У краєзнавчому музеї Кропивницького представлений жертовник з храму часів трипільської культури

Кіровоградський обласний краєзнавчий музей

 

НЕБЕЛІВСЬКИЙ ЖЕРТОВНИК: ВІДКРИТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗНАЧЕННЯ

 

Трипільська культура (Кукутень-Трипілля) – археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині, у зазначеній «розширеній» назві культури присутня ще й назва румунського села Кукутень.

 

Археолог Вікентій Хвойка відкрив перше трипільське поселення на території сучасної України у 1893-1894 роках на вулиці Кирилівській, 55, у Києві. Він презентував свої знахідки у серпні 1899 року на ХІ археологічному з'їзді в Києві. Восени 1897 року кілька поселень з матеріалами, подібними до київських знахідок, Вікентій Хвойка знайшов в околицях містечка Трипілля Київського повіту (нині Київська область). 

 

 

 

На території Кіровоградської області також були виявлені пам'ятки трипільської культури, серед них поселення Небелівка. Дане поселення вражає своїми розмірами, його площа складає 300 га. Поселення було відкрите в 1960-х роках, а лише у 1980-х роках, завдяки аерофотознімкам вдалося визначити його площу. 

 

У 2012 році поблизу села Небелівки археологи розкопали залишки унікального храму. У цій культовій споруді проводили обряди. Знахідка стала справжньою сенсацією! За 120 років дослідження трипільської культури на будівлі таких розмірів археологи натрапили вперше. Площа святилища – 1200 м кв. Головний вівтар має форму хреста. Храм з Небелівки є найбільшою спорудою трипільської культури, дослідженою археологами за весь період вивчення археологічної культури. Храм виконував роль суспільного священного місця для здійснення культів та обрядів, можливо для жертвоприношень. Носії цієї культури приносили в жертву тварин, зустрічаються також і людські жертви (за Н.Бурдо).

 

У липні-серпні 2012 році експедиція під керівництвом українського археолога, професора, доктора історичних наук Михайла Відейка та британського археолога Джона Чепмена з залученням інших інституцій, провели комплексні дослідження поселення.

Співробітникам Кіровоградського обласного краєзнавчого музею також пощастило працювати на розкопках цієї унікальної пам’ятки (всього в експедиції брали участь представники 11 країн світу).

 

У центрі експозиції краєзнавчого музею представлений жертовник з цього храму, відреставрований співробітником музею, реставратором Станіславом Федоровим у 2014 році. Жертовник відразу виділився з поміж інших виявлених в храмі своєю збереженістю, що становить близько 40%. Зберігся він за рахунок збігу багатьох факторів, один із основних технологій виготовлення — під час загладження поверхні глина ущільнилася набувши певної міцності.

 

Жертовник оздоблений орнаментом, який своєю чергою виконаний дуже ретельно. Це орнамент із заглиблених ліній, які утворюють складну композицію з колом у центрі та кіл на лопатях по між яких незакінчені еліпси, які поєднанні до купи стрічками з ліній. Також по краю жертовника є заглиблена жирна лінія на кінцях якої стоять витиснені крапки.

 

 

Поверхня самого жертовника вкрита ангобом із значними домішками слюди. Поверх ангобу було нанесено червоно-брунатну фарбу, яка збереглася в достатній кількості лише в заглибленнях орнаменту.Поряд з жертовником виставлений посуд з цього ж поселення. Представлений горщик майже цілий, знайдений 2013 року. На ньому зображені чотири собаки з хвостами-місяцями. Собака в міфологічній символіці – тварина Місяця. Зображення собаки з хвостом-місяцем відповідає знахідкам їх кісток як жертовних тварин. В кутку знаходиться горщик з «S» – подібним зображенням, символ змії, символізує охоронця дому, сім’ї, також нескінченність часу. 

 

Частина представленої кераміки покрита ангобом – рідкою глиною якою змазували горщики, щоб сховати недоліки, після чого горщик виглядав гладеньким і був більш вологостійким. 

 

Публікація підготовлена на основі записів Станіслава Федорова по реставрації небелівського жертовника.

Забабуріна Алла, провідний науковий співробітник відділу історії