Фельдшер з Олександрії малює на стінах героїв з мультфільмів

 

Фельдшер з Олександрії малює на стінах героїв з мультфільмів і пропонує провести флешмоб на кращий під’їзд

Фельдшер швидкої медичної допомоги з Олександрії Сергій Бабенко пропонує влаштувати флешмоб на кращий під’їзд. Таким чином закликати всіх до чистоти і порядку в під’їздах багатоповерхівок. 

 

Його під’їзд знають ледь не всі жителі сусідніх будинків та мікрорайонів Олександрії. Молоді матусі із радістю ведуть сюди своїх діток на екскурсію. А сусідські хлопчики та дівчатка — друзів і кажуть: «Бачте, лише у нас в під’їзді скільки героїв із мультфільмів». 

Два роки тому чоловік «загорівся» ідеєю зробити побілені стіни у під’їзді, які зазвичай обписані або подерті, яскравими і навіть казковими. Сергій вирішив розмалювати їх добрими персонажами із мультфільмів. Каже, що на такий вчинок його «надихнули» пацієнти. Адже буваючи на викликах, фельдшер дивувався неохайності і бруду у під’їздах, який розводять нерідко його мешканці. 

Починати потрібно із себе, переконаний він. Тому і почав створювати затишок у власному під’їзді. Уперше на стіні біля своєї квартири чоловік зобразив усміхнене Левеня із мультфільму «Як левеня та черепаха співали пісню». 

— От знаєте мультфільм «Я на сонечку лежу», там герої — велика Черепаха і Левенятко. Я спробував зобразити у себе на стіні Левеня. І у мене вийшло доволі непогано. З цього моменту до мене почали приходити сусіди, просити в них на поверхах теж намалювати таких чудових героїв з нашого дитинства. Я тільки «за». У нас в під’їзді достатньо діток, щоб милуватися такою мультяшною красою. Голова нашого корпоративу поставила мене старшим у під’їзді, щоб я контролював, як проходить ремонт. Білі стіни — це дуже добре, але все одно сиро. І от я додав на кожен поверх свого героя з мультика. Тепер до нас йдуть люди, роздивляються. А якщо не просто намалювати, а ще й розфарбувати — це був би під’їзд зразкового порядку, — каже Бабенко.

Сергій розповідає, що йому дуже приємно, що своїм талантом він може додавати дітям посмішок, дорослим — спогадів з дитинства і, взагалі, робити життя трохи затишнішим у своєму місті. Каже, що відтепер до них часто приходять дітки із сусідніх під’їздів або з інших районів міста, а також мами з малечею. І кожен з них легко долає десять поверхів, щоб роздивитися всю красу.

— Люди гарно відгукуються про мої малюнки. І приємно, що ще жоден малюнок, який я створив, не розписали. Хочу, щоб мій під’їзд для інших був показовим. Та й самому приємно вранці прокинутися, вийти із квартири і побачити красу. У мене потім одразу з’являється гарний настрій, хочеться посміхатися і робити добро, — розповідає Сергій Бабенко.

Творчий процес у художника–аматора триває два дні. Починається з того, що чоловік робить на папері ескіз, чекає, щоб висохла шпаклівка, олівцем наносить малюнок, а вже потім заповнює його яскравими фарбами. 

— Є у мене і малюнок, над яким я працював цілих чотири дні. Це був вовк із мультфільма «Жил был пес». Він вийшов великий, майже у мій зріст. Він намальований при вході в будинок, біля поштових скриньок. Хочу під ним написати вислів: «Ты это, если че, заходи!» Ці слова можуть стати привітанням для всіх, хто заходить у наш будинок. Працювати над цим малюнком мені допомагав син Ванюша, — каже Сергій. 

Після того, як чоловік створив кілька малюнків, у нього посипалися замовлення від сусідів. Пригадує випадок, як до нього прийшов сусід, до якого за тиждень мали приїхати онуки. Він хотів їх порадувати чимось незвичайним. 

— Він дав мені 50 гривень, яких вистачило для двох банок фарби на створення одного малюнку. У нього на поверсі я намалював героїв із мультфільма «Чип і Дейл». Коли приїхали його онуки, вони були приємно здивовані, — ділиться наш співрозмовник. 

Зараз художник — аматор опановує для себе новий і  цікавий вид нанесення малюнку за допомогою аерографа. Сергій у захваті від роботи, адже створена за допомогою аерографа Білка з «Льодовикового періоду», викликає у перехожих жвавий інтерес, біля неї фотографуються.

Чоловік додає, що це захоплення приносить йому неабияке душевне задоволення. І хоча часу на такий відпочинок не дуже багато, адже в Сергія є основна робота у швидкій медичній допомозі і сім’я, він все–таки знаходить кілька годин для творчості. 

— Як є вільна хвилина — беру пензлик та матеріали і йду малювати. Я, коли малюю, відпочиваю душею, заспокоююся, розмірковую. Я повністю заглиблююсь у малюнок, — ділиться чоловік.

Сергій Бабенко вважає себе аматором. Хоча хто його знає, можливо, якби в дитинстві хлопчаки не відбили інтерес до малювання, зараз би він міг стати дитячим художником. 

— Я не художник. Колись ходив у художню школу зі своїми однокласницями. Вони залишилися там навчатися, а з мене хлопчаки почали жартувати, і я змушений був піти. Я тоді записався на боротьбу. Я півроку у художній школі навчався, мене навчили лише тримати олівець, — ділиться і додає, що далі вчився самостійно.

У Сергія ще чимало ідей, які він незабаром втілить. А поки що руками аматора у його під’їзді створено 16 малюнків. Лише по шість малюнків на другому і третьому поверхах.

— Малюнки у мене асоціюються з дітьми. Старі добрі мультфільмі несуть за собою добро, вчать діток, що так можна робити, а так ні. Дивлячись на мої малюнки, це все розумієш і відчуваєш, — каже Бабенко. 

Попри те, що свою творчість Сергій реалізує лише у власному під’їзді, він прагне працювати з користю. Каже, що готовий художньо оформлювати дитячі лікарні, дитячі садочки та інші заклади. 

— Я пропоную взагалі влаштувати флешмоб на кращий під’їзд у багатоповерхівці. Нехай кожен спробує створити красу там, де живе, і тоді світ навколо стане кращим. Якщо його підтримає більшість, це спонукатиме і молодь не смітити, не дряпати стіни, а навпаки — робити їх естетично кращими, — закликає Сергій.

Вікторія Семененко