Виповнилось 80 років від дня народження заслуженого працівника культури Леоніда Бондаря (ФОТО)

Життя, віддане мистецтву

 

До 80–річчя від дня народження художника і 

педагога України Леоніда Бондаря

 

Кажуть, людина сама обирає свою долю, а можливо, це щасливий випадок вихоплює її з виру суспільних потрясінь, даючи шанс яскраво виявити свої таланти. 

 

В нинішньому році виповнюється 80 років від дня народження заслуженого працівника культури, члена Національної спілки художників України, лауреата обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна Леоніда Івановича Бондаря (1938 — 2013). 

 

Він народився 14 січня 1938 року у місті Павлограді на Дніпропетровщині в родині військовослужбовця. Людина, віддана мистецтву, як педагог став даром Божим для Кіровоградщини. Художник — романтик, всі душевні пориви відтворив фарбами у своїх живописних полотнах та передав вихованцям художньої школи, де працював від того часу, як у 1960 році по закінченні Кримського державного художнього училища за направленням приїхав до міста Кіровограда (нині —  Кропивницький), спочатку викладачем (1960 — 1977), потім завучем (1977 — 1989), згодом директором (1989 — 2012), а у 2012 — 2013 роках знову викладачем. Життя — як замкнене коло. 

 

 

Дитяча художня школа імені Осмьоркіна стала для нього другою домівкою і його дітищем. Зусилля на педагогічній ниві дали значні результати — школа і до нині є однією з кращих в Україні, про її вихованців знають у різних куточках землі. 

Л.І.Бондар виховав чималу плеяду митців, багато з яких стали членами Національної спілки художників України, лауреатами обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів, але й ті, хто не став художником, увійшли в суспільство  людьми з шанобливим ставленням до різних проявів творчості. Досить зазначити, що переважна більшість сучасних викладачів школи є його учнями.

Я знав його від дитинства. Мій батько, нині народний художник України Михайло Надєждін, Леонід Бондар та Юрій Іващенко — директор дитячої художньої школи підтримували товариські стосунки від 1963 року, часу спільної роботи, тож і я поряд проходив їхній життєвий шлях. Спочатку навчався у Леоніда Івановича в художній школі, потім працював викладачем  під його керівництвом як директора. Був він людиною багато в чому поблажливою, терплячою, цілеспрямованою в просуванні та захисті мистецьких ідей і своїх вихованців, завжди підтримував будь–які творчі ініціативи, відстоював права художників–педагогів на мистецькі експерименти, нерідко захищаючи їхню думку від проявів суспільного невігластва.

Як художник Леонід Іванович Бондар знаходився у постійному творчому пошуку. З 1964 року брав участь у групових, а з 1969–го у республіканських та всеукраїнських художніх виставках. З 1971 року організовує персональні вернісажі.

Яскравий аквареліст і графік, майстер ліногравюри у 1960–ті роки, він не менш талановито виявив свої творчі здібності у живопису. Особливою любов’ю для нього став пейзаж. У безкінечних подорожах на велосипеді, що був спортивним захопленням художника, відшукував мотиви своїх майбутніх творів. Емоційна чуттєвість живопису,  оточуючого життя, природи, яку з насолодою пише художник, відображаючи надзвичайно складний її стан — перша зелень, сутінки, надвечір’я, останній сніг. Він створив цілі цикли пейзажів, присвячених нашому степовому краю, який постає незвичними, фантастичними картинами гри світла й узагальнення форми, монументальними образами лісостепу й широких ланів. 

 

Окремою сторінкою його творчості є серія картин, присвячених рідному місту. Численні мотиви краєвидів через образне мислення художника відкривають перед нами неповторну ауру міста, в якій сучасне і минуле, зливаючись воєдино, складають його образ, пройнятий щемливими нотами романтизму.

 

З не меншим ентузіазмом  захоплювався Л.І.Бондар і натюрмортом, особливо любив писати квіти. Також відомі його портрети діячів культури і звичайно рідних йому людей. «Ескізно покладені мазки, складні співвідношення кольору передають відчуття емоційного підйому, яким охоплений художник під час роботи, тому він і називає свій принцип, на якому грунтується його творчість, «емоціоналізмом», — зазначається в буклеті ювілейної виставки Леоніда Бондаря з нагоди його 70–річчя та 50–річчя творчої діяльності. 

 

 

Твори Леоніда Бондаря зберігаються у Кіровоградському обласному художньому музеї, численних приватних колекціях як в Україні, так і за кордоном. Три картини  художника — «Портрет заслуженого працівника культури України Ю.П.Хілобокова» (1994), «Місячна ніч» (1997), «Музей О.О.Осмьоркіна» (2003) — окраса колекції сучасного українського образотворчого мистецтва в  художньо–меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна. 

 

В 2016 році вперше в місті Кропивницькому відбулося нагородження переможців Художнього конкурсу  «Молодіжна палітра» імені Леоніда Бондаря, започаткованого художньо–меморіальним музеєм О.О.Осмьоркіна до Міжнародного дня захисту дітей за підтримки міського відділу культури і туризму з метою виховання патріотизму підростаючого покоління, популяризації образотворчого мистецтва, сприяння розвитку дитячої та юнацької творчості, надання можливості учням та студентам реалізації власних творчих здібностей,  виявлення та підтримки талановитої молоді.

 

Життя художника і педагога Леоніда Івановича Бондаря яскраво підтверджує важливість ролі особистості в історії суспільства та думку про те, що пам’ять про людину визначають за її справами.

 

Андрій  Надєждін, 

заслужений художник України,  мистецтвознавець, провідний науковий співробітник художньо–меморіального  музею О.О.Осмьоркіна, 

м. Кропивницький

 

 

 

 

 

 Викладачі Кіровоградської дитячої художньої школи. 1967 р. На знімку зліва направо: сидять - А.В.Шевченко, Ю.С.Іващенко (директор), стоять – М.В.Надєждін, Л.І.Бондар.

 

 

 

Л.І.Бондар серед викладачів та випускників Кіровоградської дитячої художньої школи ім. О.О.Осмьоркіна. 1996 р.

 

 

Л.І.Бондар з дружиною, онуком та народним художником України М.В.Надєждіним. 1997 р.

 

 

Леонід Бондар під час вручення обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «Національна традиція». 2006 р.

 

 

 Бондар Л.І. Ранок. 1967. Полотно, олія. 55х80

 

 

 Бондар Л.І. Весняний вечір. Кіровоградщина. 1975. Полотно, олія. 67х117

 

 

Бондар Л.І. Коріння. 1993. Полотно, олія. 75х100

 

 

Леонід Іванович Бондар. 1963 р.

 

 

Бондар Л.І. Портрет заслуженого працівника культури України Ю.П.Хілобокова. 1994. Папір, пастель. 43х43 (Із фондів художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна)

 

 

 

 Бондар Л.І. Місячна ніч. 1997. Полотно, олія. 57,5х75 (Із фондів художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна)

 

 

Бондар Л.І. Осінній дим. 2000. Полотно, акрил. 70х98

 

 

 Бондар Л.І. Степове золото. 1993. Полотно, олія. 50х80

 

Нагадаємо: У Кропивницькому вшанували пам'ять художника Леоніда Бондаря виставкою його творів (ФОТО)