Які існують обряди та традиції на Різдво

 

Споконвіку вважали, що Різдво – суто сімейне свято. З усіх куточків планети до дідусів та бабусь з’їжджаються діти й онуки, щоб провести час разом та здійснити певні обряди. В України віднедавна святкують два Різдва – католицьке та християнське. Проте незалежно від віри кожне свято має свої звичаї й обряди. А які саме дізнавалися журналісти «Первой городской».

 

Головна традиція – це свята вечеря, яка складається з дванадцяти страв. Проте головна – кутя. Колись із нею навіть проводили певний обряд. Господар хрестив страву, пробував першу ложку, а потім трохи підкидав вгору. Якщо до стелі прилипне хоч трохи, то наступний рік буде врожайним. Зараз, звісно, цю традицію лише де-не-де згадують. Окрім цієї страви, на столі також ставлять дідух – житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай та добробут і є оберегом роду. Традиція ставити дідух на Святу вечерю тягнеться ще з часів язичництва. Хоча зараз її зберегли лише у західних областях України.

 

Традиційно Cвятвечір починається молитвою за здоров’я тих, хто живий, і за упокій тих, хто помер. Її виголошує хазяїн дому. Якщо за минулий рік у сім’ї хтось помер, то йому теж ставили тарілку і клали туди трохи куті.

Сідають за святковий стіл з появою першої зірки, що символізує народження Ісуса. Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку й благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині. Після куті вже можна переходити до інших страв – риби, грибів, борщу, вареників, тушкованої капусти, картоплі, узвару тощо. У різних регіонах України набір страв для Святої вечері різний, але їхня кількість залишається незмінною. Під час трапези за столом ні в якому разі не можна лаятися та сперечатися.

 

Якщо тепер прийнято купатися в ополонці лише на Водохреще, то колись у крижаній воді вмивались і перед Різдвом.

Ця традиція була поширеною переважно у гірських місцевостях. У переддень Різдва Христового люди йшли до потоку, вмивались там у холодній воді. Брали із собою свічку та хліб. Цікаво, що було заборонено витиратися, до прикладу, на Лемківщині. Вважалось, що вода у цей день має особливо цілющу силу. У крижаній воді вмивались не тільки дорослі, а й діти, зокрема, немовлята. Наші предки вірили: ця вода не може нашкодити. Якщо вмитись у ній на Святвечір, зможеш вилікувати будь-яку хворобу і будеш здоровий цілий рік.

 

У деяких місцевостях Західної України було прийнято митися у посудині із копійками.

Вранці 7 січня люди радісно вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують – «Славімо його!». У цей день прийнято ходити до церкви на святкову молитву, а також у гості до родичів.

На відміну від Святвечора під час різдвяних гостин вже не обмежуються пісною їжею. На стіл у цей день кладуть шинку, ковбасу, яйця, холодець тощо.

 

Обов’язкова різдвяна традиція – колядування. Групи колядників піснями славлять господарів. Найчастіше у таких піснях звучать побажання щастя, здоров’я та достатку. По закінченні співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші.

Традиційно в Україні колядують діти, дорослі парубки та дівчата (в Галичині інколи ще й ґазди). А от день, коли колядують, у кожному куточку країни різний.

 

Вважаєть, чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.

Давній та унікальний різдвяний звичай – ходіння з вертепом, яке здебільшого поширене у Західній Україні.

Вертеп – це пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений в спеціальному коробі (маленькому ящику), в якому показували вистави, розділені на дві частини. У першій – розігрувалися сцени, пов’язані з народженням Христа й біблійними персонажами. Друга (світська) – описувала історії з життя людей. Незамінний атрибут вертепу – різдвяна зірка. Її вважають символом радості, саме вона несе новину про народження Ісуса.

 

Ще одна традиція святкування Різдва в Україні – ворожіння. Старі люди говорили, що у цей день воно найправдивіше, оскільки межі між світами живих і мертвих стають найбільш тонкими, а потойбічні сили проникають у людський світ, відкриваючи таємниці майбутнього.

Ворожінням займалися переважно дівчата – на добрий врожай, погоду, багатство, а найбільше – на судженого та заміжжя.

Крім того, сучасні українці дотримуються давньої традиції миритись у цей день і пробачати один одному образи.

 

Летиція Курята