МОЗ: Загрозливі ознаки: коли час звертатися по психологічну підтримку

 

Складність проблем із психічним здоров’ям можна оцінити за тим, який вплив вони мають на повсякденне життя, а також з огляду на обставини, які призвели до них. Якщо такі проблеми серйозні, вони можуть бути дуже загрозливими, негативно впливати на спосіб життя, відносини з іншими, продуктивність роботи тощо. 

 

Уявімо, що ви маєте важливий іспит. Хвилюватися і стресувати перед таким випробуванням – нормально. Але якщо ви тривожитеся настільки сильно, що пропускаєте навчальний день, аби цей іспит не складати, це може бути серйозним сигналом і приводом для звернення до спеціаліста з психічного здоров’я, адже тривога порушує повсякденну рутину. 

 

Якими є «червоні прапорці» серйозних проблем із психічним здоров’ям? 

 

Є багато маркерів, які можуть сигналізувати про серйозні проблеми з психічним здоров’ям, і на які варто звертати увагу. Умовно їх можна поділити на три групи: зміни настрою, зміни поведінки та фізичні зміни. Розгляньмо кожен із них. 

 

Зміни настрою: 

відчуття смутку або пригніченості упродовж тривалого часу без конкретної причини; 

постійні помітні зміни настрою від дуже хорошого до дуже поганого; 

постійне або надмірне хвилювання через стресові події чи випадки; 

відчуття порожнечі або апатії до тих аспектів життя, які раніше приносили задоволення; 

спалахи гніву, агресивності, застосування насильницьких дій до інших; 

проблеми з емпатією щодо думок і почуттів інших людей. 

 

Зміни поведінки: поява суїцидальних думок або поведінки;  

завдання собі ушкоджень, наприклад, порізів; 

відчуття «втрати часу» або поява значних прогалин у пам’яті; 

відмова від спілкування з друзями, членами сім’ї або участі в заходах, які вам подобалися раніше; 

нав’язливі думки або віра в те, що не є реальним; 

поява галюцинацій або сенсорних переживань, які здаються реальними, але не є такими. Наприклад, чути голоси, які ніхто інший не чує, або відчувати, як щось повзає по вашій шкірі, хоча це насправді не так. 

 

Фізичні зміни: 

раптове потовиділення, напади нудоти, прискорене серцебиття або утруднене дихання разом із сильним занепокоєнням або страхом; 

порушення режиму сну: забагато або замало сну; 

відчуття втоми незалежно від того, скільки ви спите; 

помітні зміни статевого потягу або сексуальної активності;  

помітні зміни харчової поведінки: обмеження в їжі або переїдання, відчуття страху перед їжею без видимих причин або проблеми із прийняттям тіла, пов’язані з вагою чи прийомом їжі. 

 

Якщо ви або ваші близькі маєте одну або кілька з наведених ознак протягом двох тижнів або більше, подумайте про те, щоб звернутися за підтримкою до спеціаліста з психічного здоров’я. Пам’ятайте, що довше людина обходиться без лікування, то серйознішими можуть бути наслідки для всього здоров’я. 

 

Першим кроком до допомоги може стати розмова з тими, кому ви довіряєте. Розкажіть їм про свої переживання і попросіть про підтримку. Це не замінить звернення до спеціаліста з психічного здоров’я. Проте друзі і близькі можуть підтримати вас в інший спосіб: створити безпечний простір для того, щоби ви могли поділитися почуттями, підтримати вас в процесі лікування, заспокоїти, коли ви перенапружені. 

 

Важливо також за появи тривожних ознак обов’язково звернутися до спеціаліста: [ https://moz.gov.ua/article/health/psiholog-psihiatr-psihoterapevt-%e2%80%93-jaka-mizh-nimi-riznicja | психолога, психотерапевта чи психіатра ] . 

 

 

Матеріал розроблений в межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, що впроваджується Міністерством охорони здоров’я України разом із партнерами за сприяння Всесвітньої організації охорони здоров’я. 

 

Пресслужба Міністерства охорони здоров'я