Кіно чи книга? Дивитися чи читати?
Серед літературних новинок, які відділ абонементу бібліотеки Чижевського отримує все більше і більше, є невелика частка екранізованих творів, або ж навпаки – спочатку був створений фільм, а потім видано книгу за сценарієм. Що краще: подивитися кіно і не читати книгу, чи спочатку прочитати книгу, потім подивитися кінострічку і порівняти, чи співпадає уявлення про героїв з тим, як відтворив їх режисер у фільмі?
Бельгійський драматург, письменник і кінорежисер Ерік-Еммануель Шмітт у своїх нотатках розмірковує про долю написаних творів і їхній вплив на світ: «Коли книжку завершено, розпочинається її справжнє життя. Починаючи з сьогоднішнього вечора я вже не автор. Її авторами відтепер є читачі. Вольтер казав, що найкращі книжки написано наполовину уявою читачів. Я з його думкою згоден, хоча, щиро кажучи, мені завжди хотілося додати: аби тільки у читача був хист…».
Тому на питання, що краще – читати книгу чи дивитися екранізацію твору, – кожна людина має свою відповідь. Той, у кого є талант читача й багата уява, скоріше за все, візьме книгу в руки. Буде читати, гортаючи сторінки, і повертатися в прочитане не один раз. А коли дочитає останню сторінку, і з сумом її перегорне, – відчує це, як розлуку з другом. Серце такого читача наповниться переживаннями, роздумами, можливо, захопленням… Герої книги на деякий час стають близькими, начебто ти зайшов до них у гості, торкнувся їхнього життя. Дійсно, книга має таку особливість – вона наповнює тебе і залишається в серці надовго. Ти уявляєш героїв книги як живих людей, вони існують у твоєму просторі, проживають свої дні. Потім ти вирішуєш подивитися екранізацію книги, яку прочитав. Буває так, що героїв ти зовсім інакше уявляв, а режисер зробив фільм так, як він «побачив» книгу. Найчастіше уявлення не співпадають, – це суб’єктивно. І все ж таки, мабуть, важливіше та корисніше буде і читати, і дивитися. Це значно збагатить ваш внутрішній світ. Отже, пропонуємо вам прочитати книги, за якими створено фільми. Можливо, вам після читання дуже захочеться подивитися стрічку. Як режисер поставив ту чи іншу сцену, яких акторів знайшов і чи співпало ваше уявлення з уявленням кінорежисера.
Роман «Подалі від шаленої юрби» – Київ, 2015 англійського письменника Томаса Гарді вперше було надруковано у 1874 році. Автор помістив героїв у Весекс, – край, наполовину реальний, наполовину вигаданий. Одна жінка і троє дуже різних чоловіків, які змагаються за її увагу. Кого обере героїня? Чим закінчиться ця неймовірна любовна драма? Відповідь ви знайдете у книзі або у стрічці режисера Томаса Віктерберга (2015). Фільм отримав позитивні відгуки. Щомісячний журнал з кінематографії «Empire» написав, що це чудовий фільм, і поставив йому 4 зірки з 5, підсумувавши, що це «надзвичайно добре зроблена, приваблива, зворушлива, ефектна адаптація, тільки не така канонічна, як стрічка 60-х».
Томас Гарріс – американський письменник, журналіст та сценарист. Його книги продаються мільйонними накладами. У 1991 році роман «Мовчання ягнят» – Харків, 2016 було екранізовано. У головних ролях знялися зірки Голлівуду. Фільм здобув рекордну кількість нагород у світі – понад 10 премій, серед яких 5 Оскарів. Сюжет досить важкий: шукають серійного вбивцю, який знімає шкіру зі своїх жертв. ФБР вирішує скористатися допомогою відомого злочинця Ганнібала Лектера, який погоджується надати інформацію. Два маніяки, дві сповіді. Що врятує останню жертву? Читати книгу або дивитися фільм нелегко, але дуже захопливо.
«Англійський паціент» – Харків, 2016, – найвідоміший роман канадського письменника Майкла Ондатже, є одночасно і щемливою історією трагічного кохання на тлі Другої Світової війни, і книгою, яка приголомшує глибиною філософських роздумів. У напівзруйнованій віллі біля Флоренції доля зведе чотирьох – колишнього крадія, а тепер героя війни Караваджо, сапера Кіпа, канадську сестру милосердя Хану і її безіменного, обгорілого останнього підопічного – англійського пацієнта, який веде щоденник. Після усіх жахіть і смертей, душевних мук і фізичних тортур, пережитих за цю війну, вони не втратили здатності кохати. Їхній душевний біль – поза межами людських можливостей. І в цьому болі, у муках народжується нове кохання, як оаза серед випаленої війною пустелі.
