Майже кожен п’ятий житель Кіровоградщини незадоволений роботою вчителів під час карантину
4 травня міністерство освіти опублікувало інформацію про те, що навчальний рік для школярів закінчиться дистанційно навіть за умови завершення карантину. Таким чином, школярі з Кіровоградщини з березня навчаються вдома. Але як проходить це навчання? Вчителі як і в школі навчають дітей, проводячи з ними уроки? Чи просто надсилають їм завдання і забувають про учнів? Та й чи задоволені батьки таким навчанням дітей? Спробуємо розібратися з цими питаннями.
Серед майже 400 опитаних кропивничан та жителів області, більшість у кількості 55,7% задоволена роботою вчителів під час карантину.
- Не можу відповідати за всю школу. Але можу сказати за нашого вчителя, гімназія ім.Т.Шевченка, 2-й клас, вчитель Єрьоменко Олена Григорівна. У нас щодня, крім четверга, по два он-лайн уроки: математика і українська мова. І чесно, не знаю, як вчитель витримує це навантаження. Діти можуть підспівувати, розмовляти з рідними, мугикати, "гратися" камерою, перекручуючи телефоном таким чином, що зображення дитини ходить колом. Це важко, пару разів посиділа збоку, послухала, - ділиться Вікторія Івашура.
Частина з опитаних, а саме 19,8%, частково задоволені підходом до навчання їхных дітей у школі.
- Дитина стала більш самостійною, навіть почав сам шукати інформацію, яка йому потрібна - і це цікаво. Він також просить про допомогу у мене, але після того, як сам щось шукав і робив. Цікавий досвід. Але в школі цікавіше, - розповідає Олена Стародуб.
Також є ті, для кого ключовою проблемою стала відсутність в їхный родині людини з педагогічною освітою, яка могла б допомогти дитині зрозуміти той чи інший предмет.
- Матеріал і завдання викладають. Вчитель оцінює виконане, але в мене медична освіта. Я не можу якісно пояснити. І на це треба багато часу. Батьки ходять на роботу, - стверджує Ірина Чіжик.
А от тих, кого не влаштовує підхід їх школи та вчителів до навчання їхніх дітей – 17,8%. Серед головних аргументів батьки виділяють відсутність активності з боку вчителів, їхнє небажання займатися навчанням дітей, а також відсутність єдиної платформи для отримання та надсилання домашнього завдання.
- Кажуть, що є такі вчителі, які переймаються і дають онлайн-уроки. Але нам так не пощастило. Отримуємо завдання, самі робимо вчительську роботу, тобто намагаємося дружно зрозуміти матеріал і маємо вчасно надіслати. Бо вчителю ж бідному треба то перевірити. Шкода, що на наших роботах ніхто за нас не працює в той час, коли ми виконуємо роботу інших. Може, дійсно батькам час доплачувати за години, які вони працюють замість педагогів? А вчителям, які дійсно намагаються донести теми свого предмета і шукають різні засоби, для цього низький уклін. Шкода, що міністерство освіти однаково оцінює і того, хто важко працює зараз і того, хто навіть не знає, як працює ZOOM, - розповідає Юлія Дьяченко.
- Так вийшло, що дитина зараз живе в селі, а я в місті, тому що в мене робота. Дистанційно важко її контролювати. Особливо, коли завдання урізнобіч даються і д/з приймаються по-різному: хтось у вайбер надсилає, хтось на пошту, хтось на класрум, хтось на інших ресурсах. Мені важкувато орієнтуватись і я особисто сама плутаюсь, - ділиться Оксана Василенія.
Що з цього приводу думає влада
За словами начальниці управління освіти в Кропивницькому Лариси Костенко, в місті кожна школа особисто вирішує, які платформи використовувати під час навчання дітей.
- Можу запевнити, що всі навчальні заклади міста використовують технології для дистанційної освіти. Які це технології – вирішує безпосередньо навчальний заклад. Це залежить від можливостей як учнів, так і вчителів. Наприклад, у багатьох родинах діти під час пандемії поїхали в села, де немає гарного інтернет-з’єднання чи інших необхідних ресурсів для проведення відео-уроків. Але ми можемо стверджувати, що в нашому місті використовують усі можливі платформи для навчання, якими користуються в Україна та навіть світі, - розповідає Лариса Костенко.
Окрім того посадовиця розповіла, що в деяких випадках батькам особисто незручно, коли їхны діти навчаються в онлайн-форматі. Зокрема, мова йде про учнів молодших класів. Так як під час навчання батьки на роботі, у них немає можливості налаштувати дітям усе необхідне для проведення трансляції. Тому їм зручніше це робити в режимі офлайн по відео від вчителів чи в іншому форматі.
Що ж, такий спосіб навчання хоч і новий, але за кілька місяців вже напрацьований вчителями. Вчити дітей у «Zoom» чи через умовні повідомлення у Viber – це особисте рішення вчителів та школи зокрема. І зараз дійсно складно сказати, який із цих варіантів краще. Але перші результати такого навчання ми вже зможемо побачити у вересны.
Нік Шендеровський
