Дві козацькі «п’ятірки» Андрія Надєждіна (ФОТО, ВІДЕО)

 

Скільки пам’ятаю, творчість Андрія Надєждіна завжди згадували в контексті висловів «молодий митець», «нова генерація», «представник юного покоління». Аж тут на адресу редакції приходить запрошення відвідати виставку в художньо-меморіальному музеї Осмьоркіна, присвячену його 55-річчю…

 

 

Її назва, на мою думку, повною мірою відображає квінтесенцію духу ювіляра: «Відбиття часопростору». Експозиція складається з близько 50 робіт, написаних у різні роки. Об’єднує їх сприйняття автором світу й сучасності. Тому й назва така, філософсько-багатозначна. Вочевидь, даються взнаки дві іпостасі таланту митця – художник та мистецтвознавець.   

 

 

- Часопростір – це фізичне означення слова «образ», - пояснює Андрій. – Ці образи супроводжують людину від народження до останнього подиху. Задумка кожної картини спочатку народжується в голові, а вже потім втілюється в майстерні художника. Іноді образи, зображені на полотні, стають пророчими. Так було з картиною «Тихий погляд на імпресіонізм в районі острова лейтенанта Шмідта або На півдні все спокійно», написаною у 1995 році.

 

 

- На ній зображені ренуарівські жінки, море, чайки, острів лейтенанта Шмідта, броненосець «Потьомкін», - розповідає художник. – Історія з цією картиною мала неочікуване продовження. У 1996 році ми робили виставку в посольстві Україні в Російській федерації. Поряд із цією роботою висіла інша, під назвою «Передчуття нового року». Це був жіночий портрет з червоною трояндою. Працівники посольства попросили мене розвісити ці твори в різних кутках. Мовляв, ми розуміємо, що наступний рік може бути дуже важким і кривавим для України з приводу Криму (1995 року Верховна Рада України відмінила дію Конституції Автономної Республіки Крим 1992 року – Авт.). Але у мене такої асоціації не було. Це відчуття, що з’явилося в інших людей. Воно свідчить про те, що художній образ має потужний вплив на людину і може змінювати зміст твору, підтекст, складові тощо. 

 

        

Як зазначає журналіст і мистецтвознавець Бороніслав Куманський, Андрій Надєждін «має генетичний зв'язок зі своєю минувшиною. Це трохи більше, ніж знання і трохи більше, ніж розуміння». 

 

 

Сприйняття світу майбутнього художника, який народився в родині відомих митців, зароджувалось у селі Верхня Хортиця. Тут він уперше побачив зоряне небо, почув плескіт Дніпра. І всюди, куди б не закидала доля, Андрій Надєждін лишався вірним оцим справжнім, незмінним і вічним споминам. Навіть живучи понад півсторіччя на Кіровоградщині, продовжує вважати себе «хортицьким». І доводить це своєю творчістю.

 

З днем народження, козаче!

 

Людмила Макей