Чиє ім’я носить твоя вулиця? Вулиця імені Олексія Волохова

  • 28 серп. 2019 14:31
  • 3567
    • Стаття Чиє ім’я носить твоя вулиця? Вулиця імені Олексія Волохова Ранкове місто. Кропивницький
     
    Редакція «Первой городской» продовжує знайомити читачів з постатями, іменами яких названі декомунізовані вулиці Кропивницького. Чимало вулиць та провулків міста віднедавна отримали імена спецпризначенців, які воювали та загинули на сході за суверенну Україну. Серед них і вулиця Олексія Волохова, старшого солдата, старшого розвідника 1-го батальйону 3-го окремого полку спеціального призначення. Раніше вона була названа на честь Дмитра Донського, московського князя, канонізованого Російською православною церквою як преподобний. Вулиця розташована у Фортечному районі та пролягає паралельно до Вокзальної.
     
     
    Олексію Волохову доля відвела лише 22 роки. Він народився у 1992 році у Кропивницькому, навчався у міській загальноосвітній школі №13. У 2010 році закінчив вище професійне училище №4. Серйозно займався тхеквондо та готувався до вступу у військовий навчальний заклад. Пройшов строкову військову службу у 25-й Дніпропетровській повітрянодесантній бригаді. Після демобілізації деякий час працював за фахом слюсаря-ремонтника.
     З 2013 року хлопець почав служити за контрактом у Кропивницькому полку спецпризначення.
     
    — У 2013 році до нас на службу прийшов Олексій Волохов, який одразу ж здобув авторитет серед товаришів по службі. Я Олексія знав і раніше, ми займалися одним видом спорту, а саме тхеквондо, інколи перетиналися на змаганнях. На аеродромі я розумів, що зі мною справжній друг, бойовий товариш, який підтримував мене в усьому, — згадує товариш бійця Максим Криницький, пише сайт 3polk.info з покликанням на «Вечірню газету».
     
    А у 2014 розпочалася військова збройна агресія Росії проти України. У зв’язку з цим з 11 квітня 2014 року Олексій виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції. Брав участь у вильотах за пораненими, супроводі і виведенні розвідувальних груп на місце роботи та доставці волонтерської гуманітарної допомоги підрозділам, що перебували у найгарячіших точках.
     
     
    24 червня 2014 року стало роковим днем для бійця. Як бортовий стрілець Олексій супроводжував вертоліт із групою фахівців Служби безпеки України. Вони встановлювали телекомунікаційне обладнання, щоб організувати моніторинг повітряного простору та фіксувати факти порушення перемир’я в зоні проведення АТО. Після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт збили з переносного зенітно-ракетного комплексу. Він вибухнув і впав поблизу села Новоселівки (на той час — Красноармійське). Почалася пожежа, що призвела до вибуху боєкомплекту. За словами очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівки, що поблизу Слов’янська.
     Усі дев’ятеро чоловік, які були на борту збитого вертольота, у тому числі й Олексій, загинули... 
     
     
    5 липня у Кропивницькому відбулася громадянська панахида-прощання зі спецпризначенцями Олексієм Волоховим та Олександром Кондаковим. Поховані герої поряд на Далекосхідному кладовищі. В Олексія лишилися батьки, Олег Вікторович і Світлана Юріївна. У пам’ять про сина вони витратили отриману від держави грошову допомогу на дитячий спортивний майданчик, який встановили у дворі будинку №9/1. Батьки розповідають, що їхній син був дуже товариською людиною і навіть з усіма дітьми з їхнього будинку вітався за руку. А ще, коли був дитиною, мріяв, аби хтось у них на подвір’ї поставив ігровий майданчик, пише сайт 3-го полку спецпризначення 3polk.info. Жителі навколишніх будинків називають його «Олексійчин» та запевняють, що ані імені, ані подвигу свого земляка, який у дитинстві мріяв про такий майданчик біля свого дому, не забудуть. 
     
    Також у пам’ять про подвиг хлопця на YouTube з’явилася пісня на слова Леоніда Панасевича «Льоха». 24 червня 2015 р. біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру встановили пам’ятний знак дев’ятьом загиблим захисникам. На будівлі школи, де він навчався, можна побачити меморіальну дошку на честь випускника школи Олексія Волохова. Вшанували героя і на державному рівні: орденом «За мужність» III ступеня, відзнакою міської ради «За заслуги» ІІ ступеня та відзнакою УПЦ КП — медаллю «За жертовність і любов до України» (усі посмертно). Також у місті проводять турніри із тхеквондо, присвячені його пам’яті.
     
    — Умови несення служби були не найкращі, бракувало навіть найнеобхідніших продуктів харчування. Але, незважаючи на це, у день мого народження Льоша десь зумів роздобути торт. У мирний час на такі речі не звертаєш уваги, але в умовах війни — це один з найцінніших подарунків. Цей день (загибелі Олексія) назавжди залишиться раною у моєму серці, це була найбільша втрата у моєму житті… — додає Максим Криницький, пише сайт 3polk.info з посиланням на «Вечірню газету».
     
    Наталка Нічишина