Зелений туризм: всі таємниці привабливості
Ця певною мірою загадкова тема розвивається в нашій країні вже понад двадцять років на Эксперты.Туристер.Рупроте з перемінним успіхом. Адже, виявляється, це не просто сфера діяльності — це певною мірою мистецтво, а інколи навіть спосіб життя. В процесі поточних реформ розвиток зеленого туризму отримав додатковий поштовх. Тому однією з тем ділових зустрічей на «АгроЕкспо–2016» стала саме «зелена» тема.
Отже, що ж хоче турист бачити й відчути поза межами свого міста або навіть країни? Звичайно, перш за все — тишу й спокій, а вже потім харчування традиційними продуктами (без хімічних додатків), дотримання здорового способу життя (а хтось після відчуттів живої природи до нього долучається). Багатьох цікавить традиційне господарство (частина навіть допомагає господарям), фольклор та інші види культури. Тому головним чинником «зеленої» гостинності має бути максимальна автентичність.
— Не женіться за євроремонтом, — радить слухачам головний редактор журналу «Туризм сільський зелений» Володимир Васильєв, — зазвичай гостями та майбутніми інвесторами є містяни. А вони зацікавлені в іншому світі, що відрізняється від типового пейзажу міста. 
На жаль, 73 % садиб зеленого туризму знаходиться у Західній Україні. Проте, на думку Васильєва, Кіровоградщина як аграрний регіон може стати не менш привабливою — просто треба трохи по–іншому підійти до реалізації бажаних задумів. Основу власників садиб мають скласти селяни, які за різних обставин не змогли знайти себе в сучасній економіці. Але у них є основа — їхня земля та їхня історія. В якості прикладу майже всі доповідачі наводили «Гайдамацьку Січ» Володимира Вознюка у Цибулевому. Звісно, при надходженні потрібних інвестицій процес її розвитку значно прискорився б та покращився. Але навіть сьогодні там є те, що є головними очікуваннями сучасного українського чи іноземного туриста.
Таким чином, при створенні туристично привабливої садиби враховується перш за все природний ландшафт та транспортні комунікації. Далі йде зовнішній вигляд садиби: природня огорожа, будинок у старовинному стилі, озеленення. Наступні чинники — внутрішнє оздоблення приміщень будинку та інфраструктура подвір’я — місце для відпочинку на природі. Як театр починається з роздягальні, так будь–яка садиба починається з «місця загального користування». Уявіть собі облаштований під це місце старовинний будиночок, про який власник садиби розповідає: «Це найдавніший будинок нашого села, але він ще досі функціонує...»
І, нарешті, власне господарі садиби — в ідеалі це три покоління, що мешкають та працюють разом.
Кожна садиба має три рівні свого розвитку. На першому для гостей виділяється одна–дві кімнати у будинку господарів, на другому — окремий будинок для гостей, і на третьому — котеджне містечко готельного типу. Наразі готуються законодавчі зміни до Закону України «Про особисті селянські господарства», в якому розширюється та конкретизується поняття сільського зеленого туризму. Зокрема, якщо в садибі живе й працює менше десятка осіб — немає необхідності реєстрації приватного підприємства. Сподіваємось, депутати ці зміни ухвалять.
В свою чергу, один з розробників проекту «Цифрова Україна» Олексій Сивак розповів про переваги свого дітища в рекламі того чи іншого туристично привабливого місця. Нині проект вже реалізований в Рівному, Львові, Одесі, Херсоні та Миколаєві та відповідних областях, станом на поточний час опрацьовується Івано–Франківська та Кіровоградська області. В якості прикладу готового продукту було наведено сайт «Мандруй Миколаївщиною», на якому були викладені всі можливості мандрів по землі, по воді та в небесах. Головною складовою стало живе відео та трейлери активних видів спорту. Присутня, звісно, інтерактивна карта туристичних пам’яток «Приховані скарби», де, крім зелених садиб, позначені місця для риболовлі, галявини для розташування наметів, унікальні істоpичні чи природні місця, а також «містичні» місця або «місця сили».
Черговою новинкою сучасного туризму є квести (особливо з записами звуку), які збільшують враження відвідувачів та роблять туризм більш різнобарвним.
Справжнім фанатом своєї справи є начальник відділу культури й туризму Світловодської РДА Микола Середенко. Його «фішкою» є так званий «подієвий туризм» — реклама різноманітних свят у кожному місті чи селі. Крім звичних для очей Днів міста чи села, це можуть бути й День вареника, День медовухи, тощо. Другим фактором успіху має стати згуртування всіх туристичних агенцій для реклами насамперед свого регіону. А для цього необхідна ретельна пошукова робота, із залученням краєзнавців та засобів масової інформації — особливо телебачення. Ідеальним попереднім підсумком має стати створення культурно–просвітницького центру, який би координував розвиток існуючих структур та допомагав створенню й розвитку нових.
Звісно, на теренах нашої області існують і розвиваються зелені комплекси. Окрім вже згаданої «Гайдамацької Січі», це й «На гачок», і «Червоний кут», і близько десятка інших. Але більшість з них є вузькопрофільною, тож є над чим поміркувати. А охочим спробувати себе в цій галузі незабаром відкриється зелена вулиця. І побоювання, що села зникнуть в разі об’єднання громад, мають зникнути — адже наявність туристично привабливого місця створить і робочі місця, й необхідну інфраструктуру. Єдине прохання до влади є традиціним: не можете допомогти — не заважайте.
Максим Гуцалюк,
"Первая городская газета"
