене як керівника. Більше того, я дуже добре знав, що все в нього буде в порядку. І коли він подарував мені книжку, яка називається «Домінус Маланюк», там один напис: «Звітую!» Це була колосальна, прекрасна робота. Я читаю багато різних монографій, але такої потужної не зустрічав, - розповідає Григорій Клочек.
     
     
    Він також розповів про день, коли не стало Леоніда Куценка (ВІДЕО).