У Кропивницькому обікрали квартиру відомого театрознавця
По вулиці Гагаріна обікрали сім’ю відомого кропивницького театрознавця й письменника Володимира Шурапова, в тому числі і ноутбук з дорогоцінною йому інформацією. Про це на ФБ пише Юлія Брикульська, його онука.
"Помогите вернуть ноутбук!
Сегодня ограбили квартиру моих дедушки и бабушки в г. Кропивницком (Кировограде) на улице Гагарина. Живут они скромно, и воры особо ничем не поживились. Но они украли старенький серый ноутбук DELL 2007 года у Володимир Шурапов с дорогой для него информацией.
Дедуле без года 90 лет, он уважаемый и известный в городе человек, поэт и писатель, который сделал для нашего театра многое. В компьютере, кроме прочего, были многочисленные фото из архивов, его авторские тексты, наработки. Сказать что он расстроен, это ничего не сказать????
Сейчас он в шоке и не может толком вспомнить, что скопировано на флешки, а что нет. Главная книга о Кропивницком и нашем театре на 400 страницах, которую он мечтает издать и ищет спонсоров, вроде сохранилась. Остальное под вопросом.
Ломбарды попытаемся обойти. Но вдруг кто-то наткнется в интернете на объявление о продаже такого ноутбука или вам станет известна какая-либо информация, просьба написать вам комментариях или мне в личных сообщениях.
Любые советы также приветствуются!" - йдеться у повідомленні.
Довідка
Шурапов Володимир Петрович – поет, прозаїк, перекладач, публіцист, театрознавець.
Член Національної спілки театральних діячів України, НСЖ України, обласного літературного об'єднання «Степ», ліги композиторів. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.Я.Ястребова (2003 р.), лауреат премії НСТД України в галузі театрознавства і театральної критики (2008 р.), премії ім. В. Винниченка (2009 р.), журналістської – «Телерадіожурналістика» (2004 р.).
Народився 3 жовтня 1928 у м. Зінов'євську (тепер Кіровоград, колишній Єлисаветград).
1962 року закінчив Одеський державний університет ім. І.І.Мечникова.
У трудовій біографії чимало робітничих професій: підіймав з руїн завод, стояв біля вагранки і горна, на риштуваннях і за верстатом, заробляв на хліб вантажником, спускався в шахту і крутив «баранку»... Служив у десантних військах.
Працював у редакціях газет, на радіо і телебаченні старшим редактором, а також помічником голови Кіровоградської обласної ради (1962 – 1991 рр.).
З 1993 року – керівник літературно-драматичної частини Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Л.Кропривницького.
Публіцистика, мемуаристика, радіосюжети, журналістські етюди – жанри складні та вимогливі – піддалися його перу й голосу вже давно. А як забирає душу поезія та пісня Володимира Шурупова. Багаторічна творча праця у стінах театру корифеїв визначила для Володимира Петровича головну магістраль його пошуків, роздумів і знахідок. Працелюбність, прискіпливість і послідовність збирача й дослідника допомогли накопичити величезну кількість документів-спогадів, статей, відгуків, матеріалів із життя театру та його діячів – акторів, режисерів, художників, музикантів. Все це вилилось у прекрасні проекти.
Він – автор понад 150 пісень і романсів (композитори: К.Шутенко, М.Стецюн, А.Пашкевич, Ю.Ямко, Я.Лукшевиць, Н.Нусбаум, Е.Явір та інші), численних мистецтвознавчих, історичних, краєзнавчих студій, художніх творів: «Мої лелеки» (1992), «Ніч над Інгулом» (1993), «Гавроші із Балашівки» (1995), «Симфонія душі» (1997), «Кіровоград, обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького» (1998, 1999), «Театру Марка Кропивницького – 120» (2002), «Про що мовчить сцена» (2002), «Єлисаветградський Сусанін», «Земний уклін тобі, солдате...» (у співавторстві з Р. Федосеєвою, 2003-2005), «Синьйор Монтеккі» (2003), «Благословенний рік Мельпомени або Знак долі» (2004), «Ти за мене, любове, молись» (2005), «Роздуми над прірвою життя» (2006), «Пьянящий зов» (2006), «Як нам болить за тебе, Україно...» (2008), «Одкровення» (2009), «Вітер ностальгії» (2009).
Підготував більше 30 статей про народних та заслужених артистів театру ім. Марка Кропивницького до Енциклопедії Сучасної України.
Підсумком багаторічної театральної розвідки Володимира Шурапова стала книга «Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне» (2004 р.) – книга, що стала візитівкою української театральної культури.
