Новинки для філологів і не тільки. Які книги з’явились у бібліотеці Чижевського?
Сучасні наукові й популярні розвідки стануть у пригоді як для філологів-фахівців, студентів, літераторів, так і для пересічних читачів, які цікавляться життям вітчизняної літератури й культури.
Цінною з точки зору наукового й оригінального підходу до потрактування життєпису Григорія Сковороди є книга Леоніда Ушкалова «Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди» (Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2017; Серія «Постаті культури»). Її автор – письменник, літературознавець, професор, доктор філологічних наук – людина глибоких енциклопедичних знань. Літератор блискуче висвітлює не лише життя видатного українського богослова, письменника й філософа Григорія Сковороди, він подає ще й яскравий образ України часів ХVІІІ століття.
Надзвичайно складною й неоднозначною є постать самобутнього й рідкісного митця, літературо- і мистецтвознавця, енциклопедиста, філософа, невтомного перекладача, естета, потужного діяча української культури Миколи Платоновича Бажана. Саме йому присвячена монографія Віри Агеєвої «Візерунок на камені: Микола Бажан: життєпис (не)радянського поета» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2018). За словами Юрія Лавріненка, «комуністичний режим щедро вішав Бажанові ордени, звання, нагороди, але при цьому тримав пістолет біля його скроні, для цього і потрібен був режимові такий поет, щоб герб комуністичний прикрасити такими іменами».
Книжка одного із найвідоміших дисидентів комуністичної доби, правозахисника, філософа, літературознавця і математика Леоніда Плюща «Його таємниця, або «Прекрасна ложа» Хвильового» (К.: Видавничий Дім «КОМОРА», 2018) воістину революційна. Її з’явлення у світі після двадцятилітньої праці автора – це свідчення найбільш творчого прочитання художніх текстів письменника Розстріляного відродження. Леонід Плющ проникає не тільки в глибинні надра окремих творів, сюжетів, слів та символів Миколи Хвильового, а й фонем і «запахів слів», розкриваючи при цьому таємницю, про яку письменник говорив незадовго до своєї загибелі.
Іще одне приємне знайомство з унікальною особистістю національно-культурного Ренесансу 1920-х років, неокласиком, полемістом, київським Золотоустом, блискучим перекладачем, лідером «п’ятірного грона» – Миколою Зеровим «влаштував» літературознавець, письменник, доктор філологічних наук, професор Володимир Панченко, створивши книгу «Повість про Миколу Зерова» (К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. Із серії видань «Постаті культури»). Базуючись на рідкісних архівних матеріалах, раритетних періодичних виданнях і документах, автор подає живу, вільну від академічного дидактизму оповідь з елементами історичної й публіцистичної есеїстики.
Не менш унікальною й захопливою в літературно-мистецько-історичній спадщині Володимира Панченка є його друга, оновлена (після першої однойменної – 2013 року), книга пілігрима «Сонячний годинник» (К.; Темпора, 2019). Стилістика оповіді – це поєднання подорожей науковця-літератора й інтелектуальних біографій людей XVII-XXI століть. Читач має змогу пережити, за словами автора, «благотворне відчуття причетності до рідної історії, до неповторних доль, до тієї «матерії» життя, що твориться від покоління до покоління».
Наступне видання Володимира Панченка «Літературний ландшафт України ХХ століття. 50 слайдів» (К.: Ярославів Вал, 2019) присвячено ширшому літературно-мистецькому колу відомих особистостей від Івана Франка до Юрія Андруховича. Книга абсорбує в собі розповіді-слайди про знакові художні твори, полемічні й драматичні історії, пов’язані з суспільно-культурницьким ареалом зображуваних часів. Видання цінне ще й можливістю автентичного ознайомлення з невідомими архівними матеріалами, прихованими сторінками біографій, мемуарними сюжетами, інтерв’ю-діалогами автора з Павлом Загребельним, Іваном Драчем, Анатолієм Макаровим, Сергієм Тримбачем, Іваном Дзюбою.
Часом розмова з письменником у медіапросторі може вивищуватись до рівня Літератури. В суголоссі повноцінних книжкових проектів такого зразка, як «Гороскоп на вчора і на завтра» Людмили Таран (1995), «Закон піраміди» Людмили Тарнашинської (2001), збірки інтерв’ю Тараса Прохаська для серії «Інший формат» (2003 – 2004), «Як вони пишуть» Сергія Козака (2013) тощо з’явилось трикнижжя «RECвізити: антологія письменницьких голосів» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2015 – 2017). Авторка дарує читачам унікальну можливість – почути 30 інтерв’юерів, які розмірковують про любов, віру та сенс життя. Серед них – Юрій Андрухович, Анатолій Дімаров, Тарас Прохасько, Сергій Жадан, Василь Голобородько, Іван Дзюба, Юрій Винничук, Василь Шкляр, Ірен Роздобудько, Галина Пагутяк, Мар’яна Кіяновська та інші.
Такі видання чекають на вас у великій книгозбірні – обласній універсальній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського.
Наталія Чуприна,
бібліотекар відділу
обслуговування користувачів ОУНБ ім. Д.І. Чижевського
