Роман Шухевич. Людина виняткового гарту

30 июня 2020 10:04 0 697 История, воспоминания
Роман Шухевич. Людина виняткового гарту
 
Чиє ім’я носить твоя вулиця? 
 
А вам відомо, що Роман Шухевич був не лише Головнокомандувачем УПА, а і успішним і креативним бізнесменом? Після тюрми він разом із приятелем заснував першу в Галичині українську рекламну фірму «Фама», яка фінансувала повстанську армію і давала роботу колишнім політв'язням.  
 
Роман Осипович Шухевич (1907-1950) – український політичний і державний діяч, генерал-хорунжий головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної  визвольної ради (1943–1950). Указом Президента України присвоєно звання «Герой України» (2007, посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
 
Цього літа на вулиці Шухевича розпочалися ремонтні роботи, що не може не тішити, адже вулиця, яка носить ім’я українського  державного діяча, має і виглядати належним чином. За ініціативи місцевого депутата Сергія Капітонова у лютому 2016 року Рішенням Кіровоградської міської ради вулиця Шмідта була перейменована на Романа Шухевича (район аеропорту).
30 червня 1907 року у Львові народився один з майбутніх головнокомандувачів УПА генерал Роман Шухевич. 
 
Юність
У юності молодості Роман був спортсменом, грав у ватерполо, у змаганнях посідав високі місця. Він навіть організував спортивний клуб «Русалка», у якому проводилися змагання з футболу, волейболу та баскетболу.
До того ж молодий Шухевич гарно і з задоволенням грав на фортепіано. 1926 року він вступив до Львівського музичного інституту на відділ симфонії. Вдома у Шухевичів часто лунала музика, співали під акомпанемент Романа.
Зворушливим є випадок у юнацькі роки: у 15–річному віці на різдвяних канікулах Роман врятував дитину, що проломилася під лід. Додому повернувся весь у кризі й довго хворів на запалення легенів.
 
У роки навчання у гімназії та в політехніці Роман Шухевич був активним членом «Пласту». Закінчивши філію Академічної Гімназії, юнак восени 1925 р. поступив вільним слухачем на навчання до Львівської Політехніки по курсу будівельної архітектури. 
 
Цього ж року Роман Шухевич став членом Української військової організації. Крайова Команда УВО доручила йому виконати замах на польського шкільного куратора у Львові Станіслава Собінського, який проводив жорстоку антиукраїнську політику в галузі шкільництва.
У 1928–1929 Роман Шухевич відбував військову службу в польській армії. 2 лютого 1929 у Відні була створена Організація Українських Націоналістів. У 1930–1934 рр. Шухевича (псевдо «Дзвін») було призначено бойовим референтом Крайової Екзекутиви ОУН. У 1930 він був одним із керівників масових актів непокори — Саботажної акції, що охопила цілу Галичину. 
 
Шухевича звинуватили у приналежності до ОУН і у червні 1934 року арештували та заслали до концентраційного табору у Березі Картузькій. Загалом повстанець пробув півроку у концтаборі та два роки у тюрмі.
 
 
Карпатська Україна
У 1938 році Шухевич разом із провідними членами ОУН створив Генеральний штаб національної оборони Карпатської України у Хусті.  В обов'язки поручника «Бориса Щуки» (тодішнє псевдо Шухевича) входило поповнення Січі кадрами, організація фінансової допомоги та зв'язку. 
 
 
Період УПА
Роман Шухевич безпосередньо став біля витоків створення Української повстанської армії. Головною метою створення УПА стало об'єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Офіційною датою створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку потужного повстання, яке має розпочатися в сприятливий для того часу момент, коли СРСР і Німеччина виснажать один одного в кровопролитній війні, а потім створення самостійної єдиної української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі. Крім українців, яких була переважна більшість, в складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
 
Саме Шухевич керував українським підпіллям і збройною боротьбою "бандерівців" проти радянської влади з 1944 по 1950 роки в Україні. Після його загибелі збройна боротьба пішла на спад, але створений ним механізм працював аж до 1956 р, коли КДБ СРСР зуміло ліквідувати останній опір.
Боротьба ОУН-УПА (чисельність 25 - 100 тис. осіб) йшла не на життя, а на смерть, без єдиного шансу перемогти ворога спочатку із нацистською Німеччиною, потім із комуністичним СРСР. Боротьба за незалежну і соборну Україну.
 
 
Боротьба за волю українського народу і його розквіт стала змістом життя Романа Шухевича - людини виняткового гарту.  Як розповідає Ірина Фаріон, генерали походять з високоінтелектуальних родин, які щодня різьблять себе. На той час Україна мусила боротися з трьома режимами: польським, російським і німецьким.
Роман Шухевич - людина, яка володіла дивовижною харизмою , неймовірним професіоналізмом, позаяк пройшла польський, німецький і український  вишкіл, це був надпотужний іеологічний боєць, якого нам зараз і не вистачає у сучасній війні. Тоді  ядром УПА  були саме ідеологічні бійці, через те так довго тривала визвольна боротьба - з 1943 до початку 60-х років. Жодна країна, жодна нація не трималися так довго перед більшовизмом, як Україна. Як порівнює повстанські рухи в різних державах історик Роман Дашкевич, серби протрималися  лише три місяці, поляки дуже швидко полягли під більшовицьким режимом, а прибалти - "лісові брати" трималися три роки.
 