Письменник нагороджений Букерівською премією, а також найвищою літературною відзнакою Канади – Премією генерал-губернатора.
У 1996 році роман було з успіхом екранізовано, він отримав 9 Оскарів із 12-ти номінацій від Американської кіноакадемії.
Британська письменниця з американським корінням Трейсі Шевальє – авторка декількох романів, оповідань. Найбільший успіх здобув її роман «Дівчина з перловою сережкою» – Лівів, 2016, надрукований у 1999 році. Історія написання роману незвичайна: у спальні письменниці висіла репродукція знаменитої картини нідерландського художника 17 століття Яна Вермеєра «Дівчина з перловою сережкою». Це полотно частіше називають голландською Моною Лізою. Саме вона і надихнула Трейсі Шевальє написати свою версію створення картини. Головна героїня роману, молода дівчина Гріт з бідної сім’ї, потрапляє в дім відомого художника Яна Вермеєра служницею. Вона знайомиться з чарівним світом живопису, позує для однієї з картин майстра. Авторка розповідає історію створення портрета дівчини з перловою сережкою. Повільна розповідь, занурення у голландські звичаї 17 століття. Письменниці вдалося оживити прекрасне полотно великого майстра.
Режисер Пітер Веббер у 2003 році зняв кінофільм за цим романом. В головній ролі – відома кінозірка Скарлет Йохансен. Стрічка отримала кілька премій.
Ім’я цього американського письменника доволі відоме в світі – Майкл Каннінгем. В його творчому доробку новели, декілька романів. В одному інтерв’ю відомий автор наголосив, що «одна із задач письменника – ускладнювати світ, показувати, що все набагато складніше, ніж здається на перший погляд».
Таким непростим і є роман М. Каннінгема «Години» – Харків, 2017, який здобув у 1999 році Пулітцерівську премію як найкращий роман.
Автор розповідає про один день трьох жінок – з ранку до вечора, але всі вони живуть у різному часовому просторі, в різних країнах.
1923 рік – британська письменниця Вірджинія Вулф постійно знаходиться в депресії і думках про самогубство.
1951 рік – домогосподарка Лора Браун, жителька Лос-Анджелеса, страждає від нудьги.
2001 рік – Кларисса Вон, редактор видавництва, яка мешкає в Нью-Йорку, опікується Річардом, хворим на СНІД.
На перший погляд всі героїні різні, але всі вони пов’язані книгою Вірджинії Вулф «Місіс Делловей».
Кінець книги сумний – самогубство Вірджинії Вулф, яка залишила передсмертну записку зі словами вдячності своєму чоловікові за його любов: «Завжди роки між нами. Завжди роки. Завжди кохання. Завжди години».
У 2002 році режисером Стівеном Долдрі було екранізовано книгу М. Каннінгема «Години». В головних ролях знялися зірки – Ніколь Кідман, Меріл Стріп і Джуліанн Мур. Фільм отримав премії «Оскар» у 9-ти номінаціях. Ніколь Кідман також була відзначена кінонагородою за найкращу жіночу роль.
Янн Мортель, автор книги «Життя Пі» – Львів, 2016, зізнається, що твір народився, коли він був голодним. Напередодні в Канаді вийшов роман письменника, який провалився: книгу ігнорували читачі і критики. Треба було щось робити. І тоді автор поїхав у Індію.
Подорожуючи країною, він знайомиться з людиною, яка розповідає свою приголомшливу історію. А історія ця про індійського хлопця на ім’я Пі, чий батько керував зоопарком. Коли юнаку виповнилося 15 років, сім’я переїжджає до Канади. Під час переїзду корабель потрапляє у шторм. У рятувальному човні опиняються хлопець і декілька тварин із зоопарку – зебра, гієна, орангутанг та тигр. Багато часу шлюпка дрейфує океаном. Насамкінець тільки двоє істот залишаються живими, – хлопець і тигр. Їх винесло на берег: звір зникає у джунглях, а Пі рятують люди. Завдяки чому хлопцю вдалося вижити поряд із хижаком?
Американська кіностудія створила фільм за книгою у 2012 році. Режисер стрічки – Енг Лі. У фільмі багато візуальних ефектів, первозданна природа, океан. Картина отримала премію «Оскар» в декількох номінаціях.
Отже, читайте книги, дивіться фільми, наповнюйтесь і збагачуйтесь! Відділ абонемента чекає на вас!
Ірина Александрова,
головний бібліотекар відділу
абонемента ОУНБ ім. Д.І. Чижевського
