Чи є майбутнє без російських соцмереж?

  • 28 трав. 2017 10:08
  • 1794
    • Новина Чи є майбутнє без російських соцмереж? Ранкове місто. Кропивницький
     
    Указ Петра Порошенка щодо обмеження доступу до найпопулярніших російських мереж «Вконтакте» та «Однокласники» спричинив певний сполох у кропивницькій спільноті.
     
    Традиційно табори стали «про–російськими» та проукраїнськими.
    Аргументи перших полягали в «залізній завісі», обмеженні прав на інформацію тощо. Натомість опоненти акцентували на необхідності подібних кроків ще з 2014 року, мотивуючи це питаннями національної безпеки.
    «Ввечері мої друзі із ВК почали активно перекочовувати на Фейсбук, — пише у Фейсбуці журналістка Олена Сидорова. — Слухаю концерт–страданіє і плачу цілий вечір: «Петро Порошенко, ну не можна відбирать ВК))»
    «Аааа, я нічого не розумію у цьому Фейсбук! Лєна, поможи! Як тут жить? Нічого не понімаю. Це так сложно, атвічаю! Оце нєрвомотка! О чьом ви думаєте? Ви увєрєни, що хочете знать, про шо я думаю?! Тааак, лааадно. Родной город. Який родной город? В мене нема родного города. Живу в Кропивницькому, а откуда... — неізвєстно. Євгеній Колос і Баня на дровах стали друзьямі. Я вас поздравляю! Госпаді! Опішитє сєбя? Лєєєн, шо тут писать? Блін, я забула новий пароль», — цитує Олена свою подругу, яка переходить на ФБ.
    Значна частина користувачів мереж від 30 років і більше не мають сторінок у ВК, тому їм легше. «Однокласники» вже давно перетворились у сміттєвий контейнер інформації.
    «Как по мне, то в Одноклассниках гуляет очень много антиукраинской пропаганды! Часто выставляют сюжеты из российских каналов. Мне это было неприятно, и я удалила свою страницу», — пише у Фейсбуці Анна Назарець.
    Протягом останніх кількох місяців Служба безпеки України неодноразово рекомендувала обмежити користування російськими соцмережами — як військовим, так і цивільному населенню. Не допомагало. Для окремих категорій, наприклад, Патрульної поліції Кропивницького (і не лише нашого міста) це довелось зробити пунктом однієї з інструкцій.
    — У нас війна, СБУ постійно наполягала на тому, щоб люди добровільно покинули росмережі, попереджали про небезпеку, тому ця заборона не є раптовою, випадковою і надуманою, — зазначає у дописах поетеса і громадська активістка Олена Горобець.
    Звісно ж, на заборону має бути певна альтернатива. В світі нараховується близько двох сотень соціальних мереж, з яких біля 150 є неросійського походження. Користуйтесь на здоров’ячко. Більше того, невже талановиті українські програмісти не в змозі створити щось своє?
     — А я за то, чтобы Украина сделала свои хорошие соцсети. Не–ужели слабо? Или программистов недостаёт? — запитує користувач ФБ Тарас Леонідов.
     — Дело не в пропаганде и не в достойных аналогах. Дело в том, что это создание нового железного занавеса! — опонує йому журналістка Ольга Степанова. — Кстати, я не захожу ни в «Однокласники», ни в ВК — лично мне всё равно. Но я лишь написала о том, что это неправильно, и всё.
     — Залізна завіса — це коли блокується все. А блокувати мережі військового супротивника — це заходи національної безпеки. І ти чудово це розумієш, — долучився до суперечки її колега Максим Гуцалюк.
    Шкода, що поодинокі спроби створення української соцмережі не досягли успіхів. Так, наприклад, мережа WE.UA набрала лише кілька сотень користувачів по всій Україні. Але вже наступного дня після проголошення указу президента Петра Порошенка на сайті радіостанції «Радіо Максимум» з’явився перелік півдесятка українських мереж, доступних для вільного користування. Пропонуємо вашій увазі мовою оригіналу.
    Не поспішайте обирати Facebook чи Twitter після заблокування «ВКонтакте», адже в мережі є чимало цікавих українських платформ. Так, українські соціальні мережі значно поступаються таким гігантам як Facebook, Twitter, Instagram чи «Вконтакте». Але вже сам факт їхнього існування вартий уваги. Зібрали для вас соцмережі made in UA, які вас не розчарують.
    UkrOpen  Розробники запевняють, що UkrOpen не скопійована з жодної відомої соцмережі, а написана повністю «з нуля». Цікаво, що в соціальну мережу вбудована пошукова система новин, яка дає змогу не тільки бути в курсі останніх подій, а й обговорювати ці події з користувачами. Зверніть увагу, що реєстрація на ресурсі дозволена користувачам, старшим за 13 років.
    Ц.укр «Ц.укр» — це такий собі вітчизняний Facebook+ВКонтакте. Назва є скороченням словосполучення «Це — Україна». Домен кириличний. Ця молода українська соцмережа, створена під керівництвом киянина Михайла Гриненка. Адміністрація порталу постійно проводить конкурси для своїх користувачів. Важливий нюанс: якщо ви зберігаєте улюблені фото та музику у «ВКонтакте» — то можна одним кліком перенести всю інформацію у свій акаунт на «Ц.укр». Якщо вам це не потрібно, то просто заповніть анкету для реєстрації.
    hurtom.com «Гуртом» або Hurtom — популярний український інтернет–портал, який створювався як сайт з українською культурою та обмінником вітчизняних файлів та даних без реклами. Зараз головна мета діяльності порталу полягає в поширенні кінофільмів українською мовою. Фани також можуть обговорювати стрічки та серіали на форумах сайту.
    ukrface.com.ua Соцмережа, яка також є поєднанням двох популярних платформ. У ній є всі звичні для нас функції: особиста сторінка, друзі, музика, фото, відео і загальний чат. Родзинкою UkrFace є переклад на живу кримськотатарську мову, який не пропонує жодна із наших чи закордонних соцмереж.
    Однією з перших була мережа «Українці». За словами розробників, їхня ідея полягала у створенні української соціальної мережі з патріотичним нахилом, якій не було аналогів на той час, а основною метою її створення була популяризація української мови. Ідея хороша, а от реалізація підвела. «Українці» були створені в січні 2009 року. Інформація про кількість користувачів відсутня, але судячи з усього, їх там трохи більше 20 тисяч. Ще однією проблемою є те, що «Українці» підтримують лише текст. Ні музики, ні відео ви тут не знайдете. На додачу, стрічки новин також немає. З таким функціоналам конкурувати з іншими соціалками «Українці» не зможуть.»
    Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що кожен обирає те, що вважає за потрібне. Дійсно, антиукраїнські посилання, заклики й коментарі є в кожній мережі, і з цим нічого не вдієш. Для когось вони мов червона ганчірка для бика, інші просто блокують цю тему, а для певної частини користувачів це жива вода. Шкода, що останні при цьому є громадянами України.
     
    Максим Гуцалюк