Рекламна компанія «Фама»
Крім військових і музичних талантів Роман мав і бізнесову жилку.
У 1937 році Роман Шухевич вийшов із польської тюрми і не міг знайти роботу. Тому він створив рекламну компанію, яка за два роки виросла у справжнього гіганта ринку і приносила десятки тисяч прибутку. "Фама" (що в перекладі з латинської означає "чутка", "поголоска") стала першою українською рекламною компанією в Галичині. 
 Вона мала виконувати подвійне завдання — політичне й фінансово-економічне. Ця фірма стала легальними прикриттям для діяльності ОУН. Дуже скоро були створені осередки «Фами» у багатьох містах Галичини й Волині й навіть поза межами тодішньої Польщі. Працівниками кооперативи були переважно члени ОУН — колишні політв'язні, яким дуже важко було влаштуватися на роботу. Тепер вони отримували легальний заробіток і могли успішно поєднувати працю на фірмі з організаційною діяльністю.
 
Зважаючи на активний розвиток української кооперації на основі принципу «свій до свого по своє», клієнтура фірмі була забезпечена. Розвиваючи свою діяльність, Шухевич виявив неабияку креативність, проводячи несподівані рекламні кампанії та створюючи власний оригінальний стиль. Це теж стало запорукою фінансового успіху: Роман Шухевич став успішним бізнесменом.
 
Виготовляли рекламні етикетки для фірм, домовлялися з газетами про знижки на рекламу, малювали декорації до вітрин, навіть почали виготовляли різні кольорові картки на великі свята - Різдво, Великдень - і посилали їх своїм постійним та потенційним клієнтам. Для цього залучали модерних артистів.
 
 
Вдавалися і до хитрощів: налагодили телефонну прослушку своїх конкурентів і клієнтів, заприятелювавши для цього з дівчатами-телефоністками.
Фірма швидко розвивалася, відкривала кожні два-три місяці нові відділи: декорацій вікон, реклами, оголошень, друкування, виставки і декорації на торгах.
 
Як пригадує партнер по бізнесу Богдан Чайківський, "...Часами навіть вигадували різні історії. Наприклад, повідомили в польську і єврейську пресу, що о 10 годині ранку жінка відбере собі життя, скочивши з даху готелю "Жорж". І скидали таку ляльку велику з якоюсь рекламою, її фотографували. Так що "ФАМА" стала дуже популярна. Ми давали навіть еротичні оголошення. Пригадую, на одній рекламі була намальована дівчина, що наставила коліно".
Далі почалася робота над створенням українського адресарію (адресного довідника), який би дав образ українського торгівельного, промислового і ремісничого світу.
 
Представники йшли по повітах від вулиці до вулиці, від шевця до шевця, від кравця до кравця і з кожним говорили. Якщо він українець або українського походження, йому в адресарії давали оголошення задарма. Довідник мав принести тридцять п'ять тисяч злотих зиску, але розвинутися далі "ФАМІ" не дозволив прихід більшовиків у вересні 1939 року. З того часу Роман Шухевич припиняє свою кар'єру бізнесмена і знову переходить у підпілля.  
 
 
Загибель
Операцію із захоплення головнокомандувача УПА здійснювали на світанку 5 березня 1950 року. Близько тисячі солдатів МДБ блокували село Білогорща, де він переховувався. Наказ був один: взяти Шухевича живим.
 
Та генерал–хорунжий не збирався здаватися. У перестрілці він застрелив майора МДБ Ревенка. Важко поранений автоматною чергою, Роман Шухевич вистрелив собі у скроню. У звітах про це не написали, боячись відповідальності. 
Внаслідок нескоординованих дій опергрупи, для якої поява Шухевича стала абсолютною несподіванкою, командарм отримав смертельне поранення, скотився вниз по східцях і, не бажаючи потрапити живим до рук чекістів, сам пустив собі із "Вальтера" кулю у скроню.
 
 
На посмертному фото чітко видно кульовий отвір у скроні. А як свідчить його син Юрій: "Батько лежав на соломі у вишитій сорочці, на правій стороні обличчя було видно слід кулі, а під груддю було три рани, на голові поруч із кульовим отвором обпалене волосся. "Значить, застрелився", - подумав я".
 
За однією з версій, тіло Шухевича забальзамували кращі медики і відправили у Москву. Таким його показали Сталіну. Той наказав тіло спалити, а попіл розсіяти над Збручем. Навіть мертвий Шухевич був страшний для совєтської імперії, а тому не мав права на поховання.
 
 
Роман Шухевич назавжди закарбував себе в пам’яті українців як незламний борець за незалежність України від німецького та радянського поневолення. Є свідченні про те, що вже у 1997 році, часи Незалежної Україні, в архівах СБУ були знищені 13 томів справи Шухевича, і це говорить про те, що продовжується боротьба з духом Романа Шухевича. Українцям потрібна хоча б символічна могила генерала, і така є біля річки Збруч.
 
Олена Скочко
 
Джерела: статті Доктора історичних наук, професора Дмитра Вєдєнєєва,  Святослава Липовецького, професора філологічних наук Ірини Фаріон, Вікіпедії.
 
 
Пам'ятний хрест на місці загибелі Романа Шухевича
 
 
 
Пістолети "Вальтер", вилучені після загибелі Шухевича. З одного з них застрелився командир УПА. На друкарській машинці є й українські, і російські літери
 
 
Комментарии
Ничего не найдено.

Оставить комментарий